1

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КУпАП……………………………..Кодекс України про адміністративні правопорушення

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 63 с., 42 джерела.

Як об’єкт дослідження в курсовій роботі визначені суспільні відносини, що виникають у сфері адміністративного права.

Мета цієї курсової полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України і відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації та численних наукових праць з питань правовідносин у цілому й адміністративних зокрема розв’язати комплекс актуальних теоретичних та практичних проблем адміністративно-правових відносин.

Методологічною основою курсової роботи є загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на діалектичному підході до досліджуваного об’єкта, і окремі методи наукового пізнання. Зокрема, логічний метод використано під час дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, точок зору вчених з окремих питань, які є предметом дослідження. Історичний метод застосовувався під час історико-правового аналізу думок вчених щодо розуміння сутності правовідносин. Порівняльно-правовий метод використано під час дослідження проблемних питань розмежування адміністративних та інших правовідносин. За допомогою системно-структурного методу було здійснено аналіз структури адміністративно-правових відносин.

ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ, АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ, АДМІНІСТРАТИВНА ПРАВОЗДАТНІСТЬ, АДМІНІСТРАТИВНА ДІЄЗДАТНІСТЬ, НЕПРАВОМІРНІ ДІЇ

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………2

ВСТУП……………………………………………………………….5

РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН…………………………………………………………….8

1. Поняття адміністративно-правових відносин…………...8

2. Основні ознаки адміністративно-правових відносин…...12

РОЗДІЛ ІІ. СТРУКТУРА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН…………………………………………………………….27

2.1. Суб’єкти адміністративно-правових відносин…………….27

2.2. Об’єкти адміністративно-правових відносин……………...32

2.3. Зміст адміністративно-правових відносин…………………35

РОЗДІЛ ІІІ. ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН…………………………………………………………….40

ВИСНОВКИ…………………………………………………………54

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………60

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема правовідносин була і залишається однією з найскладніших як у загальній теорії права, так і в галузевих науках. Цим питанням присвячено низку монографій, дисертацій, навчальних посібників, наукових статей тощо. Важливе значення для юридичної науки мали дослідження вчених, які вивчали проблеми правових відносин за радянських часів, як на загальнотеоретичному, так і на галузевому рівнях. Так, у радянську добу проблематиці правовідносин присвятили наукові праці такі вчені, як С.С. Алексєєв, Ю.И. Гревцов, О.С. Йоффе, В.І. Корецький, Г.І. Петров, Р.О. Халфіна, В.А. Юсупов та ін.

У сучасній правничій науці питанням правовідносин у цілому та адміністративним зокрема, присвятили наукові праці такі вчені, як: В.Б. Авер’янов, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, С.В. Ківалов, Ю.М. Козлов, Л.В. Коваль, Т.О. Коломоєць Т.О., В.К. Колпаков, Є.В. Курінний, О.Ф. Скакун та ін. У працях цих та інших науковців аналізувались сутність і структура правовідносин, визначались особливості галузевих правовідносин, узагальнювалась практика застосування галузевих правових норм, висловлювались загальні та галузеві рекомендації щодо удосконалення правового регулювання суспільних відносин у тій чи іншій сфері діяльності держави тощо. Крім того, практично у кожній з галузевих юридичних наук було здійснено спроби визначення специфіки конкретних правовідносин, яка зумовлюється відповідним предметом та методом правового регулювання. 

Необхідність дослідження і всебічного аналізу сутності адміністративно-правових відносин зумовлена також появою нових категорій у адміністративному праві. Змінюються правові засоби й методи впливу публічної влади на економічну сферу і зв’язки господарюючих суб’єктів тощо. Отож, змінюється природа впливу держави на відповідну сферу суспільних відносин, що також знаходить прояв у зміні сутності адміністративно-правових відносин.

Методи дослідження.У роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на діалектичному підході до досліджуваного об’єкта, так і окремі методи наукового пізнання. Зокрема, логічний метод використано під час дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, точок зору вчених з окремих питань, які є предметом дослідження. Історичний метод застосовувався під час історико-правового аналізу думок вчених щодо розуміння сутності правовідносин. Порівняльно-правовий метод використано під час дослідження проблемних питань розмежування адміністративних та інших правовідносин. За допомогою системно-структурного методу було здійснено аналіз структури адміністративно-правових відносин.

Науково-теоретичне підґрунтя склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного та трудового права, теорії управління. Нормативною основою роботи є Конституція України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють адміністративно-правові відносини. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали з окремих видів адміністративно-правових відносин.

Мета і завдання дослідження.Мета полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України і відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації та численних наукових праць з питань правовідносин у цілому й адміністративних зокрема розв’язати комплекс актуальних теоретичних та практичних проблем адміністративно-правових відносин.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

• визначити сутність адміністративно-правових відносин;

• розглянути основні ознаки адміністративно-правових відносин;

• з’ясувати сутність та елементи структури адміністративно-правових відносин;

• охарактеризувати суб’єкти адміністративно-правових відносин;

• розглянути особливості об’єктів адміністративно-правових відносин;

• визначити сутність та елементи змісту адміністративно-правових відносин;

• визначити і охарактеризувати види адміністративно-правових відносин.

Об’єкт дослідження. Суспільні відносини, що виникають у сфері адміністративного права.

Предмет дослідження. Основні закономірності визначення поняття, видів, особливостей та структури адміністративно-правових відносин.

РОЗДІЛ І

СУТНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

1.1 Поняття адміністративно-правових відносин

Правовідносини належать до фундаментальних категорій науки адміністративного права. Саме у правовідносинах воно існує, діє, живе. У них найбільш рельєфно відображаються специфіка методу адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. Місце і значення адміністративно-правових відносин в теорії адміністративного права зумовлено також тим, що будь-яке питання з цього приводу своїми коріннями сягає сутності предмета адміністративного права.

   Розвиток наукових знань про адміністративно-правові відносини пройшов декілька етапів. На початку XX ст. їх поняття вважалося вихідним пунктом адміністративно-правової доктрини, головною категорією науки і включалося до розуміння змісту права.    Починаючи з 30-х років акценти у поглядах на поняття права у вітчизняній науці поступово зміщуються. Врешті-решт запанував позитивістський погляд на право як на систему діючих юридичних норм. Внаслідок цього значно зменшилася увага до проблеми адміністративних правовідносин.    Із середини 50-х років XX ст. починає розвиватися й отримує достатню аргументацію так званий широкий підхід до сутності права. В результаті до поняття права і механізму адміністративно-правового регулювання почали включатися як норми, так і правовідносини.    З 90-х років в українському правознавстві основне навантаження у проблемі правовідносин зміщується у практичну площину. Здійснюється пошук відповідей на питання щодо: впливу теоретичних досліджень на характеристики суб'єктів правовідносин; співвідношення оцінок соціальної цінності адміністративно-правових відносин, котрі даються, з одного боку, у наукових публікаціях, а з іншого — безпосередніми користувачами прав і обов'язків у сфері державного управління. Саме дослідження українських вчених дають змогу вивести дискусійні аспекти цієї проблеми з рівня суто теоретичних міркувань у практичне русло державної діяльності.    Конституція України закріпила принципово нову роль держави у відносинах з людиною. Відтепер держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а її головним обов'язком є захист і забезпечення реалізації прав і свобод людини. Отже, зроблено перехід до нової ідеології державної, в тому числі виконавчої, влади, і ця ідеологія — служіння держави інтересам людини.      Адміністративно-правові відносини не є якимось автономним юридичним явищем. Вони нерозривно зв'язані із суспільними відносинами, нормами права, юридичними фактами та іншими соціально-правовими категоріями. Більше того, всі вони взаємозалежні.    Саме тому визначення поняття, змісту адміністративно-правових відносин, їх правової природи та основних рис пов'язане із з'ясуванням їх взаємозв'язків і співвідноситься з такими категоріями, як суспільні відносини, адміністративно-правова норма, юридичний факт, суб'єкт правовідносин.

Апарат виконавчої влади забезпечує виконання завдань у сферах господарського, соціально-культурного, адміністративно-політичного будівництва та в інших галузях управлінської діяльності.

У процесі управління виникають організаційні зв'язки між учасниками цих відносин, багато з яких потребують правово­го регулювання. Таке регулювання здійснюють за допомогою адміністративно-правових норм і таким чином перетворюють їх у адміністративно-правові відносини.

Адміністративно-правові відносини — це суспільні відносини в сфері державного управління, учасники яких виступають носіями прав і обов'язків, урегульованих нормами адміністративного права.

Адміністративно-правові відносини є різновидом правових відносин, а тому характеризуються їх загальними ознаками. Складовими частинами адміністративно-правових відносин є: суб'єкти, об'єкти та юридичні факти. Учасники адміністративно-правових відносин мають конкретні права та обов'язки і є суб'єктами правовідносин.

Виходячи з положень чинного законодавства України, до суб'єктів адміністративно-правових відносин можна віднести: державні органи (органи законодавчої, виконавчої та судової влади, прокуратури, адміністрації державних підприємств і установ); структурні підрозділи органів держави, посадових осіб державних органів; власника (представника, менеджера, уповноваженого власника); об'єднання громадян, кооперативи, органи самоврядування, самодіяльні організації; громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства.

Передумовою вступу названих суб'єктів у конкретні адміністративно-правові відносини є наявність у них правоздатності та дієздатності.

Адміністративна правоздатність — це спроможність суб'єкта адміністративних правовідносин мати права та нести юридичні обов'язки в сфері виконавчої влади. Державні органи, що здійснюють виконавчо-розпорядчу діяльність, мають конкретні владні повноваження, які за своїм характером і обсягом залежать від компетенції даного органу. Адміністративна правоздатність державного органу (посадової особи) залежить від обсягу його компетенції.

Крім цього, адміністративну правоздатність посадової осо­би визначають також її посадовими повноваженнями, які виражено в законі або інших правових актах. Адміністративнуправоздатність мають державні підприємства й установи, а та­кож об'єднання громадян, органи самоврядування, самодіяльні організації та їх органи.

Адміністративна правоздатність державних органів, держав­них і недержавних організацій виникає, здебільшого, з момен­ту видання акта про їх заснування, а припиняється з їх ліквідацією або реорганізацією. Адміністративна правоздатність громадян у сфері державного управління виникає з моменту народження й припиняється з їх смертю. Адміністративна правоздатність є основою адміністративної дієздатності.

Адміністративна дієздатність — це здатність своїми діями набувати та реалізовувати права й обов'язки в сфері управління.

Особливість адміністративної правоздатності та дієздатності полягає в тому, що вони означають можливість бути суб'єктом адміністративно-правових відносин.

Об'єкт — це те, заради чого виникають правовідносини. Об'єктом адміністративно-правових відносин є поведінка учасників управлінських відносин (дії, утримання від дій). Дії учасників управлінських відносин можуть здійснюватися заради різноманітних правових інтересів. Це можуть бути речі, матеріальні цінності, продукти духовної творчості, особисті нематеріальні блага, а саме: здоров'я, гідність людини, моральність тощо. Підставою виникнення, зміни або припинення адміністративно-правових відносин є юридичні факти. Це дії та події.

Під діями розуміють факти, які виникають за волею людей. Вони можуть бути як правомірними, так і неправомірними.

Правомірні дії відповідають вимогам адміністративно-правових норм. До правомірних дій, що породжують адміністративно правові відносини, належать акти управління — укази й розпорядження Президента, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів тощо. Для державного управління найхарактерніші юридичні акти, які мають індивідуальний характер,оскільки вони породжують конкретні адміністративно-правові відносини безпосередньо (наприклад, Указом Президента України громадянина призначено заступником міністра освіти і науки України, що безпосередньо породжує адміністративно-правові відносини між особою, призначеною на цю посаду, та іншими працівниками Міністерства освіти і науки України). Адміністративно-правові відносини виникають також у зв'язку з діями окремих громадян і посадових осіб, наприклад, у разі звернення громадянина зі скаргою на дії посадової особи. Крім цього, юридичним фактом, що зумовлює виникнення адміністративно-правових відносин, може бути бездіяльність.

Неправомірні дії — це правопорушення, проступки, що тягнуть за собою застосування заходів примусового впливу. До неправомірних дій належать правопорушення, в тому числі адміністративні та дисциплінарні, за які настає відповідальність, наприклад, адміністративна відповідальність за ухилення від виконання законних вимог прокурора або невиконання розпорядження державного чи іншого органу про працевлаштування. Вчинення правопорушення тягне за собою виникнення певного кола правовідносин, пов'язаних із застосуванням норм матеріального та процесуального адміністративного права.

Адміністративно-правові відносини виникають не тільки в результаті діяльності людей, а й у разі виникнення подій.

Події — це явища, що не залежать від волі людей, але зумовлюють певні правові наслідки. Наприклад, до подій належать стихійні лиха (повені, землетруси, пожежі, епідемії, епізоотії тощо) [14]