Розділ II психологічні теорії конформізму

2.1 Конфронтація поглядів Еріха Фрома і Зігмунда Фрейда у розумінні конформності, виходячи з роботи е. Фрома «Втеча від свободи».

2.1.1 Теорія конформізму Фрома, згідно із твором «Втеча від свободи»

У сучасному суспільстві унікальність і індивідуальність особи знаходяться під загрозою. Існує дуже багато чинників, які пригнічують сучасну людину психологічно: ми боїмося громадської думки; людина відчуває себе дрібною і нікчемною в порівнянні з мережею гігантських промислових підприємств і величезними компаніями-монополістами; залишаються тривога, безпорадність і невпевненість в завтрашньому дні. Ще один бич сучасного суспільства, на який мало хто звертає увагу, - це відсталий розвиток емоцій людини в порівнянні з його інтелектуальним розвитком.

Всі вище перераховані і багато інших чинників відносяться до негативних проявів свободи. В результаті, заради того, щоб позбавитись від неспокою і знайти впевненість, людина готова встати під прапори якого-небудь диктатора або, що ще характерніше для сучасності, стати маленькою деталлю величезної машини, добре одягненим і ситим роботом.

2.1.2 Конфронтація поглядів Еріха Фрома і Зігмунда Фрейда.

Еріх Фром є найбільшим представником неофрейдизму XX століття. Однак, він вважає, що Фрейд не зміг розібратись у природі, яка властива нормальній людині, а також в ірраціональних явищах у житті суспільства.

За Фрейдом, людина є спочатку антисоціальною істотою. Суспільство має приручати людину, обмежувати її імпульси. Ці подавлені інстинкти таємничим чином трансформуються у стремління, які мають культурну цінність. При високому ступені придушення індивідуум становиться невротиком, і тиск повинен ослабнути. Якщо суспільство повністю усуває тиск на індивідуума, то воно жертвує культурою. Чим більше тиск і придушення, тим більше досягнень культури і, відповідно, невротичних розладів. Індивідуум першочергово має установку на самотність,працює для себе, однак, він змушений взаємодіяти з іншими людьми для задоволення своїх потреб. Фрейд все зводить до задоволення інстинктів людини, а роль суспільства за Фрейдом – це задоволення, або придушення потреби індивідуума. Головна заслуга Фрейда полягає у тому, що він заклав основи психології, яка визнає динамічність людської природи.

Еріх Фром досліджує зв'язок людини із суспільством у дещо іншому аспекті. За Фромом, роль суспільства полягає не тільки у подавлені якихось особистих факторів, але і у творчій функції формування особистості. Людина - це продукт соціального процесу. Цей соціальний процес може розвинути найкращі нахили людини, так само, як він може розвинути і найпотворніші риси. З іншого боку, людська енергія є активною силою, здатною впливати на соціальні процеси.

Людина має властивість пристосовуватися до тих умов життя, в які вона потрапляє. Про це свідчить те, що людина розселилася по усій земній кулі і змогла адаптуватися до величезної кількості соціально-політичних систем. Але чи є межа у цій пристосовності? Зрозуміло, що людська природа не є безмежно мінливою і пластичною. Як кількісні характеристики, Фром вводить поняття статичної і динамічної адаптації.

Статична адаптація - це пристосування, при якому характер людини залишається постійним, і можлива поява тільки деяких нових звичок. Кардинальних змін особистості при цьому не відбувається. Наприклад, якщо китайця навчити користуватися виделкою замість паличок, то на його особистість це помітно не вплине.

При динамічній адаптації, у особистості людини відбуваються помітні зміни. Якщо, скажімо, дитина боїться суворого батька, із цього може виникнути ненависть до батька-тирана, яку дитина буде придушувати у собі У дитини може з'явитися безпричинний протест до життя взагалі. Придушена ненависть і ворожість стають динамічними чинниками у характері дитини. При цьому відбувається процес пристосування індивідуума до ірраціональних зовнішніх умов. Отже, ми отримуємо особистість з неврозом. Так динамічна адаптація може вилитися у появу в індивідуума руйнівних або садистських імпульсів.