55) Історія Центрального державного історичного архіву України у Львові

ЦДІАЛ УКРАЇНИ заснований у листопаді 1939 р. під назвою Центральний архів давніх актів у Львові на базі трьох архівів, що існували у Львові до Другої світової війни - Архіву давніх актів м. Львова, Земського архіву, Державного архіву, а також низки інших відомчих, корпоративних і приватних збірок. 24 червня 1941 р. архів реорганізували у філіал Центрального державного історичного архіву УРСР. Під час німецької окупації 1941-1944 рр. архів відновив діяльність як Архів міста Львова, підпорядкований Архівному управлінню генерал-губернаторства у Кракові. Протягом 1943-1944 рр. найцінніші документи архіву були вивезені до Німеччини. У 1946-1947 рр. основна частина документів повернулася до Львова. З 1946 р. архів знову діяв як філіал ЦДІА УРСР. Внаслідок розмежування документів між філіалом ЦДІА і Львівським облдержархівом, що відбулося у 1947-1950 рр., до першого, крім документів епохифеодалізму, відійшли також фонди австрійських і польських установ та організацій Галичини, діяльність яких виходила за межі Львівського воєводства. У 1958 році архів реорганізовано у ЦДІА УРСР у Львові з підпорядкуванням Архівному управлінню при РМ УРСР. З 31 липня 1992 р. архів носить сучасну назву Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ України

56)Особові фонди у рукописних збірках м.Львова

Архів містить документи періоду Галицько-Волинського князівства, фонди центральних установ і організацій старопольського періоду (ХІV-ХVІІ ст.), австро-угорського (1772-1918) та російського (1914-1915) панування в Галичині, Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки (1917-1918), Польщі міжвоєнного періоду (1918-1939), а також невеликі групи документів радянського періоду (1939-1941) та німецької окупації (1941-1944). Документи архіву висвітлюють економічний, політичний і культурний розвиток Західної України, боротьбу українського народу за створення незалежної держави.

Н айдавніші документи архіву представлені колекцією пергаментних грамот (1176-1800). Серед пергаментних документів - міждержавні угоди, папські булли, привілеї королів, князів, воєвод та старост, які були надані містам, селам, церквам, костьолам, монастирям, синагогам і цехам, а також маєткові угоди. У колекції знаходяться й грамоти, що стосуються Франції, Італії, Молдови, Валахії, Німеччини, Угорщини та інших держав - усього 13-а мовами.

Архів зберігає матеріали ХVІ-ХVІІ ст. фонду Львівського (Успенського або Ставропігійського) братства, які є цінним джерелом до дослідження процесів суспільно-політичних рухів, проблем упровадження Унії та григоріанського календаря, розвитку полемічної літератури та біографічних розшуків значних діячів української культури.

В архіві знаходяться багаті збірки документів церковних установ конфесій ХІІІ - середини ХХ ст. Значна їх кількість свідчить про багатовікове співіснування різних культур на території Галичини і містить акти з історії греко-католицьких, римсько-католицьких, православних, вірменських, єврейських євангелістських церков, а також історико-статистичні матеріали щодо діяльності релігійних інституцій (фонди консисторій, ординаріатів, капітул, деканатів, парафій, монастирів, кляшторів, конгрегацій, гмін, церковних братств). Понад 40 тис. од. зб. 1300-1945 рр. знаходяться у збірці актів греко-католицької Консисторії у Львові.

П анування Австрійської (з 1867 р. Австро-Угорської) імперії (1772-1918) відтворено у великому масиві документів. Важливим серед них є фонд Галицького намісництва (1772-1921), який налічує близько 200 тис. од. зб. 1448-1934 рр. Також зосереджені фонди таких адміністративних урядів, як Становий комітет (1774-1860), Галицький становий сейм (1783-1945), Крайовий комітет, а також міністерської комісії по звільненню селян від панщини у Львові (1851-1871) та Станіславі (1841-1855).

Інформація про суспільно-політичне життя, міжнародні відносини, політичні процеси, народно-визвольний рух і таємні революційні організації міститься у фондах судових інституцій: Шляхетського суду у Львові (1774-1888) та Станіславі (1812-1855), Вищого Крайового суду (1773-1919), Вищої Державної Прокуратури (1836-1919), Державної Прокуратури (1861-1918), а також Львівської Адвокатської Палати (1868-1919).

З начну групу складають фонди господарчих і фінансових інституцій. Матеріали перших поземельних кадастрів Галиції - Йосифінської (1785-1788) і Францисканської метрик (1819-1820) охоплюють практично всі місцевості. Цінним додатком до них є кадастрові мапи Крайової Земельної Податкової Комісії, яка діяла у Львові та Тернополі.

Г рупи документів національних організацій: українських, польських, вірменських, єврейських репрезентують різноманітність культурного життя на території Галичини, зокрема колекція матеріалів фінансово-маєткового стану єврейства, група актів єврейської релігійної гміни, а також численні матеріали сіоністських організацій міжвоєнного періоду (1919-1939). Збереглися також групи документів стосовно вірменської меншості на західноукраїнських землях.

У фондах зберігаються картографічні колекції, що містять плани Львова ХVІІ-ХVІІІ ст., мапи Г. Л. де Боплана, давні атласи світу і Європи, а також мапи різних держав та інші джерела з історії картографії.