- •1)Предмет, об»єкт і методи архівознавства як наукової системи
- •2)Джерельна база та історіографія архівознавства в Україні
- •3). Поняття «Архівна система» та її основні види.
- •5)Склад і структура наф України
- •6) Національний архівний фонд Укпаїни:правові засади існування
- •9)Статус та структура державних архівів України структура державного архіву є:
- •11)Виробничі підрозділи архіву
- •21)Експертизи цінності документів:головні завдання,принципи і критерії
- •46)Правові засади Київської Русі та Гал-Вол держави
- •47)Архіви адміністративних та судових установ на укр.Землях литовсько-польської доби
- •51) Заснування історичних архівів в Україні
- •54)Розвиток архівної справи в незалежній Україні
- •55) Історія Центрального державного історичного архіву України у Львові
- •56)Особові фонди у рукописних збірках м.Львова
- •8)Проблеми опрацювання архівної україніки
- •12)Основні архівні технології
- •15)Організація документів наф:структурні рівні та ознаки наукової класифікації
- •16) Організація документів на рівні системи архівних установ
- •18) Організація документів на рівні архівного фонду
- •19) . Організація документів на рівні одиниці збкрігання
- •22)Діяльність експертних комісій в архівних установах
- •23) Переліки документів в експертизі цінності документів.
- •24) Комплектування державного архіву
- •25)Діяльність державних архівів у напрямку комплектування фондів
- •26) Архівне описування та його сутність Види архівного описування
- •27) . Принципи архівного описування Методи архівного описування
- •28)Поняття про облік архівних документів
- •29) Облікові документи архіву
- •30) Формування довідкового апарату архівів
- •32) Типо- видова структура довідкового апарату архівів
- •34) Технології зберігання архівних документів
- •35) Забезпечення фізико-хімічної збереженості документів в архіві
- •36) Інформатизація архівної справи: мета та завдання
- •37)Головні шляхи та етапи інформатизації архівної справи у світі та в Україні
- •38) Основні напрями науково-дослідної та форми науково-дослідної роботи архівних установ
- •39) Система архівної науково-технічної інформації
- •40) Методична робота в архівних установах, її зміст та завдання
- •41)Використання архівної інформації:основні напрями і форми
- •42) Поняття про архівну евристику
- •43)Архівний маркетинг
- •44) Типи архівних систем в зарубіжних країнах
- •45) Правові засади та особливості організації архівної справи у світі
- •52) Розвиток архівної справи в добу Української революції (1917-1920 рр.)
- •53) Радянське архівне будівництво в Україні (1920-1980рр)
8)Проблеми опрацювання архівної україніки
Місцеперебування та стан впорядкування архівної україніки – важливі чинники для визначення можливостей повернення відповідних матеріалів або отримання їх копій.
Суттєвою обставиною щодо перспективності реституційних зусиль є те, що західні архівісти називають інкорпораціє ю документів, тобто чи можна такі документи вважати окремою групою чи вони утворюють цілісний фонд або групу в документах певної установи. З цього виходить, що документи, які перебувають за кордоном і походять з України або мають зв'язок з нею, інкорпоровані до цілісних груп зарубіжних архівних документів, звичайно не можуть бути об’єктами вимог, і можна розраховувати лише на їх копії. Державні документи, інкорпоровані до приватних паперів теж не можуть бути об’єктами вимог з боку державних архівів як частка державної документації.
Багато документів архівної україніки мають проміжне перебування, бо інтегруються до фондів різних установ у бібліотеках, інститутах або історичних товариствах, без врахування їх походження. Під час розгляду претензій на реституцію або на копії надзвичайно важливо ретельно дослідити усі специфічні угоди та інші юридичні фактори, що можуть вплинути на сучасний правовий статус та право власності, наприклад претензії колишніх власників. У випадку з подарунками або посмертним заповіданням майна можуть існувати листи про депозицію або передання. У випадку купівлі може залишатись посвідчення про походження або купча чи контракт про продаж. Може мати місце передня купівля з аукціону або від посередника колекціонером, який пізніше комусь заповів свою колекцію. У деяких випадках специфічні групи документів можуть підлягати попереднім дво- або багатостороннім міжнародним угодам.
Багато цих проблем є наслідками відсутності відповідних міжнародних конвенцій, угод, або детальних описів процедур архівної реституції. Загальні рекомендації існують, а угод щодо права на копіювання архівних документів, які належать або стосуються однієї країни, а перебувають в іншій, нема. Існують інші значні проблеми – невизнання приватної власності та масштаби націоналізації в Радянському Союзі. Обидва ці чинники ще впливають на архівні зібрання пострадянської України. Багато пов’язаних з Україною документів залишаються у володінні окремих осіб і законно утворюють приватну власність у країнах, де вони тепер перебувають, яка не може підлягати якому-небудь контролю з боку урядових архівних установ.
Цілком зрозуміло, чому українські архівісти надають пріоритету ідентифікації, виявленню та поверненню, якщо це можливо архівних документів із закордону. Проте довготривала взаємна секретність та конспіративний характер взаємин між радянською владою та українськими та іншими емігрантськими громадами за кордоном значно гальмували потік інформації в обох напрямах.
Протягом десятиліть холодної війни виховувалось шовіністичне ставлення багатьох радянських архівних урядовців до зарубіжних архівних документів, пов’язаних з Україною. Упродовж 1990-х рр. ситуація змінилась. З визнанням України у світі, активізувались процеси реституції української архівної спадщини, що зберігається за межами України. У 1992 р. Урядом України створено Національну комісію з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабміні, що опікується питаннями реституції.
Окремі українські архіви починають повертатись в Україну з Канади, Чехії, Німеччини, Росії та ін.. країн. Десятки архівних колекцій було передано в Україну як вияв доброї волі з боку власників. Це фрагменти приватних архівів О.Довженка, Д.Дорошенка, О.Ольжича, О.Олеся, У.Самчука, І.Багряного, В.Барки.Загалом впродовж 1990-х рр.. в Україну було передано або повернуто понад 50 архівних зібрань.