1) Майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі;

2) Дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважати­меться такою, що походить від її чоловіка.

(Пункт 3 частини другої статті 120 виключено на підставі Закону № 524- Увід 22.12.2006)

1. В коментованій статті закріплюються правові наслідки режиму окре­мого проживання подружжя. Після набрання чинності Законом України від 22.12.2006 p. № 524-V «Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України»' таких наслідків в ст. 120 СК України залишилося лише двоє. Вони стосуються як майнових, так і особистих відносин подружжя. В законі зокрема встановлено, що: а) майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі; б) дитина, народжена дружиною після спливу

 

десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка. В первісній редакції передбачалося, що в період існування режиму окремого проживання по­дружжя кожен з них міг усиновити дитину без згоди другого з подружжя. Остан­нє правило викликало заперечення і в цілому не узгоджувалося з нормами про усиновлення, тому воно було виключено з закону.

2.   Внаслідок встановлення режиму окремого проживання подружжя майно, набуте дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі. Очевид­но, закон передбачає, що таке майно буде належати до роздільного майна подруж­жя, а відносини щодо нього підпорядковуватися загальним правилам закону щодо роздільного майна подружжя (ст. ст. 57-59 СК України).

При реалізації цієї норми можуть виникнути певні складнощі. Справа в то­му, що режим окремого проживання може бути припинено не лише за рішен­ням суду, а й шляхом фактичного поновлення сімейних відносин подружжя (ч. 2 ст. 119 СК України). Закріплення в законі такого невизначеного поняття як «понов­лення сімейних відносин», з яким пов'язана ціла низка важливіших наслідків, і створює складнощі. Відомо, що сторони, які мають проблеми в сім'ї, можуть багато разів намагатися поновити свої сімейні відносини. Неможна відкидати мож­ливість набуття ними за цей час певного майна, у тому числі і нерухомого. Зро­зуміло, що за таких обставин встановити режим такого майна буде вкрай важко. Неясно, з додержанням яких норм СК України має також відбуватися укладення договорів за такий час. Формально буде продовжувати діяти встановлений судом режим окремого проживання, реально - сторони можуть перебувати у поновле­ному шлюбі.

Якщо, наприклад, до нотаріуса звернеться особа, яка перебуває у режимі окре­мого проживання (при наявності копії рішення суду про встановлення такого режиму) і яка стверджує, що вона продає квартиру, яку вона набула за час існу­вання цього режиму, в розумінні ч. 2 ст. 120 СК України нотаріус не повинен ви­магати підтвердження згоди другого з подружжя на вчинення такого правочину. Однак той факт, що подружжя може поновити свої сімейні відносини фактич­ним шляхом (ч. 2 ст. 119 СК України), створює юридичну невизначеність режиму такого майна. Очевидно, що нотаріусу буде недостатньо встановити наявність рішення суду, яке набрало чинність, про встановлення режиму окремого прожи­вання подружжя. Необхідно буде з'ясувати і відзначити в договорі, що дружина та чоловік фактично не поновили свої сімейні відносини. Навіть якщо заявитель буде стверджувати, що подружжя не поновило свої відносини, нотаріус буде ви­мушений запросити другого з подружжя для остаточного підтвердження цього факту. Інакше можуть виникнути проблеми, пов'язані з порушенням майнових прав другого з подружжя, який може заявити, що сторони поновили свої відноси­ни і розпорядження майном потребувало його згоди.

3.   Режим сепарації має певні межі і не припиняє усіх прав та обов'язків дру­жини та чоловіка. Деякі правові зв'язки між сторонами все ж таки зберігаю­ться. Відповідно до ч. 1 ст. 120 СК України режим роздільного проживання не припиняє тих прав і обов'язків подружжя, які:

• встановлені СК України і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму;

• встановлені шлюбним договором.

Очевидно, мова йде про збереження прав та обов'язків, що встановлені за­коном і які сторони набули у зв'язку із своїм подружнім статусом. Це може сто­суватися обов'язку щодо надання утримання (аліментів) одним з подружжя на користь другого з подружжя. Якщо такий обов'язок виник за час шлюбу, він існу­ватиме і після встановлення судом режиму сепарації. Крім того, між сторонами зберігатиметься режим спільності майна, набутого до встановлення такого ре­жиму. Відносно цього майна будуть діяти правила, що встановлені законом для подружжя (ст. ст. 60-74 СК України).