5 Рівні організації живої речовини.

Відповідно до цього виділяють декілька рівнів організації живої матерії.

1.                Молекулярний. Будь-яка жива система, як би складно вона не була організована, виявляється на рівні функціонування біоло­гічних макромолекул — біополімерів: нуклеїнових кислот, біл­ків, полісахаридів, а також інших важливих органічних речовин. З цього рівня починаються найважливіші процеси життєдіяльно­сті організму: обмін речовин і перетворення енергії, передача спа­дкової інформації тощо.

2.                 Клітинний. Клітина є структурною і функціональною оди­ницею, а також одиницею розвитку всіх живих організмів, що мешкають на Землі. Вільноживучих неклітинних форм життя не існує.

3.                 Тканинний. Тканина є сукупністю схожих за будовою клі­тин, поєднаних виконанням загальної функції.

4.                 Органний. Органи — це структурно-функціональні об'єд­нання декількох типів тканин. Наприклад, шкіра людини як  різні речовини. Унаслідок цілого ряду складних хімічних пере­творень речовини з навколишнього середовища уподібнюються речовинам живого організму, з них будується його тіло. Ці проце­си називаються асиміляцією або пластичним обміном.

5. Організменний. Багатоклітинний організм є цілісною сис­темою органів, спеціалізованих для виконання різних функцій.

6. Популяційно-видовий. Сукупність організмів одного і того ж виду, поєднана загальним житлом, створює популяцію як сис­тему надорганізмового порядку. У цій системі здійснюються най­простіші, елементарні еволюційні перетворення.

7. Біогеоценотичний. Біогеоценоз — сукупність організмів різних видів і різної складності організації зі всіма чинниками середовища існування.

 Наведемо декілька прикладів. Рослини з двооксиду вуглецю і води синтезують складні органічні сполуки — вуглеводи (крох­маль і целюлозу), які використовуються як запасні поживні речо­вини і будівельний матеріал. Білок курячого яйця в організмі людини зазнає низки складних перетворень, перш ніж перетво­риться на білки, властиві організму, — гемоглобін, кератин або будь-який інший.

  Інша сторона обміну речовин — процеси дисиміляції, в ре­зультаті яких складні органічні сполуки розпадаються на прості, при цьому втрачається їх схожість із речовинами організму і ви­діляється енергія, необхідна для реакцій біосинтезу. Тому диси­міляцію називають ще енергетичним обміном.

  Обмін речовин забезпечує постійність хімічного складу і бу­дови всіх частин організму і як наслідок — постійність їх функці­онування в безперервно змінних умовах навколишнього середо­вища.

Самовідтворення (репродукція). При розмноженні живих організмів потомство звичайно схоже на батьків: кішки відтво­рюють котенят, собаки — щенят. З насіння кульбаби знову зрос­тає кульбаба. Поділ одноклітинного організму — амеби — приво­дить до утворення двох амеб, повністю схожих з материнською клітиною. Таким чином, розмноження — ця властивість органі­змів відтворювати собі подібних.

6 Поняття про середовище існування

Безперервність життя на Землі забезпечується унікальною здатністю живих істот створювати і підтримувати внутрішнє середовище, здійснювати обмін речовин з навколишнім середовищем і передавати ці властивості за спадковістю своїм нащадкам.

Розглядаючи екологію як науку про взаємозв´язки всіх живих організмів з навколишнім середовищем і їхню взаємозалежність, ми повинні розглянути поняття середовища, в якому вони взаємодіють.

Отже, природа — це об´єктивна реальність, результат еволюції розвитку матеріального світу, що існує незалежно від свідомості людини.

Поняття "природа" і "навколишнє середовище" дуже подібні. Але поняття "природа" значно ширше. Навколишнє середовище утворилося в результаті тривалої еволюції планети Земля під впливом людської діяльності, створення так званої "вторинної природи", тобто міст, заводів, каналів, транспортних магістралей тощо.

Навколишнім середовищем називають ту частину земної природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті й виробничій діяльності.

Навколишнє середовище в науці пов´язане з поняттям географічного середовища. Воно — необхідна умова життя і діяльності суспільства. Середовище — це і простір для проживання, і дуже важливе джерело ресурсів, воно справляє великий вплив на духовний світ людей, на їхнє здоров´я і їхній настрій.

Сучасне розуміння взаємовідносин між людиною і довкіллям є ширшим порівняно з традиційним розумінням відношенням "людина — природа" і "людина — навколишнє середовище", оскільки відображає реальне середовище, яке оточує нас. Ми давно не живемо у природі, а мешкаємо у середовищі, антропогенно зміненому, трансформованому під впливом діяльності людини. Таким чином, відношення "людина — довкілля" дозволяє враховувати багатшу палітру людських зв´язків зі світом, аніж поєднання "людина — природа". Виникає також можливість задіяти і власне соціальні чинники оточення людини, щоправда в тій мірі, в якій вони впливають на людське середовище проживання і формують його.

Отже, географічне (навколишнє) середовище містить природне та техногенне середовища, які в наш час тісно переплелися.

Соціокультурне середовище — це створений людством духовний світ, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні та інші суспільні відносини і вироблені людством протягом всієї історії духовні та культурні цінності, які впливають на людей, формують їхній світогляд, зокрема обумовлюють поведінку в сфері взаємовідносин з навколишнім середовищем (Бачинський, 1995).

Оскільки ми багато уваги приділяємо протиріччю між людським суспільством та середовищем його існування, виникає необхідність розглянути тлумачення терміна людське суспільство як спільноту людей, пов´язаних між собою матеріальними (зокрема виробничими) і духовними відносинами антропогенних та соціокультурних факторів, що прямо чи опосередковано впливають на життя і господарську діяльність суспільства. Воно складається з географічного (життєвого) та соціокультурного середовищ. Перше — це матеріальне довкілля, в якому поєднуються природні та антропогенні об´єкти, в якому суспільство існує, задовольняє свої потреби і яке перетворює. Друге — це створений людством духовний світ.