3. Ілюстрації

Ілюструють дипломні (курсові) роботи, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підпис під малюнком).

Основними видами ілюстративного матеріалу в дипломній (курсовій) роботі є: малюнок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у круглих дужках (мал. 3.1) або зворот типу: «...як це видно з мал. 3.1» або «... як це показано на мал. 3.1».

4. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні дипломної (курсової) роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в дипломній (курсовій) роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

УВАГА! Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання в тексті дипломної (курсової) роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...» або прізвищем автора та роком видання, поданими у круглих дужках, наприклад: … (Бацевич 1997). Речення, наприкінці якого йде посилання, має закінчуватися крапкою після посилання, наприклад: Ця точка зору стала домінувати у новітніх дослідженнях [13;89].

УВАГА! Пряме цитування (в лапках) обов’язково потребує вказування сторінки, з якої наводиться цитата, наприклад: [17, с. 65]. Непряме цитування (парафраз) потребує вказування тільки на джерело, наведення сторінки є факультативним.

При непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора і коректним щодо оцінювання його результатів.

Посилання на ілюстрації дипломної (курсової) роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "мал. 1.2".

На всі таблиці дипломної (курсової) роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.2".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.3".

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Усі цитати наводяться мовою, якою виконується дипломна (курсова) робота: якщо мова роботи українська, цитати наводяться українською мовою; якщо мова роботи іноземна, цитати наводяться іноземною мовою. Якщо переклад виконує сам автор курсової (дипломної) роботи, на це треба вказати у дужках при першому цитуванні: (переклад мій – ініціали автора роботи). Приклади з літературних творів наводяться мовою оригіналу, а приклади з літературних перекладів – мовою перекладу.

Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання.

Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий".

Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається.