Тема 1. "Знайомство".

Ключові поняття: знайомство, подання, інтерв'ю, самоаналіз, тренінг, правила поведінки, введення в проблему віктимності, юридична та моральна відповідальність.

Методи роботи: бесіда, вправи "Сніжний ком", "Інтерв'ю", проблемні ситуації.

Домашнє завдання: написати кілька прикладів проблемних ситуацій з власного життя.

Тема 2. "Діагностика віктимності".

Ключові поняття: анкета, тест- опитувальник.

Методи роботи: спостереження; методика дослідження схильності до виктимної поведінки, розроблена О.О. Андрониковой [2]; анкета "Виявлення схильності підлітків до потрапляння в виктимогенні ситуації"; незакінчена теза; методика "Локус контролю" для визначення рівня відповідальності підлітків.

Домашнє завдання: написати короткий твір на тему: "Що значить для мене - бути в безпеці...". [32, с. 265].

Блок 2. "Виктимогенні ситуації".

Мета: надання підліткам знань по віктимології, особливості віктимної поведінки та особливості безпечної поведінки.

Тема 1: Віктимологія - наука про жертви і.

Ключові поняття: віктимологія, що таке жертва, роль поведінки жертви в небезпечних ситуаціях, насильство, види насильства.

Методи роботи: оповідання, дискусія, бесіда.

Домашнє завдання: написати кілька прикладів насильницьких дій, з якими підлітки можуть зустрітися в повсякденному житті.

Тема 2: Віктимна поведінка.

Ключові поняття: правопорушення, злочин, аморальна поведінка, віктимність, групи ризику, фактори віктимності, віктимна поведінку.

Методи роботи: оповідання, дискусія.

Домашнє завдання: навести приклади віктимної поведінки, які підлітки спостерігали у власному житті.

Тема 3: Безпека.

Ключові поняття: безпека, ризик, ризикована поведінка, відповідальність, відповідальна поведінка, особиста безпека, фізична, економічна і кримінальна безпека, правила безпечної поведінки.

Методи роботи: оповідання, дискусія.

Домашнє завдання: навести приклади дій, які забезпечують особисту безпеку в різних обставинах.

Тема 4: Служби допомоги людям, що потрапили в несприятливі ситуації.

Ключові поняття: соціальна допомога, складна життєва ситуація, телефон довіри, притулок, відділи у справах неповнолітніх при адміністрації районів і міст, соціальний притулок, соціально-реабілітаційний центр для неповнолітніх.

Методи роботи: оповідання, дискусія, вирішення проблемних ситуацій.

Домашнє завдання: скласти план власних можливих дій при попаданні в виктимогенну ситуацію. [32, с. 279].

Блок 3. "Безпечна поведінка".

Даний блок складається з двох частин: частина 1- тренінг навичок безпечної поведінки, 2 частина - навчання способів відновлювати впевненість у собі і адекватну самооцінку після перенесених аварій, небезпечних ситуацій і т.д.

Частина 1. Тренінг навичок безпечної поведінки.

Мета: зниження ризику потрапляння підлітків у несприятливі життєві ситуації, навчання підлітків навичкам пізнавати можливість складання небезпечної ситуації, стратегії ефективної і адекватної поведінки в небезпечних ситуаціях.

Ключові поняття: насильство і його види, ситуація, ризик, зони ризику, стратегія поведінки ситуації насильства, адаптація, рефлексія, впевненість, адекватна самооцінка.

Форма роботи - тренінг.

Методи роботи: ігри та вправи, дискусії, вирішення проблемних ситуацій, дебати, мозковий штурм.

Цей блок орієнтований на закріплення відповідальності як особистісної риси. У блоці робиться акцент на розвиток адаптивних навичок ефективної поведінки, зміцнення і розвиток конструктивних стратегій профілактики і подолання ситуацій насильства. Робота в рамках даного блоку сприяє становленню адекватної самооцінки у підлітка, є гарною профілактичної базою для формування у підлітків умінь протистояти фізичному насильству з боку оточуючих. У блоці також реалізовано завдання, пов'язані з активізацією власних можливостей підлітка, збільшенням ресурсів, необхідних для протистояння різних життєвих труднощів підліткового життя, і перш за все тих, які пов'язані з емоційним насильством. Оптимальна кількість учасників групи 12-15 чоловік. Групи можуть бути змішаними (за статтю, віком). Для роботи потрібні наступні матеріали: бейджи, плакат "Правила роботи групи", вивіски з афоризмами, інформаційні картки "Способи подолання ситуації фізичного насильства", фломастери, м'яч, відривні картки. [32, с. 287].

Кожне заняття складається з трьох частин. Перша частина - привітання, настрій на роботу (1-2 вправи, спрямовані на активізацію групи, залучення уваги, що створює настрій на обговорення основної теми заняття).

Основна частина містить наступні елементи: визначення цілей, теми дискусії, характеру проблеми; кругову дискусію з обговорюваної проблеми, збір інформації, суджень, думок, нових ідей, пропозицій від всіх її учасників; упорядкування інформації та її обговорення; обґрунтування альтернатив і спільна їх оцінка; підведення підсумків дискусії, спільне резюмування.

У заключній частині заняття проводиться зіставлення цілей заняття з отриманим результатом; вправи на зняття психологічного навантаження і підведення підсумків заняття. Кожне заняття завершується короткою рефлексією, в ході якої учасники можуть поділитися своїми враженнями від отриманої інформації і про задоволеності від виконаної роботи. [32, с. 285].

Далі коротко опишемо вміст основної частини кожного заняття.

Тема 1. Створення в учасників емоційного настрою на роботу в групі. Обговорення очікувань, побоювань від роботи в групі. Прийняття правил роботи в групі.

Методи роботи: вправи, групова дискусія.

Домашнє завдання: повторити правила роботи в групі, повторити матеріали теоретичного курсу, присвячені темі насильства.

Тема 2. Поняття насильства. Види насильства. Нефізичне насильство.

Методи роботи: вправи, групова дискусія, мозковий штурм.

Домашнє завдання: знайти приклади ситуацій насильства з власного життя і життя знайомих і родичів, літературних творів, телепередач і т.д.

Тема 3. Ситуації насильства. Визначення та обговорення можливих ситуацій насильства. Зони ризику. Вивчення типології ситуацій, що загрожують виникненням нефізичного насильства. Способи зняття напруги після ситуації насильства. Визначення конструктивних способів зняття напруги після ситуації насильства.

Методи роботи: вправи, групова дискусія.

Домашнє завдання: написати список конструктивних способів зняття напруги і неконструктивних способів зняття напруги (кожен список - не менш 4 пунктів). [32, с. 243].

Тема 4. Аналіз індивідуально перенесених ситуацій насильства. Визначення індивідуальних способів поведінки всередині ситуації і її попередження. Визначення та обговорення конструктивних стратегій поведінки всередині ситуації насильства і способів профілактики. Зміцнення навичок "психотерапевта" для інших.

Методи роботи: вправи, мозковий штурм, вирішення проблемних ситуацій.

Домашнє завдання: проаналізувати власні способи поведінки в конфліктних ситуаціях, ступінь їх конструктивності. [32, с. 249].

Тема 5. Профілактика насильства в соціальній групі. Адаптивні навички поведінки. Аналіз стратегії поведінки в кризовій ситуації, загрозливою насильством. Підвищення впевненості в собі. Стабілізація адекватної самооцінки. Підвищення відповідальності за свою поведінку. Усвідомлення своєї цінності й унікальності.

Методи роботи: вправи, бесіда, групова дискусія, консультація.

Домашнє завдання: поспостерігати за динамікою власного емоційного стану і постаратися виявити внутрішні і зовнішні фактори, які підвищують самооцінку. [32, с. 269].

Тема 6. Особистісно- зворотний зв'язок. Підсумки занять. Позитивне завершення міжособистісних відносин в групі. Особистісна підтримка. Усвідомлення і структурування досвіду, отриманого на тренінгу. Виявлення індивідуальних варіацій отриманого досвіду.

Методи роботи: вправи, бесіда, групова дискусія.

Домашнє завдання: написати короткий твір "Чому я навчився на цьому тренінгу".

Частина 2. Тренінг "Повернення впевненості" - навчання способів відновлювати впевненість у собі і адекватну самооцінку після перенесених аварій, небезпечних ситуацій і т.д.

Мета: допомогти кожному учаснику по можливості знизити негативний вплив на власну психіку пережитої невдачі, поліпшення стану підлітків після перенесеної побутової або міжособистісної невдачі.

Ключові поняття: невдача, ситуація невдачі, помилка, наслідки, бажання опанувати ситуацію, рольове моделювання ситуації, рефлексія ситуації.

Форма роботи: тренінг [37].

Методи роботи: рольова гра.

Для роботи потрібні наступні матеріали: картки з назвами ролей, найпростіший музичний інструмент (для ведучого, наприклад, ксилофон або губна гармошка, або провідний просто попевает кожну ноту).

Алгоритм ігри

1. Постановка мети. Ведучий пропонує учасникам гри замислитися, чи є в них спомин у будь-якому життєвому епізоді, коли вони зазнали відчуття досади від того, що зірвалася якась справа. Зірвалася з незалежних від самої людини обставинами. Наприклад: ви збиралися з друзями в похід, але почався такий жахливий ураган, що ви змушені були залишитися вдома.

На обдумування дається 1-2 хв. Потім ведучий просить одного з підлітків поділитися своїми спогадами. Це буде, як правило, той підліток, який вже впорався з наслідками пережитої невдачі. Ті, у кого психологічний дискомфорт зберігся, розкриваються не так швидко. Однак озвучування чужих неприємних історій, які мали місце в минулому і пережитих, дає надію на те, що і він чи вона може впоратися зі своїми неприємностями.

2. Пояснення методу. Учасники повинні зрозуміти, чому їм пропонується гра. Теза: "Рольова гра дає можливість безболісно для особистості робити помилки, аналізувати їх, відстоювати будь-яку, навіть парадоксальну точку зору. Крім того, можливість побути в чужій ролі дає нам час на відпочинок від самих себе, від наших власних переживань".

3. Роздача літературного матеріалу.

Ролі: скрипічний ключ, До, Ре, Ми, Фа, Сіль, Ля, Сі, таксі, кіт, два пароплава, хмари (кілька карток), колоски (кілька карток), головна синиця, синиці (кілька карток), відро, дощинки, Земля, Сонце.

4. Читання тексту вголос.

5. Подання ситуації. Ситуація: було намічено добру справу, але воно зірвалося. Однак невдача не повинна розглядатися як непоправне лихо. Учасники справи,яка зірвалась можуть знову зібратися разом і почати все спочатку. Але у кожного учасника свій характер. Ми повинні з'ясувати, чи захочуть вони повернутися, як кожен окремо переживає ситуацію. (При проведенні рефлексії у випадку роботи з дітьми до 12 років не слід ставити занадто розгорнуті питання)

6. Постановка задачі. Входячи в гру, людина приймає на себе роль персонажа, погоджуючись на час відповідати його статтю. Завдання гравців - відповідати загальним уявленням про спосіб, в тому числі використовуючи мовні, пластичні, мімічні та інші прийоми.

7. Роздача карток. Картки перемішати і роздати довільно. У групі має бути не менше 14 і бажано не більше 30 людей.

8. Рольова гра по тексту. Входження в роль (кожен учасник повинен вголос "відректися від свого імені" і взяти на себе роль, наприклад, ноти, пароплава і т. д.).

Після цього відношення ведучого до учасників гри змінюється. Перед ним не учні, а ноти, пароплави, колосся і т. д. Можна почати звертатися до кожної дитини на ви. Це піднімає значимість гравця у власних очах.

Відповідність ролі (учасники повинні показати, як виглядає пароплав, яка з себе хмара, який собою кіт і т. д.).

Рефлексія ситуації (попередьте учасників, що вони не повинні особливо звертати увагу на думку оточуючих, а можуть висловлювати своє особисте бачення ситуації).

Питання, які можуть бути використані під час гри.

Навіщо ноти розсілися на хмари? Це був легковажний вчинок? Скажіть, нота ..., що ви відчували, коли мчали на землю разом з краплями дощу? Вам було холодно? Вас турбувала вологість? Це був холодний або спекотний день? Що ви відчули, коли... (далі по ситуації). Ви впевнені, що те, що сталося, вам не подобається? Може бути, вам просто турбує новизна ситуації? Ви хочете повернутися? У вас є така можливість.

9. Загальногрупова рефлексія і вихід з ролей. Питання, що задаються після виходу з ролей: вам дісталася та роль, яку ви хотіли б отримати? Чим вас влаштувала роль? Чим не влаштувала? Що б ви хотіли змінити в вашій ситуації (ноти, кота, відра, колосся, синиць...)? Змініть і покажіть нам.

10. Резюме групи. Загальний висновок. Він може бути самим незвичайним. Головне - не поспішати закінчити гру, дати всім висловитися.

11. Рефлексія ведучого. Провідний розбирає вголос роботу кожного гравця, відзначає здібності при виконанні ролей, дякує гравцям і всій групі.

Домашнє завдання: проаналізувати власні способи відновлення впевненості в собі після перенесеної невдачі і скласти для себе пам'ятку - як краще діяти в такій ситуації. [32, с. 285].

Блок 4.Діагностично-заключний.

Мета: діагностика результативності роботи соціального педагога за програмою "Абетка безпеки".