52

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Географічний факультет

Кафедра гідроекології, водопостачання та водовідведення

КУРСОВА РОБОТА

Водні ресурси Чернівецької області та їх використання

Напрям 070801 - екологія

Спеціальність 6.070801 екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

Спеціалізація: гідроекологія

Виконавець:

студент третього курсу

Мельничук Валерій Ярославович

Науковий керівник:

Гончар Леся Миколаївна

Чернівці - 2011

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Загальна характеристика природних умов Чернівецької області.……………………………………….…………………………..…….…..5

1. Геолого-геоморфологічні особливості території дослідження………...5

2. Кліматичні особливості…………………………………………………..8

3. Поверхневі та підземні води…………………………………………….10

4. Рослинний та тваринний світ…………………………………………...13

Розділ 2. Водні ресурси та їх використання…………………………………....15

2.1 Еколого-економічне значення водних ресурсів……………………….15

2.2 Основні напрямки використання водних ресурсів……………………20

Розділ 3. Оцінка стану водних ресурсів Чернівецької області……………….25

3.1 Поверхневі води, їх стан та проблеми використання…………………25

3.2 Стан і охорона підземних вод Чернівецької області…………………..29

3.3 Основні джерела забруднення водних ресурсів………………………..39

Висновки………………………………………………………………………44

Додатки………………………………………………………………………...46

Список використаної літератури……………………………………………52

Вступ

Актуальність. Вода є найціннішим природним ресурсом. Вона відіграє виняткову роль у процесах обміну речовин, що становлять основу життя. Величезне значення вода має в промисловому й сільськогосподарському виробництві; загальновідома необхідність її для побутових потреб людини, всіх рослин і тварин. Для багатьох живих істот вона служить середовищем перебування.

Сьогодні в Чернівецькій області склалася досить складна водогосподарська і водно-екологічна обстановка. Питання охорони комплексного використання і відновлення рівноваги водних ресурсів займає одне з провідних місць в економічному, політичному і соціальному житті.

Вода знаходить застосування у всіх без винятку сферах народного господарства та сторонах життєдіяльності людини. Вона необхідна для водопостачання населення і різноманітних промислових підприємств, зрошення і обводнення земель, охорони здоров’я і водного господарства. Ріст населених пунктів, розвиток промисловості, інтенсифікація сільського господарства, значне розширення площ зрошуваних земель, поліпшення культурно-побутових умов і ряд інших факторів усе більше ускладнює проблеми забезпечення водою. Проте її використання не залишається непоміченим. З кожним роком погіршується якість поверхневих та підземних вод, що відбиває свій слід на їх фізико-механічних властивостях, біотичному різноманітті та, власне, на здоров’ї людей, які і є основними її забруднювачами. Це питання останнім часом все більше і більше турбує науковців, є актуальним та потребує негайного вирішення.

Об’єктом дослідження виступає водоресурсний потенціал Чернівецької області.

Предметом цього дослідження є особливості, перспективи та проблеми використання водних ресурсів області.

Метою курсової роботи є вивчення та наукове обґрунтування розміщення водних ресурсів в межах території дослідження, їх використання та дослідження основних проблем, що пов’язані з їх побутовим та промисловим забрудненням внаслідок людської діяльності.

Мета визначає наступні завдання дослідження:

1) визначити основні просторові закономірності поширення основних типів водних ресурсів в межах Чернівецької області;

2) визначити значення та потенціал кожного з них для різноцільового використання (стан та перспективи);

3) дослідити особливості, причини та умови раціонального (чи нераціонального) водокористування;

4) прослідкувати особливості часових якісних та кількісних змін стану водойм, які можуть мати місце у вивченні даного питання;

5) виявити, дослідити та обґрунтувати основні чинники забруднення якості водних ресурсів області.

Методи дослідження: літературний, порівняльний, історичний, аналітичний, графічний, картографічний.

Практичне значення. В умовах перехідної економіки необхідність раціонального використання водних ресурсів та покращення процесу водокористування набуває все більшого значення. Впровадження стимулів до їх раціоналізації посилюється хронічним бюджетним дефіцитом України, значним скороченням державних інвестицій у водоохоронну діяльність. Але ж саме завдяки детальному вивченню водних ресурсів, особливостей їх використання та впровадженню надійних механізмів оздоровлення водних систем, створилися б такі умови виробничої діяльності, за яких можна було б знижувати обсяги забруднення і запобігати його появі.

Розділ 1. Загальна характеристика природних умов Чернівецької області

Чернівецька область – це найменша область України. Її площа - 8,1 тис. км², що становить 1,3% території держави. Хоча територія області й невелика, однак відзначається великою різноманітністю природних умов, чітко поділяючись на три частини: північну (між ріками Дністер і Прут) лісостепову рівнинну; середню частину (між річкою Прут та Карпатами) – Передгір’я і гірську частину, власне Карпати. Розглянемо кожен із основних компонентів природи території дослідження.

1.1 Геолого-геоморфологічні особливості території дослідження

Геологічна будова Чернівецької області складна, її північно-східна частина входить до складу Волино-Подільської плити Східно-Європейської платформи, а південно-західна розташована в межах Карпатської геосинклінальної області. На території Східно-Європейської платформи найбільш давні утворення представлені кристалічними породами, які розміщені переважно на великій глибині та перекриті потужним чохлом горизонтально залягаючих осадових утворень рифею, кембрію, ордовику, силуру, юри, крейди та неогену. Лише в долині Дністра на сході області докембрійські породи з'являються на поверхні.

Дуже складна за характером геологічної будови Карпатська геосинклінальна область поділяється на дві головні структурні одиниці: Складчасті Карпати і Передкарпатський крайовий прогин.

У будові Складчастих Карпат беруть участь інтенсивно зім'яті в складки відклади крейдового та палеогенового віку, представлені так званим флішем з монотонним ритмічним чергуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів. Більш древні домезозойські і тріасово-юрські утворення трапляються тільки на крайньому півдні (Чивчинські гори, верхів'я Сарати).

Між Складчастими Карпатами і Східно-Європейською платформою простягається Передкарпатський крайовий прогин, в межах якого в неогені утворювались потужні товщі (4-5 км) уламкових порід (конгломератів, пісковиків, глин тощо), відомих в геологічній літературі під назвою молас [13].

Відклади, які беруть участь у геологічній будові Чернівецької області, неоднакові за віком: архейські, протерозойські, палеозойські, мезозойські та кайнозойські (палеогенові, неогенові, четвертинні). Опираючись на предмет дослідження, детальніше зупинимось лише на останніх (четвертинних), оскільки вони безпосередньо стосуються часу й умов виникнення та існування внутрішніх вод Буковини.

Антропогенові відклади є поверхневими, перекривають корінні породи. Потужність їх невелика. Поширені скрізь, за винятком найвищих місць, звідки вони змиті або виявлені малопотужним шаром. Найбільш розповсюдженими є такі генетичні типи: елювіальні, делювіальні, колювіальні, алювіальні, гравітаційні. Окрему групу складають лесові породи [8].

На рівнинній території області (Прут-Дністерське межиріччя) елювіальні відклади збереглись на вузьких вододілах давньої пліоцен-антропогенової поверхні у вигляді жовтих суглинків та глин з уламками вапняків (Хотинська височина) потужністю 2-10 м. Делювіальні відклади на схилах вододілів і долин річок Прут і Дністер займають велику площу, мають плащувате залягання, представлені суглинками та глинами товщиною 0,5-8 м. Алювіальні відклади складають річкові тераси в долинах річок. Тут збереглись терасові рівні і найдавніших, сьомої та шостої надзаплавних терас Дністра і Пруту.

Наявність алювіальних відкладів у межах Передгір’я області в пліоцені (еоплейстоцені) пояснюється тим, що ріки виносили з Карпат велику кількість уламкового матеріалу. Поверхня терасових рівнів тут вузька, на них краще збереглися леси більшої потужності. Алювій сьомої надзаплавної тераси зустрічається рідко, невеликими фрагментами або висипками галечника на схилах. Делювіальні відклади складаються з важкосуглинистих та глинистих порід. У долинах річок делювій часто містить галечник, а в деяких місцях на схилах виходять пісковики, часто трапляється щебінь. У південно-західній частині Буковинського Передгір’я на схилах залягають лесоподібні суглинки.

Четвертинні відклади Карпат дуже різноманітні за літологічним складом. Елювіальні відклади приурочені до вузьких хребтів, займають невеликі площі. Алювіальні відклади незначної потужності, мало поширені. Делювіальні відклади приурочені до схилів, де наявні суглинки жовтого та жовто-бурого кольору з невеликим вмістом щебеню. Делювіально-колювіальні відклади поширені найбільше і покривають майже всі схили Карпат. Це різного розміру уламки корінних порід. У зоні крайового низькогір’я Буковинських Карпат переважають брилово-щебенисті відклади із суглинком та жорствою сланців. У Карпатах дуже часто трапляються на схилах маленькі болота у місцях розвитку зсувів, які заповнені намулом з домішкою жорстви та щебеню [13].

Рельєф Чернівецької області складний, контрастний і різновіковий [8].

Геоморфологічна будова Чернівецької області тісно пов'язана з її тектонікою, геологічною будовою, гідрогеологічними особливостями та кліматичними умовами, які взаємодіяли між собою протягом всієї історії розвитку цього складного за природними умовами краю. Внаслідок цієї взаємодії у межах області сформувалися три морфоструктурні частини:

1. Пластова рівнина Волино-Подільської плити; 2. Горбисто-грядове передгір'я Передкарпатського крайового прогину; 3. Низькогір'я та середньогір'я Складчастих Карпат. Рівнини займають територію Дністровсько-Прутського межиріччя і мають поверхню, ускладнену височинами, низинами, що пояснюється блокорозривною будовою плити у цьому районі.

Поздовжнє розміщення (з північного заходу на південний схід) складок Карпатських гір зумовило і поздовжньо-паралельне розташування гірських хребтів і міжгірних понижень.

Внаслідок взаємодії ендогенних та екзогенних процесів у межах області утворилися структурно-ерозійні поверхні у районі поперечного Буковинського підняття (Хотинська та Чернівецько-Сторожинецька височини), Прут-Дністровського та Прут-Сіретського вододілів і поверхні вододілів притоків першого порядку головних рік. У більш пізній час започаткувалися акумулятивно-ерозійні терасовані долини головних річок, а за ними ерозійно-акумулятивні долини притоків [13].

Оскільки перед нами не стоїть завдання детального вивчення геологічної та геоморфологічної будови, то не будемо детально зупинятися на описі морфоструктури та морфоскульптури регіону.