1.4 Рослинний та тваринний світ

Різноманітність екологічних умов зумовила формування на території області багатої флори (понад 1500 видів, що належать до 528 родів та 99 родин). Найпоширеніші види 9 родин: складноцвітних–193 (13%); злакових–131 (8,8%); гвоздикових–52 (3,4)%; хрестоцвітних–75 (5%); розових–96 (6,5%); бобових–77 (5,1%); губоцвітих–66 (4,4%); жовтецевих–64 (4,3%), ранникових–63 (4,2%); Ці родини охоплюють 50% родів і видів.

Найбільше видів належать до європейського типу поширення, менше бореальних голарктичного і палеарктичного, частина видів середземноморськоєвропейського, і найменше – степового понтичного. Характерною є наявність ендемів. Балкано-карпатським є нечуйвітер; карпатськими - валеріана трансільванська, смородина карпатська; східнокарпатськими - аконіт Гостів; жовтець карпатський; степовими - зіновать Ліндемана; чебрець подільський; аконіт Бессера. Третинними реліктами є тис; королиця круглолиста; підбілик альпійський та ін.

Ліси займають понад 30% площі, сіножаті і пасовища - близько 15%. Вся інша площа зайнята луками, орними землями, садами. Лісова рослинність області є досить різноманітною. На Прут-Дністровському межиріччі і в Передгір'ї основними породами у широколистяних лісах є дуб звичайний та скельний, бук лісовий, граб звичайний. У змішаних і чистих лісах Передгір'я та гір - ялиця біла, бук лісовий, ялина європейська. Вздовж річок поширена вільха клейка. Похідні ліси утворює граб звичайний осика.

Серед трав'яних формацій основними є луки. У аплакорних умовах і на високих терасах переважають лучні степи, представлені типчаком борознистим, бородачем звичайним. Остепнені луки поширені на схилах балок. Поширені: костриця лучної, грястиця збірної. На справжніх луках поширені: райграс високий, костриця лучна, пирій повзучий. Болотисті луки представлені очеретом звичайним, лепешняком водним, тонконогом болотним та ін. Засолені луки трапляються невеличкими ділянками. Характерні: костриці лучної, бекманії звичайної, конюшини суницевидної.

Водно-болотна рослинність. Найпоширеніші низинні болота. У прибережній смузі долини Пруту та його лівих приток поширені формації очерету звичайного, лепешняка водного. На замулених водоймах і канавах трапляються зарості лепешняка плавучого з осоками і комишем лісовим. На Прут-Дністровському межиріччі та в Передгір'ї, а також на замулених місцях поширені формації рогозів широ­колистого і вузьколистого.

Фауна. Склад хребетних тварин Чернівецької області відзначається великою різноманітністю. Зареєстровано 303 види. Окремі їх класи представлені такою кількістю видів: круглороті - 1; риби - 47; земноводні - 17; плазуни - 12; птахи - 172; ссавці - 54. За своїм генезисом фауністичні комплекси Чернівецької області мають змішаний характер. Відповідно до схеми зоогеографічного районування Б. А. Кузнєцова (1950), Чернівецька область належить до перехідної зони лісостепу бореально-лісової підобласті.

Серед хребетних виділяються три фауністичні комплекси: 1) гірський; 2) передгірський (перехідний); 3) рівнинно-лісостеповий. Гірський фауністичний комплекс включає види бореальних тайгових лісів і змішаних лісів Західної Європи. Типовими представниками хребетних цього комплексу є: глухар, шишкар ялиновий, чорний дятел, ведмідь, рись, білка карпатська, благородний олень, карпатський тритон, альпійський тритон, плямиста саламандра та ін.

Фауністичний комплекс передгірської зони включає види, характерні для листяних і змішаних лісів Західної Європи та європейської частини СРСР. Трапляються і деякі елементи балканської фауни. В складі переважають: європейський лісовий кіт, вовчок лісовий, вовчок горішниковий, миша польова, сліпак буковинський, біла лелека, європейський клінтух, іволга звичайна та ін.

У рівнинно-лісостеповий фауністичний комплекс входять степові, річкові, болотні види. Тут відчувається вплив лісостепової фауни подільського типу. Найбільш характерними видами цього фауністичного комплексу є: ховрах рябий, сліпак гірський, хом'ячок сірий, тхір степовий, тхір степовий, куниця кам'яна, сиворакша звичайна, черепаха болотяна, ящірка зелена та ін.