3.2 Стан і охорона підземних вод Чернівецької області

Прісні підземні води. В межах Чернівецької області експлуатуються вісім родовищ прісних підземних вод для централізованого водопостачання, а саме: Чернівецьке, Новодністровське, Сокирянське, Кельменецьке, Кіцманське, Сторожинецьке, Глибоцьке, Лужанське.

Чернівецьке родовище. Централізоване водопостачання м. Чернівці здійснюється за рахунок використання підземних вод алювіальних відкладів Прута і поверхневих вод Дністра. Поверхневий водозабір р. Дністер розміщений в районі с. Вікно, 45км від м. Чернівці. Проектна потужність двох ниток водоводу складає 90 тис.м³/добу. На даний час витрати водозабору складають 40-60 тис.м³/добу.

Запаси підземних вод алювіальних відкладів затверджені по семи водозаборах, розміщених по обох берегах Прута. Шість із них розміщені на лівому березі р. Прут (Лужани, Ленківці, Магала, Рогізна, Очерет, Ленківці-Новосілля), один-на правому (Біла), а також один на острові Береговий.

Новодністровське родовище знаходиться на південно-східній окраїні м.Новодністровськ Сокирянського району, в долині р. Дністер, на високій заплаві. Водозабір експлуатується управлінням "Тепловодоканал" м.Новодністровськ і забезпечує місто прісними водами господарсько-питного призначення. Ділянка водозабору розташована на високій заплаві р. Дністер, що простежується у вигляді вузької полоси шириною 70-75м і висотою 3-4м над урізом води. Після проведення земляних робіт під будівництво насосної станції другого підйому поверхня ділянки припіднята насипним ґрунтом висотою 3-4м.

Геологічний розріз ділянки водозабору представлений верхньо-протерозойськими тріщинуватими водонасиченими пісковиками, що пере-криваються сучасними алювіальними відкладами, представленими гравійно-галечниковим матеріалом з піщаним заповнювачем потужністю 5-бм, що місцями перекриті заплавними суглинками.

В межах ділянки водозабору виділяються водоносний горизонт сучасних алювіальних відкладів і верхньопротерозойський водоносний горизонт. Водо-забором експлуатується верхньопротерозойський водоносний горизонт.

Приурочений водоносний горизонт до світло-сірих тріщинуватих аркозових пісковиків з прошарками алевролітів і гравелітів; напірний. Глибина п'єзометричного рівня води складає 7-8м. Підземні води прісні з мінералізацією 0,4-0,6 г/дм³ гідрокарбонатного кальцієвого складу.

Сокирянське родовище розташоване в межах південної частини м.Сокиряни, в долині р. Сокирянка (верхів'я), в межах південно-західної околиці Східно-Європейської платформи. Експлуатація родовища здійснюється з метою забезпечення потреб у воді населення міста, організацій та підприємств.

Родовище площинного типу, складається із двох артезіанських свердловин і двох каптованих колодязів. Підземні води прісні з мінералізацією 0,4-0,6 г/дм³ гідрокарбонатного кальцієвого складу.

Кельменецьке родовище розташоване в південно-східній частині м.Кельменці Чернівецької області, в долині р. Суржа, правої притоки р. Сужа.

Водозабір експлуатується управлінням житлово-комунального господарства. Експлуатаційні водоносні горизонти: неогеновий (опільська світа), нижньокрейдовий (альбський ярус) і силурійський (верхній силур).

В 1989-1990 роках Чернівецькою КІН була проведена переоцінка експлуатаційних запасів по діючих свердловинах м.Кельменці та Кельменецькому родовищу підземних вод. В даний час водопостачання м.Кельменці проводиться за рахунок вико-ристання восьми свердловин, розміщених в межах міста, їх рекомендовано використовувати як резервні після вводу в експлуатацію Кельменецького родовища підземних вод.

Кельменецьке родовище (перспективні ділянки). Під час проведення гідрогеологічних робіт були обстежені свердловини, залишені під режимні спостереження.

Ділянка №1. Свердловини 6р, 5р, 90р/е закриті металевими кришками. Статичні рівні складали: по свердловині № 6 - 0,1м; по свердловині № 5р - 0,7м; по свердловині № 90р/е - 0,9м .

Ділянка №2. Свердловини 8р, 7р, 173р/е, Юн закриті металевими кришками. Статичні рівні складали: по свердловині № 8р - 0,4м; по свердловині № 7р - 0,0м; по свердловині № 173р/е - 0,5м; по свердловині № Юн - 0,7м.

Кіцманське родовище розташоване на 1,2км північніше смт.Лужани Кіцманського району, на лівій другій надзаплавній терасі р. Прут.

Водозабір експлуатується управлінням житлово-комунального господарства. Складається водозабір із п'яти свердловин глибиною по 20м кожна, які розміщені у вигляді лінійного ряду.

Геологічний розріз представлений четвертинними глинами і гравійно-галечниковими відкладами потужністю 3,2-7,8м та неогеновими глинами . Приурочений водоносний горизонт до гравійно-галечникових відкладів. Водоносний горизонт безнапірний.

За даними Кіцманської санепідемстанції хімічний склад води стабільний за весь період експлуатації. Води прісні з мінералізацією 0,4-0,6 г/дм³ гідрокарбонатного кальцієвого складу.

Сторожинецьке родовище розташоване в межах північно-східної частини м. Сторожинець, в долині р. Серет (на лівому березі), в 700м від основного русла. Водозабір експлуатується управлінням житлово-комунального господарства. Основним джерелом водопостачання міста є водозабір, складений комплексом алювіальних відкладів потужністю 9-11м. Верхня частина розрізу представлена супісками потужністю до 2,5м. Нижче, до глибини 12-14м, залягають гравійно-галечникові відклади з піщаним заповнювачем. Підстеляються вони водотривкими неогеновими глинами розкритою потужністю 8-10м.

Водоносний горизонт приурочений до гравійно-галечникових відкладів. Слабонапірний. Висота напору 0,5-1,0м. Потужність горизонту 10-12м.

Змін хімічного складу води за період експлуатації не відмічено. Води прісні з мінералізацією 0,4-0,6 г/дм³ гідрокарбонатного кальцієвого складу.

Мінеральні підземні води. В межах Чернівецької області експлуатується тридцять родовищ мінеральних вод. Нижче приводиться їх характеристика.

Малинешнинське родовище мінеральної лікувально-столової води типу "Нафтуся" знаходиться в урочищі Малинешни на межі Вижницького і Путильського р-нів. Пробурена свердловина Чернівецькою КІІ11 глибиною 150м, в долині р.Черемош, в 450м вверх по течії ріки. Мінеральні води приурочені до інтервалу 78,0-150,1м, пов'язані з нижньою частиною відкладів менілітової світи палеогену. Водокористувач - фірма "Джерельце".

Хімічний склад мінеральних вод гідрокарбонатний, натрієво-кальцієвий. Загальні мінералізація змінюється в межах 0,6-0,7 г/дм³. Вміст органічних речовин в межах 10-11 мг/дм³.

Усть-Путильське родовище знаходиться південніше с. Усть–Путила Путильського р-ну, приурочене до лівого борту р. Путила, правої притоки р.Черемош. Витік джерела приурочений до контакту врізу тераси р. Путила в корінні відклади. Джерело витікає з порід манявської світи, що виходить на денну поверхню вузької смугою. Водоносний горизонт палеогеновий.

Води прісні (М=0,25-0,5 г/дм³), нейтральні, гідрокарбонатно-хлоридні кальцієво натрієві. Вода із джерела прозора, без запаху, безбарвна, холодна. Хімічний склад стабільний в часі. Згідно заключення Українського НДІ медичної реабалітації та курортології підземна вода відповідає вимогам ДСТУ "Води мінеральні питні" і використовується МІ111 "Експрес як природно-столова під назвою "Карпатська джерельна".

Поркулинське родовище знаходиться на східній околиці с. Поркулин Путильського району, в 2км східніше смт. Путила, на лівому борті долини струмка Поркулин, правого притока р. Путила. Витік джерела приурочений до врізу тераси струмка Поркулин в корінні відклади кросненської світи, водовмісні породи якої представлені ритмічним перешаруванням пісковиків, алевролітів, аргілітів.

Води джерела відносяться до сульфатно-гідрокарбонатного натрієво-магнієво-кальцієвого типу з загальною мінералізацією 0,4-0,8 г/дм. Якість води вивчена та оцінена Одеським НДІ медичної реабілітації та курортології у 1992р. (протокол № 18 від 23.06.1992р.). Води включені до ДСТУ 878-93 під назвою "Роса Карпат" і рекомендовані для розливу як природно-столові.

Буденецьке родовище МІ розміщене на західній окраїні с.Буденець Сторожинецького р-ну, в долині р. Переліска, правої притоки р.Малий Сірет. Цех розливу базується на використанні свердловини 1-д, глибиною 140м, 60м від заводу. Свердловиною розкриті суглинисті четвертинні відклади потужністю 9,0м, нижче - неогенові відклади (сармат). Продуктивні прошарки представлені слаботріщинуватими аргілітами з прошарками пісків і пісковиків.

За хімічним складом вода гідрокарбонатна натрієва із загальною міне-ралізацією 0,7-0,9 г/дм³. Результати хімічних аналізів свідчать про її стабільний якісний склад. Постійним є і температурний режим води (+12°С). За оцінкою Одеського НДІ курортології та медичної реабілітації вода "Буденецька" зі св. 1-д рекомендована до промислового розливу як столова.

Долинське родовище розташовано на північно-східній окраїні с. Товтри Заставнівського р-ну, в долині струмка, правого притока р. Дністер, в 38м від русла. Цех розливу знаходиться безпосередньо в 2м від насосної станції.

За хімічними властивостями води слабосолонуваті з мінералізацією 1,9-2,1 г/дм³, гідрокарбонатно-сульфатні магнієво-кальцієві. Води хлоридно-сульфатні магнієво-кальцієво-натрієві під назвою "Долина".

Маморницьке родовище природно-столових вод знаходиться на південно-східній окраїні с. Радгоспівка Герцаївського р-ну, в долині р. Вица, правої притоки р. Прут. Джерело дренує водоносний горизонт, що приурочений до відкладів волчинецької товщі нижнього сармату. Джерело нисхідне, постійно діюче. Витікає з нижньої частини відслонення корінних порід шириною до 10м, представленого шаром тріщинуватих гравелітів та грубозернистих пісків. Вода із джерела прозора, без запаху, без кольору, холодна (t=+9-+12°C). За хімічним складом вода гідрокарбонатна кальцієво-магнієво-натрієва, кальцієво-натрієво-магнієва з мінералізацією 0,8-1,2 г/дм³ і використовується для розливу ПП Бія" як мінеральна природно-столова (за оцінкою Українського НДІ медичної реабілітації).

Шилівецьке родовище знаходиться на північно-східній околиці с. Шилівці, на лівому привододільному схилі долини р. Рингач, лівої притоки р. Прут. В геологічній будові приймають участь неогенові відклади, з якими пов'язаний водоносний горизонт, а також четвертинні утворення потужністю до 12м. Джерело дренує води нижньосарматського водоносного комплексу, представлений волчинецькими шарами, які складені глинами з прошарками і лінзами пісків, пісковиків та туфогенних порід. Четвертинні породи представлені суглинками.

Вода в джерелі чиста, прозора, без запаху, гідрокарбонатного кальцієвого складу з мінералізацією 0,4-0,7 г/дм³. Температура води постійна (+10-+12°С). Значних змін у дебіті джерела не відмічено. За оцінкою Українського інституту медичної реабілітації та курортології рекомендована для промислового розливу як природна столова під назвою "Шилівчанка".

Китроське родовище знаходиться в урочищі Китроси, в 2км на захід від с.Оселівка Кельменецького р-ну. Джерело витікає в підніжжі правого схилу долини стр. Кроква і приурочене до контакту врізу заплави в корінні відклади альбського ярусу нижньої крейди, представлених пісковиками, кремнями, трепелами. Джерело витікає в основі відслонення корінних порід.

Вода прозора, без запаху, слабосолонувата, холодна. За хімічним складом – гідрокарбонатно-сульфатна магнієво-натрієво-кальцієва, мінералізація – 1,0-1,4 г/дм, рН – 8,1, дуже жорстка. Згідно заключення Українського ЩЦ медичної реабілітації та курортології вода віднесена до лікувально-столової і рекомендована для промислового розливу під назвою "Китроська".

Зеленівське родовище розташоване в с. Зелена Кельменецького р-ну в межах лівого борту стр. Зелений, лівого притоку р. Прут. Цех розливу розташований в 150м від водозабору. Свердловина експлуатує верхньосилурійський водоносний горизонт. Абсолютна висота 197,0м, глибина 160м.

Води малої мінералізації 1,0-1,1 г/дм³. За хімічним складом сульфатно-гідрокарбонатні натрієві. Згідно заключення Українського ЩЦ медичної реабілітації та курортології підземні води віднесені до мінеральних столових і рекомендовані для промислового розливу під назвою "Зеленчанка".

Мигівчанське родовище розташоване в південно-західній околиці с. Мигово Вижницького району, в урочищі Стожок, в 100м вверх від цеху розливу, в прибортовій частині схилу. Джерело є початком струмка, правого притоку р.Мигово. Експлуатаційний водоносний горизонт - нижньосарматський.

За хімічним складом води гідрокарбонатні магнієво-кальцієві з мінералізацією 0,2 - 0,8 г/дм³. Згідно заключення Одеського НДІ віднесені до прісних столових вод і рекомендовані для промислового розливу як напій.

Брусницьке родовище вод розташоване 35км на захід від м. Чернівці, в с.Брусниця Кіцманського району. Родовище має два типи мінеральних вод: А). сульфідні сеноманського ярусу верхньої крейди. Водовмісні породи - піски і пісковики. Глибина залягання горизонту 179-280м; Б). Гідрокарбонатно- хлоридні натрієві, малої мінералізації, косівські відклади. Інтервал залягання горизонту 203-230м. Згідно заключення Українського НДІ медичної реабілітації та курортології води віднесені до мінеральних лікувальних.

Чернівецьке родовище розміщене на сході м.Чернівці, на правому березі IV тераси р. Прут. Експлуатується свердловина, глибина якої 60м. Розкриті прошарки дрібнозернистих пісків верхньобаденського під'ярусу (28-35м).

Води малої мінералізації 1,3-1,7 г/дм³. За хімічним складом - це гідрокарбонаті кальцієві води без специфічних компонентів. Згідно заключення Українського НДІ медичної реабілітації та курортології підземні води віднесені до лікувально-столових під назвою "Чернівчанка".

Хрещатинське родовище розташоване в районі монастиря в с. Хрещатик Заставнівського р-ну, в межах V надзаплавної тераси р. Дністер. Вода використовується для водопостачання села, монастиря і для розливу. В геологічній будові приймають участь породи девону: тіверська (перешарування аргілітів, алевролітів, плитчатих вапняків) і дністровська серії (перешарування абразивних пісковиків, алевролітів); неогенові відклади. Літологічно це вапняки літотамнієві з прошарками пісків і пісковиків потужністю до 35м, до яких приурочений водоносний горизонт.

За хімічним складом води малої мінералізіції (від 0,5 до 0,8 г/дм³).Згідно заключення Одеського НДІ підземні води віднесені до природних столових вод і рекомендовані для промислового розливу під назвою "Хрещатик".

Кельменецьке родовище розташоване в центрі м. Кельменці. Свердловиною розкритий верхньокрейдовий водоносний горизонт. Водовмісними є тріщинуваті вапняки і пісковики на глибинах 43,4-69,5м.

Вода гідрокарбонатно-сульфатна хлоридно-кальцієво-натрієва з мінералізацією 1,2-2,2 г/дм³. Згідно заключення Українського НДІ медичної реабілітації та курортології підземні води віднесені до лікувально-столових під назвою "Кельменецька".

Новоселицьке родовище розташоване на заході м. Новоселиця, в межах заплави лівого берега р. Прут на 350м від основного русла. Свердловиною розкритий водоносний горизонт сучасних алювіальних відкладів, представлених гравійно-галечним матеріалом. Горизонт безнапірний.

За хімічним складом - гідрокарбонатно-сульфатна кальцієва; мінералізація 0,7-1,2 г/дм³. Згідно заключення Українського ЩЦ медичної реабілітації та курортології підземні води віднесені до столових і рекомендовані для промислового розливу під назвою "Новоселицька'. Цех розливу належить Новоселицькому лікеро-горілчаному заводу ВКК "АЛКО".

Валя-Кузьмінське родовище розташоване на сході с. Валя Кузьміна Глибоцького р-ну, на правому березі стр. Невольниця. в 25м від русла. Свердловини експлуатують верхньобаденський водоносний горизонт. В інтервалі 26,5-28,5м розкриті прошарки дрібнозернистих пісків.

Води малої мінералізації 1,3-1,7 г/дм³. За хімічним складом - це гідрокарбонатні натрієві води без специфічних компонентів.

Бабинське родовище знаходиться в центрі с. Бабин Заставнівського р-ну, в межах лівого борту струмка, правого притоку р. Дністер. Гідрогеологічні умови обумовлені розвитком нижньо-середньобаденського водоносного комплексу. Прошарки глин в підошві відкладів опільської світи служать водоупором для водоносного комплексу. Вода гідрокарбонатна сульфатна кальцієва, прісна, із мінералізацією до 1,0 г/дм³ і температурою 9-9,5°С.

Драчинецьке родовище розташоване на півдні с. Драчинці Кіцманського р-ну, в долині р. Глиниця, правої притоки р. Прут. Водозабір експлуатує водоносний горизонт нижньонеогенових косівських відкладів.

Води малої мінералізації 1,16 г/дм³, за хімічним складом гідрокарбонатно натрієво-кальцієві. При експлуатації свердловини підтверджена стабільність хімічного складу, мінералізації, а також температурного режиму.

Лужанське родовище розміщене 2км від Лужанського експерементального заводу,в межах ІІ надзаплавної тераси р. Прут. Водозабором експлуатується водоносний горизонт верхньочетвертинних алювіальних відкладів. Глибина свердловини 20м. Інтервалі залягання гравійно-галечникових відкладів (6-9м).

Підземні води прісні з мінералізацією 0,5-0,6 г/дм³. При експлуатації свердловини підтверджена стабільність хімічного складу, мінералізації, а також температурного режиму.

Неполоківське родовище знаходиться в 750м на північний схід від залізничної станції Неполоківці. Водозабір розташований на IV надзаплавній терасі р. Прут і експлуатує водоносний горизонт середньочетвертинних алювіальних відкладів. Каптаж джерела виконаний Неполоківською харчосмаковою фабрикою.

Підземні води прісні з мінералізацією 0,7 г/дм³, гідрокарбонати кальцієві.

Брусницьке родовище розташоване в південно-західній околиці с. Брусниця Кіцманського району, в долині р. Брусниця, правої притоки р. Прут. Свердловина розташована в межах земель ТзОВ "Калина" і експлуатує водоносний комплекс косівської світи, який приурочений до прошарків і лінз пісків і пісковиків.

За хімічним складом підземні води відносяться до гідрокарбонатно-хлоридних з мінералізацією 3,1-3,9 г/дм³ та рН=8,4-9,0. За результатами досліджень хімічний склад води стабільний. Вміст токсичних мікрокомпонентів не перевищує ГДК.

Родовище прісних підземних вод "Буковина" знаходиться на території ВАТ "Роси Буковини", північно-східна околиця м. Чернівці, в межах ІІ надзаплавної тераси р. Прут. Водозабір прісних підземних вод експлуатує водоносний горизонт алювіальних відкладів. Глибина свердловин 20,0м. Підземні води приурочені до гравійно-галечникових відкладів. Потужність горизонту 0,7-8,0м.

Вода відноситься до хлоридно-сульфатно-гідрокарбонатних натрієво-кальцієвих з мінералізацією до 0,79 г/дм³ і 0,96 г/дм³. Води використовуються для промислового видобутку. Хімічний склад води стабільний в часі.

Виженське родовище знаходиться на південному заході с. Велика Виженка Вижницького р-ну, на лівому схилі долини струмка, лівого притоку р.Виженка.

За хімічним складом води гідрокарбонатного кальцієвого типу з мінералізацією 0,5 г/дм³. Якість води за період експлуатації не погіршилась.

Іспаське родовище знаходиться на заході с. Іспас Вижницького р-ну, в підніжжі схилу IV надзаплавної тераси р. Черемош. Водозабір дренує водоносний горизонт середньоплейстоценових алювіальних відкладів.

Води гідрокарбонатні кальцієві з мінералізацією 0,6 г/дм³. Якість води за період експлуатації не погіршилась; використовується для водопостачання школи.

Черемошське родовище розташоване в 0,5км на південний схід від с.Довгопілля Путильського р-ну, на схилі вододілу стр. Миший, правого притоку р. Білий Черемош. Водозабір підземних природних столових вод експлуатує олігоценові відклади кросненської світи і літологічно контролюється контактом нижньо- та середньокросненськох підсвіт. Водоносний горизонт-палеогеновий.

За хімічним складом вода сульфатно-гідрокарбонатна магнієво-кальцієва з мінералізацією до 1,0 г/дм³.

Буденецьке-2 родовище знаходиться на західній окраїні с. Буденець Сторожинецького р-ну на правому березі р. Перелісок - лівої притоки р. Малий Сірет. Свердловиною розкритий перший продуктивний прошарок - крупнозернисті піски, що залягають в інтервалі 32-35м в сарматських відкладах.

Вода "Буковинська" відноситься до столових гідрокарбонатних натрієвих вод з мінералізацією 0,7-1,3 г/дм³. Результати хімічних аналізів свідчать про стабільний якісний склад і постійний температурний режим води (+9-+11°С).

Великокучурівське родовище розташоване на сході с. Великий Кучурів Сторожинецького р-ну, в долині р. Дерелуй, 70м від русла. Свердловиною розкритий водоносний горизонт у відкладах косівської світи глибиною 48-65,7м, приурочений до лінз пісків та пісковиків. Водоносний горизонт пластового і пластово-тріщинного типу, напірний. Висота напору сягає 50,7м.

За хімічним складом підземні води горизонту хлоридно-гідрокарбонатні натрієві з величиною сухого залишку 2,1-2,5 г/дм³. Хімічний склад води стабільний в часі. Вміст токсичних мікрокомпонентів і сполук в пробах не перевищує ГДК. Біологічно активних компонентів вода не містить.