Розділ 3. Оцінка стану водних ресурсів Чернівецької області

4235 малих річок загальною довжиною 8360 км. До них належать 104 водотоки довжиною 10 км і більше кожний, загальною протяжністю 1762,5 км та 4131 - довжиною менше 10 км кожний і протяжністю 6597,5 км [Додаток Б].

Область достатньо забезпечена водними ресурсами, потенційні запаси яких становлять 10,3 млрд. м³ в середній щодо водності рік. Із них 1,3 млрд. м³ формуються на її території, решта 9,0 млрд. м³ або 87,4 % надходять із суміжних Івано-Франківської, Тернопільської та Хмельницької областей. Враховуючи потенційні запаси поверхневих і підземних водних ресурсів в межах області, водозабезпеченість 1 жителя в середні щодо водності роки становить 1,46 тис. м³, у маловодні роки – 0,78 - 1,1 тис. м³. Разом із стоком суміжних областей ці показники становлять відповідно 11,2 та 6,6 - 8,9 тис. м³/ рік і є вищими порівняно з іншими регіонами України.

Ставки і водосховища віднесені до штучних водойм. Водосховищами є водойми місткістю більше 1 млн. м³. В межах області є 4 водосховища. Два із них, (Дністровський каскад), розташовані на межі з Хмельницькою та Вінницькою областями. Їх греблі віднесені до їх території. Загальна площа водосховищ області становить 14,9 тис. га. Вони займають 70% території, що знаходиться під водою.

Найбільшим із них, яке відноситься до категорії великих за місткістю (більше 100 млн. м³⁾, є Дністровське. Буферне – об’ємом 31 млн. м³ належить до середніх. Два малі водосховища (об’ємом 1–10 млн. м³ кожне) розташовані у Новоселицькому районі та називаються 1 – Вдсх. на р. Черлена, 2 – Водосховище в с. Костичани. За період експлуатації вони частково замулились і їх теперішні основні параметри не відповідають проектним. Відомості про водосховища наведені в таблиці 3.1.1.

Таблиці 3.1.1. Перелік водосховищ Чернівецької області

До ставків віднесені штучні водойми місткістю до 1 млн. м³. Практично всі вони побудовані на малих річках та їх притоках, в результаті чого стік цих во­дотоків в певній мірі зарегульований. Зарегульованість річок спричинила поступове замулення водойм, яке становить 20 – 30 % їх об’єму.

Ставки використовуються в основному для риборозведення і кілька із них – для технічного водопостачання.

Облводгоспом проводились інвентаризації ставків у 2002 і 2006 роках. В результаті цієї роботи встановлено, що станом на 01.01.2006 р. на території області знаходиться 1150 водойм загальною площею 4394,2 га. Незважаючи на найменшу площу, Буковина за цим показником випереджає інші області.

Інвентаризація водойм потребує подальшого уточнення. У зв’язку з наданням земель водного фонду в орендне користування будуються нові ставки – копані. Роботи, пов’язані з оформленням договорів оренди, дали можливість облводгоспу та районним відділам земельних ресурсів уточнити кількості і площі водного дзеркала багатьох водойм.

Найбільша кількість ставків знаходиться у Сокирянському, Кельменецькому, Заставнівському, Новоселицькому і Кіцманському районах. На них припадає 69 % від їх загальної чисельності і 73 % - площі.

Орографія області, що характеризується значною розчленованістю території та наявністю річок і струмків, сприяє будівництву ставків.

Практично всі ставки побудовані як протиерозійні для зменшення ерозійних процесів на нижче розташованих по течії ділянках річок з метою захисту сільгоспземель від паводків.

Вони виконують в певній мірі і протипаводкову функцію, акумулюючи частину паводкового стоку при пониженні рівнів у водоймах.

Проте ці водні об’єкти не розраховані на повний вміст значних об’ємів поверхневого стоку, що формується під час раптових паводків і з великими підйомами рівнів води на малих річках, які характеризуються як історичні.

В таких випадках можуть виникати ситуації, під час яких водоскидні та регулюючі споруди не в змозі забезпечити безаварійний пропуск паводкових вод при можливому переливі води через греблю або її руйнуванні [8].