Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Філологічний факультет

Кафедра журналістики

Гуцуляк Марина Петрівна

Студентка 3 курсу.

Фотожурналістика як новий вид інформування суспільства

(Курсова робота)

Науковий керівник

асистент Ножак О.З.

Чернівці, 2012

Зміст

1. Вступ.

2. Розділ 1. «Виникнення фотожурналістики як нового виду інформування суспільства».

3. Розділ 2. «Використання фотографій у різних жанрах як додатку та як самостійного матеріалу».

4. Розділ 3. «Фотожанри на сторінках газети «Погляд».

5. Висновок.

6. Додаток.

Вступ.

Сучасна журналістика характеризується широким використанням зображального матеріалу, що відіграє роль не лише естетичної прикраси а й ілюстративного додатку до статті та є документальним свідченням, що підтверджує правдивість інформації.

Сучасна людина у швидкому темпі життя прагне сприймати якісну, правдиву та достовірну інформацію, яка не потребує великих зусиль для її отримання і запамятовування. Саме фотознімки, можуть передавати швидко інформацію, проблему часу, повідомити про важливі події в країні та світі. Навіть мимовільно гортаючи сторінки газети, людина легко запамятає цікавий для неї матеріал. Якщо людство настільки звикло до фотографій, що навіть не замислюється над їх роллю та місцем у власному житті, а фотоапарат і кінокамера є в кожній сім`ї, то – для журналіста це невід'ємний елемент професії. Явище фотографії у журналістиці знакове, надає їй екпресивності, є схопленим фактом подій.

Фотожурналістика – це функціональне поняття, що включає в себе розгалужену систему жанрів і форм інформаційно-публіцистичної діяльності. Одним із найбільш дійових методів отримання інформаційних знімків, при якому автор утримується від будь-яких засобів оранжеровки дійсності.

Актальність теми полягає у неможливості існування життя сучасного суспільства без візуальної інформації та існування сучасного періодичного видання без додатку фотоілюстрацій до статті. Фотографія – це насамперед мистецтво. Відображення зовнішнього світосприйняття автора, події у різних ракурсах, людей з справжніми емоціями, особливостями характеру, це історія, що пишеться кожного дня. Залишається на фотозхнімках, як факт. З початком розвитку комунікації впродовж часу змінювалася вцілому, як журналістика, набувала більшого значення у суспільстві, з`являлися нові методи для легшого сприймання інформації масами. З нею і своє місце посіла фотожурналістика, як додаток до матеріалу, надання йому правдивості, як факт події, що відбулася, так само розвиваючись як нова окрема галузь науки, з своєю історією, відіграючи важливу роль в усіх видах засобів масової інформації. Проте фото – це вже давно не світлини. У звязку з розвитком та швидким розповcюдженням фототехніки, використанням її часто в нашому житті, фотографія втрачає свою колоритність, особливість та

святковість, і стає буденним явищем для кожного з нас. Важливу роль фотографії відіграють у висвітленні подій різними газетами. Вони можуть використовуватися як самостійний матеріал, що розкриває певну тему, час і

її розвиток. Чи є додатковим матеріалом до статті для підсилення інформації, тобто, має змістове наповнення, чи зовнішнє оформлення. Фотографії у газеті є одним із ключових елементів дизайну, перше, що зацікавлює потенціійного читача. Зовнішнє оформлення слугує засобом привертання уваги. Використання газетою фото в різних жанрах теж має свою особливість, таким чином надає різноманітності кожному матеріалу у одному і тому ж номері. Репортаж, наприклад, передає поетапність події, читач бачить її початок, розвиток, як вона завершилася. Хто був присутній, хто виступав, яке питання порушувалося на тому чи іншому заході.

Метою роботи є аналіз фотографій, дослідження жанрів фотографій, які представлені в періодичному чернівецькому виданні «Погляд»; вивчення та аналіз сновних фотографічних прийомів, які використовуються кореспондентом. Особливу увагу варто приділити акцентуванню відмінностей між фотографією та фотоілюстрацією як журналістського прояву та фотографії як мистецтва. Важливо визначити ціннісне наповнення та інформативне збагачення текстівок як ілюстраційних доповнень, пояснити складність та важливість підписів та коментарів до фотографій в статтях періодичного видання .

Основні завдання даної наукової роботи:

1. визначити жанри фотоілюстрацій в газеті

2. провести загальну класифікацію фотографій та фотоілюстрацій в періодичному виданні

3. проаналізувати значимість, інформативність та ефективність фотографій на прикладі однго періодичного видання.

різних жанрах.

Предмет дослідження: фотографія як необхідний атрибут періодичного друкованого видання.

Структура роботи складається із вступу, трьох розділів, висновку, додатку, списку використаної літератури. Перший розділ: «Виникнення фотожурналістики як нового виду інформування суспільства». Другий розділ: «Використання фотографії у різних жанрах як додатку та як самостійного матеріалу. Третій розділ: "Фотожанри на сторінках газети "Погляд", висновок, список використаної літератури, додаток».

Розділ 1. Виникнення фотожурналістики як нового виду інформування суспільства».

Винайдення фотографії стало втіленням мрії про можливість зафіксувати і візуально зберегти будь-який предмет, подію, явище на певному історичному етапі.

Фотожурналістика – особлива форма журналістики, що використовує фотографію як основний засіб вирження. Фотожурналістика відрізняється від родинних жанрів фотографії (документальна фотографія, вулична фотографія, та фотографія знаменитостей) наступними властивостями: час зйомки, обєктивність, та оповідна властивість. Фотожурналісти повинні діяти, приймати рішення, носити фотографічне устаткування в тих же умовах, що й учасники подій (пожежа, війна, вуличні безлади), часто піддаючись однаковому ризику разом з ними. Фотожурналістика як описовий термін часто має на увазі певний узагальнений стиль або підхід до створення зображень. Підхід фотожурналістів до неупередженої фотографії стає популярним і особливим стилем комерційної фотографії. Наприклад, сьогодні багато весільних фотографів знімають в стилі «репортажу» неупереджені хроніки весільних подій.

Перш ніж розповідати про початок появи фотографій на шпальтах газет, варто зазначити, що фотожурналістика мала довгий шлях розвитку. Як і саме зародження журналістики розпочиналося з проголошень спеціальними людьми на багатолюдних площах інформації, від написів на пергаменті, шкірі, і пізніше на листівках, які розсилалися адресатам аж до сучасних засобів інформації. В теперішній час нам важко пов`язати тодішні способи передачі новин з сучасною журналістикою, але щось спільне все ж таки є. Будь-яка наука починалася з примітивного, а геніальне з простого.

Так виникнення фотожурналістики розпочалося з появою першого фотознімка в світі.

Країну фотографії вважають Францію, оскільки француз Нісофер Ньєпс 1822 року зробив перше фото в світі під назвою «вид з вікна», але, на жаль, цей фотознімок до наших часів не зберігся. Більше ніж через 10 років, 7 січня 1839 року в історії фотографії з`явилася ще одна постать – Жак Дагер. В цей час Французька академія офіційно оприлюднила і опублікувала його винахід одержання зображення на мідній пластині, покритої тонким шаром йодистого срібла, завдяки парам йоду. Варто зазначити, що і сам спосіб Жака Дагера одержання зображення, і якість знімку досить відрізнявся від першого винахідця Ньєпса. Фотографія цього періоду не вважалася великим винаходом, громадською думкою була віднесена до числа «цікавих дрібничок», її сприймали як забавку для вельмож. Вона не мала ні документального, ні інформаційного, ні смислового наповнення, ані вільнимими світловимим ракурсами, жодними з тих рис, які характеризують сучасну фотографію. На розвиток фотографії впливали суспільні потреби. Виникнення газетних видань сприяло появі фотографії-репортажу. В той час на основі фотографії з`вилися перші «рухомі картинки», що стали зародженням кіно. Це були кількасекундні ролики, коли швидка зміна кадрів один за одним, створювала ілюзію запису. Про винахід Дагера знали і в Україні, «Газета Львівська» друкувала його нотатки, що стосувалися техніки виготовлення фото. Вперше до нас фотографії завезли французи – Жак і Поль Гербсти, вони відкрили професіональні фотостудії, знімали краєвиди Харкова. Кількість фотостудій зростала, і лише в Києві 1914 року працювало вже 70 комерційних фотографів.

Цього ж 1839 року в світі з`явився перший фотопортрет в Нью-Йорку завдяки Джону Драперу, який сфотографував свого асистента.

Слідом за Францією Англія розкривала своїх дослідників фотографії. Так, Вільям Генрі Фокс Тальбот спростив і удосконалив спосіб Дагера, взявши замість пластинки папір, просочений хлористим сріблом – і отримав перший в світі негатив. За цим способом закріпилася назва - тальботинія. Англієць свою техніку виготовлення фотознімків називав калотипією. У своїх дослідженнях жоден із перших винахідників фіксування зображення - Ньєпс, Дагер, Табольт не користувалися поняттям «фотографія». Лише 1878 року термін узаконили тоді, коли ввели у «Словник Французької академії»

Інші дослідники історії фотографії схиляються до думки, що цим поняттям послуговувалися ще з 1839 року такі вчені як Д. Гершель, І. Мадлер.

З 1843 року перші дагеротипи з`являються на сторінках друкованих ЗМІ. Ілюстрований французький тижневик «I`llustration» опублікував першу фотографію з дагеротипу, яка висвітлювала політичні заворушення в Мексиці. Проте зображення було не чітким, на масляній основі чорнила, більшість газет друкувалася за допомогою недосконалих технологій, фотографія не набувала популярності серед читачів, та ще приходилось витрачати значні кошти на її публікацію, тож часто не використовувалася як засіб для підсилення інформації в статті. На той час фотографія була не дуже потрібним елементом журналістики. І хоч фотографія стала частиною друкованих засобів масової інформації, при публікації сенсаційних новин у журналах і газетах з 1897 року протягом десяти років жовта преса ілюструє матеріали гравюрами.