- •1. Педагогіка як наука. Предмет педагогіки та її основні категорії.
- •2. Становлення педагогіки як науки. Внесок вітчизняних учених і громадських діячів у становлення та розвиток педагогічної науки.
- •3. Методи науково-педагогічного дослідження.
- •4. Завдання педагогіки на сучасному етапі її розвитку.
- •5. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •6. Система освіти в Україні. Характеристика її складових.
- •7. Основні типи навчальних закладів, їх характеристика.
- •8. Зміст освіти, залежність від рівня соціально-економічного розвитку суспільства.
- •9. Стандарти освіти
- •10. Дидактика: предмет, основні категорії.
- •11. Методологічні основи та рушійні сили процесу навчання.
- •12. Структура процесу навчання, компоненти, закономірності.
- •13. Принципи процесу навчання: класифікація, їх еволюція, характеристика.
- •14. Порівняльна характеристика формальної та матеріальної теорії навчання.
- •15. Загальна характеристика сучасних технологій навчання.
- •16. Методи навчання та основні підходи до їх класифікації.
- •1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •2. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •3. Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності
- •17. Організаційні форми навчання, їх класифікація та характеристика.
- •18. Методи та прийоми активізації пізнавальної системи навчання.
- •19. Класно-урочна та лекційно-семінарська система навчання.
- •20. Перевірка та оцінка результатів навчання
- •21. Поняття «виховання», мета і завдання виховання на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •22. Закономірності та рушійні сили процесу виховання.
- •23. Принципи виховання: характеристика, психолого-педагогічний аспект.
- •24. Характеристика підходів у вихованні.
- •25. Основні напрями змісту виховання, їх характеристика.
- •4. Екологічне виховання
- •26. Методи і прийоми виховання.
- •27. Організаційні форми процесу виховання.
- •2. Колективні творчі справи (ктс)
- •3. Колективне планування виховної роботи
- •28. Роль колективу у вихованні особистості.
- •29. Закони та принципи розвитку колективних взаємин.
- •30. Педагогічний менеджмент
- •31. Принципи управління загальноосвітнім закладом
- •32. Планування роботи загальноосвітнього закладу
- •33. Функції шкільної адміністрації
- •Функції управління розвитком школи й інноваційних процесів
- •Функції управління функціонуванням і саморозвитком внутрішньошкільного управління
- •34. Особливості організації праці педагогічних працівників загальноосвітнього закладу
3. Колективне планування виховної роботи
Один з варіантів його запропонували О. Г. Мороз, В. Л. Омеляненко.
1. Мотиваційний етап
2. Етап планування
3. Організаційний етап
4. Етап проведення заходу
5. Підсумковий аналіз колективного планування
6. Найближчі дії після виховного заходу
4. Позашкільні навчально-виховні заклади — заклади освіти, які дають змогу дітям виявляти свої творчі здібності, одержувати додаткову освіту, підвищувати можливості у професійному становленні та забезпечують соціальний захист.
Дитячо-юнацькі центри міжнародного співробітництва. Координують діяльність з розвитку туризму, краєзнавства та екскурсійного обслуговування учнів. У них працюють туристсько-краєзнавчі гуртки, об'єднання, здійснюється підготовка та перепідготовка фахівців зі спортивного туризму і краєзнавства, обмін дитячими та молодіжними групами.
Дитячі театри. Здійснюють виховання дітей засобами театрального мистецтва. Розвивають їх сценічні навички. До них належать професійні драматичні, професійні лялькові, народні любительські, дитячі самодіяльні театри.
Дитячо-юнацькі кіноцентри. Сприяють комплексному естетичному розвитку дітей засобами аудіовізуальної культури. Напрями роботи можуть бути різними: мультстудія, студія ігрового та документального кіно, гуртки кіноосвіти, групи дитячого телебачення, студія комп'ютерної графіки та анімації, театр юного кіноактора, клуб художньо обдарованих дітей.
Центри науково-технічної творчості. Здійснюють додаткову освітню та кваліфікаційну підготовку молоді з авіа-, судно-, автомоделювання, радіоаматорів, картингістів, баггістів, користувачів та програмістів персональних комп'ютерів тощо.
Школи образотворчих мистецтв. Спрямовані на вивчення народних та декоративно-прикладних видів мистецтва. Сприяють залученню дітей до художньої культури, формуванню творчих здібностей, самостійному засвоєнню духовних цінностей.
Палаци та будинки дитячої творчості. Передбачають створення умов для творчого, інтелектуального та фізичного розвитку дітей, задоволення їх освітніх потреб через участь у художній, декоративно-прикладній, еколого-природничій та інших видах творчості. Організовують творчі колективи художньої самодіяльності (хори, оркестри, ансамблі пісні й танцю, театральні колективи та ін.).
Дитячі флотилії. Здійснюють знайомство з морськими професіями, проводять плавпрактику на кораблях і суднах флотилії, допомагають у виборі майбутньої професії.
Дитячі залізниці. Сприяють розширенню кругозору, розвитку технічної творчості учнів, формуванню практичних умінь і навичок майбутніх працівників залізниці.
Центри і станції юних техніків. Здійснюють діяльність в об'єднаннях за інтересами: гуртках, лабораторіях, клубах, студіях (радіотехнічних, авіамодельних, судномодельних, ракетомодельних, фотолюбителів, автомодельних тощо). Заняття відбуваються в творчих об'єднаннях різної категорії (рівнів) або індивідуально.
Дитячо-юнацькі спортивні школи. Готують спортсменів. Можуть бути комплексними (з кількох видів) і спеціалізованими (з одного виду) спорту. Приймають до таких шкіл дітей віком від 7 до 14 років, які мають відповідну фізичну підготовку.
Дитячі бібліотеки. Сприяють засвоєнню знань з основ наук, розвитку читацьких інтересів, вихованню читацької культури, любові до книги.