- •1. Педагогіка як наука. Предмет педагогіки та її основні категорії.
- •2. Становлення педагогіки як науки. Внесок вітчизняних учених і громадських діячів у становлення та розвиток педагогічної науки.
- •3. Методи науково-педагогічного дослідження.
- •4. Завдання педагогіки на сучасному етапі її розвитку.
- •5. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •6. Система освіти в Україні. Характеристика її складових.
- •7. Основні типи навчальних закладів, їх характеристика.
- •8. Зміст освіти, залежність від рівня соціально-економічного розвитку суспільства.
- •9. Стандарти освіти
- •10. Дидактика: предмет, основні категорії.
- •11. Методологічні основи та рушійні сили процесу навчання.
- •12. Структура процесу навчання, компоненти, закономірності.
- •13. Принципи процесу навчання: класифікація, їх еволюція, характеристика.
- •14. Порівняльна характеристика формальної та матеріальної теорії навчання.
- •15. Загальна характеристика сучасних технологій навчання.
- •16. Методи навчання та основні підходи до їх класифікації.
- •1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •2. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •3. Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності
- •17. Організаційні форми навчання, їх класифікація та характеристика.
- •18. Методи та прийоми активізації пізнавальної системи навчання.
- •19. Класно-урочна та лекційно-семінарська система навчання.
- •20. Перевірка та оцінка результатів навчання
- •21. Поняття «виховання», мета і завдання виховання на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •22. Закономірності та рушійні сили процесу виховання.
- •23. Принципи виховання: характеристика, психолого-педагогічний аспект.
- •24. Характеристика підходів у вихованні.
- •25. Основні напрями змісту виховання, їх характеристика.
- •4. Екологічне виховання
- •26. Методи і прийоми виховання.
- •27. Організаційні форми процесу виховання.
- •2. Колективні творчі справи (ктс)
- •3. Колективне планування виховної роботи
- •28. Роль колективу у вихованні особистості.
- •29. Закони та принципи розвитку колективних взаємин.
- •30. Педагогічний менеджмент
- •31. Принципи управління загальноосвітнім закладом
- •32. Планування роботи загальноосвітнього закладу
- •33. Функції шкільної адміністрації
- •Функції управління розвитком школи й інноваційних процесів
- •Функції управління функціонуванням і саморозвитком внутрішньошкільного управління
- •34. Особливості організації праці педагогічних працівників загальноосвітнього закладу
19. Класно-урочна та лекційно-семінарська система навчання.
Класно-урочна система використовується в багатьох країнах (зокрема, в Україні), має багато позитивних особливостей: ґрунтується на закономірностях процесу засвоєння навчального матеріалу, передбачає засвоєння нового матеріалу в невеликих обсягах, планомірно і послідовно, з чергуванням різних видів розумової та фізичної діяльності. Вона забезпечує єдність системи навчання в масштабі всієї країни, що полегшує планування і складання програм з навчальних предметів. Її використання полегшує виховання в учнів почуття колективізму, дає змогу використовувати фронтальні форми роботи з усім класом.
Має вона й серйозні недоліки, оскільки орієнтована у процесі навчання на середнього учня, допускає необхідність залишати учнів на повторний курс, якщо вони не засвоїли один чи два предмети. Не дає їм можливості на індивідуальний підхід до учнів, достроково освоїти програму.
Класно-урочна система має в школах України такі організаційні ознаки:
— навчальний рік у загальноосвітньому навчальному закладі починається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року;
— тривалість навчального року обумовлюється виконанням навчальних програм з усіх предметів;
— комплектування класів відбувається в межах одного віку та чисельності, визначених Положенням про загальноосвітній навчальний заклад (не більше 30 учнів);
— навчально-виховний процес здійснюється за різними формами: урок, лекція, лабораторно-практичне та семінарське заняття, диспут, навчально-виробнича екскурсія тощо;
— відвідування уроків школярами є обов'язковим;
— навчальний рік поділяється на чверті, півріччя, семестри, триместри, між якими є канікули різної тривалості.
Нині серед різноманітних організаційних форм навчання, використовуваних у загальноосвітній школі (урок, екскурсія, семінар, практичне заняття, лабораторна робота, практикум, факультатив, домашня самостійна робота, екзамен, залік, консультація, інструктаж), урок є основним.
Лекційно-семінарська система навчання. Залежно від характеру навчально-пізнавальної діяльності студентів вчені розрізняють форми навчання — лекційні, семінарські, практичні, лабораторні заняття, навчальні конференції, консультації, екскурсії, експедиції, навчальна виробнича (педагогічна) практика, курсові й дипломні роботи, самостійна робота студентів; форми контролю, обліку й оцінки знань, умінь та навичок студентів — колоквіуми, заліки, екзамени (курсові й державні), захист курсових і дипломних робіт; форми організації нуково-дослідної роботи студентів — науково-дослідницькі гуртки, об'єднання, школи, студентське наукове товариство тощо.
Мета лекції — ознайомлення студентів з навчальною інформацією із спеціальності; формування основи для наступного засвоєння студентами навчального матеріалу та подальшої самостійної роботи. Вимоги до лекції: проблемність матеріалів; чітка структура, логіка викладу матеріалу; доступність, роз'яснення нових термінів і понять; аргументованість матеріалів; посилання на використану літературу; передбачення способів закріплення навчального матеріалу; наявність висновків опорних матеріалів (текст, конспект, окремі записи, ілюстративні і наочні матеріали). Перевагою лекції є її економічність: викладач подає матеріал за порівняно незначний час.
Розвиток вітчизняної системи освіти, її орієнтація на реалізацію творчих здібностей особистості зумовили появу проблемної лекції, лекції-прес-конференції, лекції-візуалізації, лекції із запланованими помилками.
Проблемна лекція передбачає виклад інформації за допомогою створення проблемної ситуації, яка спонукає студентів до пошуку і вирішення певних суперечностей, а отже, набуття нових знань.
Лекція-прес-конференція викладається у вигляді зв'язного інформаційного тексту, який подається викладачем у відповідь на попередньо (на початку заняття) сформульовані студентами запитання із запропонованої теми.
Лекція-візуалізація подає інформацію у візуальній формі. Демонстраційні матеріали не просто доповнюють словесну інформацію, а й є носіями змістовної інформації.
У лекцію із запланованими помилками викладач спеціально закладає певні помилки змістові, методичні, поведінкові. Завдання студентів розпізнати, зафіксувати, а наприкінці лекції назвати ці помилки.
Важливу роль у навчанні студентів відіграють практичні заняття. Практичні заняття передбачають посилену практичну діяльність майбутніх спеціалістів. Проводяться вони у формі семінарських, просемінарських, лабораторних, тренувальних вправ тощо. Мета практичного заняття: поглибити, розширити знання, отримані на лекції в узагальненій формі; сприяти виробленню навичок професійної діяльності.