63.Внутрішньополітичний розвиток Німеччини у друній половині 20- нв початку 21ст.

Відмова західних держав від демонтажу і вивезення значної кількості німецьких промислових підприємств, що планувалися для покриття репара­ційних платежів, поширення на Тризонію плану Маршалла позитивно по­значилися на відбудові зруйнованої економіки Західної Німеччини.

У червні 1948 р. у західних зонах окупації була проведена економічна і грошова реформа, яка призупинила інфляцію і сприяла підйому виробництва на ринкових засадах.

Федеративна Республіка Німеччина. Внутрішня політика уряду Аденауера була направлена на економічне відродження країни за допомо­гою зміцнення приватного підприємництва, розвитку вільної конкуренції і соціального спрямування ринкової економіки ("добробут для всіх"). Економіка ФРН розвивалася надзвичайно швидкими темпами; успіхи в економіці в 50-х рр. було названо "німецьким економічним дивом". До кінця 1950р. у ФРН було досягнуто довоєнного рівня економічного роз­витку усієї Німеччини. З 1950 р. до 1964 р. валовий національний продукт потроївся. До кінця 60-х років ФРН стала третьою промисловою держа­вою світу (після США та СРСР). Це пояснювалося такими чинниками: збереженням у Західній Німеччині могутнього промислового потенціалу, наявністю значної кількості кваліфікованих робітників, оновленням вироб­ництва на новій науково-технічній основі, американськими кредитами, ве­ликим експортом німецьких товарів, звільненням країни, особливо в перші роки, від великих невиробничих воєнних витрат тощо

У другій половині 70-х рр. уряду Шмідта — Геншера вдалося подолати економічний спад, який виник як наслідок економічних криз початку і середини 70-х рр., ФРН посіла 4 місце"в світі з обсягу випуску промисло­вої продукції (після США, СРСР і Японії). Піднявся і життєвий рівень громадян ФРН.

Німецька Демократична Республіка. Життя східних німців будува­лося за радянським зразком. 1950 р. державний сектор вже охоплював 77% потужностей промислового виробництва; на селі здійснювалася при­мусова колективізація, яка завершилася на початку 60-х рр1956 р. у НДР одночасно з Польщею та Угорщиною виникла політична криза

. З початку 60-х рр. НДР перебувала у стані відносної економічної стабілізації. НДР досягла чи не найвищого рівня й якості промислового виробництва, ввійшов­ши в десятку найбільш промислове розвинутих країн світу, і мала найви­щий рівень життя серед соціалістичних країн. Проте було й очевидним відставання НДР від ФРН у соціально-економічному розвитку та обме­женість демократичних свобод у НДР,

Економічне становище Німеччини після об'єднання виявилося досить складним. Перехід 6 земель колишньої НДР до ринкової економіки супро­воджувався згортаннями виробництва, безробіттям, зниженням рівня со­ціальної захищеності. Для подолання кризових явищ та інтеграції "нових земель" у загальнонімецькі структури уряд ФРН виділяв значні бюджетні асигнування. До того ж у 1992—1993 рр. у ФРН відбувся спад виробниц­тва, викликаний світовою економічною кризою. Незважаючи на те, що си­туація в Німеччині починаючи з 1994 р. поліпшується, проблеми, пов'язані з об'єднанням, залишаються: зберігається досить високе безробіття (понад 4,5 млн. чол.) у зв'язку з ліквідацією нерентабельних підприємств, шахт, кризою у будівельній сфері. З початку 1996 р. уряд Коля намітив програ­му реформ до 2000 р., направлених на зменшення державних видатків у економіці, відмову від державного регулювання, розширення простору для діяльності приватних підприємств.