62.Соціально-економічний розвиток Канади у 1980-1990рр.Зовнішня політика у другій пол. 20-початку 21ст.

Характерною ознакою 90-х років став процес приватизації державної власності, що супроводжувався глибокими змінами у канадській економіці. Спад і стагнація початку 90-х років змінилися пожвавленням уже в 1992—1995 рр.* Особливо активним було зростання виробництва у 1997 p., що стало наслідком здешевлення кредиту. Темпи росту ВВП у 1998 р. перевищували 4 %. З 10 % (1995) до 8,5 % (1998) зменшився рівень безробіття.

На економічний розвиток Канади впливали чинники, які повсюдно створювали сприятливий клімат для активізації бізнесу. По-перше, канадська економіка "відкритого типу" зазнавала сильного впливу процесів глобалізації світового господарства. По-друге, канадські фірми після підписання угоди між США і Канадою про вільну торгівлю і приєднання до неї Мексики (1994) дістали ширший доступ на ринки. По-третє, раціонально і вміло використовувався механізм державного регулювання економіки для здійснення структурних перетворень в обробній галузі промисловості і проведенні "політики канадизації". Разом з тим, держава залишалася великим власником у таких галузях, як енергетика, транспорт, зв'язок. Зростав обсяг приватних капіталовкладень. За даними 1996 р. зріс потік іноземних інвестицій. Обсяг вкладень у канадську економіку становив 180 млрд. канадських доларів, причому майже 120 млрд інвестиційних надходжень належали фірмам США. Основна маса національних і зарубіжних капіталів вкладалася в такі галузі, як електроніка, фармацевтична промисловість, нові конструкційні матеріали. Прямі канадські інвестиції за рубежем перевищили 170 млрд. дол. Замикаючи "сімку" за обсягом виробництва ВВП і посідаючи сьоме місце за загальним обсягом витрат на технологічні нововведення, Канада займає четверте місце у світі за такими важливими показниками, як наукоємність виробництва і конкурентоспроможність економіки. Починаючи з 1997 р. знижувався рівень безробіття.

Зовнішньополітичний курс Канади в повоєнний період визначався атмо­сферою "холодної війни". 1949 р. США і Канада підписади угоду про військове співробітництво. З 1949 р. Канада — член НАТО. 1950—1953 рр. під прапором ООН канадські солдати брали участь у корейській війні на боці США і Південної Кореї. 1958 р. Канада уклала з США угоду про створення Об'єднаного командування протиповітряної оборони Північно­американського континенту (НОРАД). Відносини Канади з СРСР (дипло­матичні відносини були встановлені в 1942 р.), як і з іншими соціалістич­ними країнами, були практично заморожені. В зовнішньоекономічній і полі­тичній сферах Канада орієнтувалася на США. Проте на відміну від США Канада підтримувала дипломатичні й торговельні відносини з Кубою після оголошення американцями її блокади, підтримувала вимогу визнання Ки­тайської Народної Республіки, відігравала важливу роль у врегулюванні конфліктів у Нікарагуа, на Півдні Африки, у Камбоджі.

Після розпаду Радянського Союзу на самостійні держави Канада поча­ла налагоджувати з ними взаємовигідні зв'язки. Однією з перших — 2 грудня 1991 р. (на другий день після історичного референдуму) — визнала незалежність України. 27 січня 1992 р. була ухвалена Спільна декларація про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Ка­надою. Помітною подією в розвитку двосторонніх відносин став візит восени 1992 р. генерал-губернатора Канади Р. Гнатишина в Україну. Пра­вова база канадсько-українських відносин у 1994 р. доповнилася "Угодою

про дружбу і співробітництво між Україною і Канадою", яку підписали прем'єр-міністр Ж. Кретьєн і Президент Л. Кучма. Угода передбачає роз­виток широкого співробітництва в усіх сферах господарства і культури. Канада, в якій українська етнічна громада становить близько 800 тис. чоловік, виявляє посилений інтерес до економічного, політичного і дипломатичного співробітництва з Україною як у двосторонніх відносинах, так і на міжна­родній арені. Розвиток українсько-канадських відносин дав новий поштовх діяльності найбільшого об'єднання українських політичних, громадських, культурних організацій і церков — Конгресу українців Канади (КУК), а також Товариству об'єднаних українських канадців (ТОУК). Осередками культурного розвитку українців у Канаді виступають різноманітні куль­турно-освітні організації. Найбільша з них — Українська фундація імені Тараса Шевченка, заснована у Вінніпезі в 1936 р. З проголошенням неза­лежності України українська діаспора Канади надає різноманітну підтримку і серйозну допомогу становленню і розбудові своєї етнічної батьківщини.