2. Мтетеоризм. Застосування г.В. Трубки. Метеоризм - це здуття живота накопиченими кишковими газами яке відчувається як біль та розпирання. Застосування газовідвідної трубки

Причини:

Скопичення великої кількості газу в кишках.

Підготовка хворого:

Проведіть психологічну підготовку хворого.

Необхідно підготувати: газовідвідну трубку, судно, клейонку, вазелін. Трубу кип’ятять.

Хворого вкладають на лівий бік. Під таз хворого стелять кле-йонку, а на неї кладуть тепле судно. Кінець трубки змазують вазеліном. Розводять сідниці хворого і обертальними рухами вводять в анальний отвір трубку. Газовідвідну трубку вводять у пряму кишку на 20-30 см., а інший кінець опускають у судно. Трубка може знахо-дитися не більше ніж 2 години. Після витягання трубки шкіру навко-ло ануса протирають або обмивають теплою водою, а потім змащують вазеліном.

3. Техніка підшкірних інєкцій. Підшкірні ін'єкції, забезпечують відносно швидке (через 2Сгхв>

всмоктування лікарських препаратів у загальне коло кровообігу. Для

підшкірних ін'єкцій частіше використовують зовнішню .поверхню плеча,

підлопаткову ділянку, пердньозовнішню поверхню стегна, бокову частину

передньої'черевної стінки і ділянку навколо пупка. В цих місцях шкіру і

підшкірну основу легко захопити в складку, до того ж відсутня небезпека

ушкодження, великих судин і нервів.

Положення хворих сидяче. Для виконання підшкірних ін’єкцій

використовують шприц об’ємом 1-2-5 мл, голку довжиною 20 мм і діаметром

0,4 мм (№0240). Підшкірно вводять 1-2 мл розчину, максимальний об’єм не

повинен перевищувати 5 мл.

У місці ін'єкції шкіру протирають 70 % спиртом або обробляють 5 %

.розчином йоду спиртовим. Наповнений ліками шприц тримають у правій ий ліками шприц тримають у правій руці, циліндр його затискають між І та III—IV пальцями, Н палець лежить

на муфті голка, а V — на поршні. Тримаючи шприц вертикально і легко

натискаючи на поршень, видаляють з нього пухирці повітря. Вказівним та

великим пальцями лівої руки захоплюють шкіру з підшкірною основою у

відповідній ділянці і відтягують її догори (мал. 76).

Коротким швидким рухом під гострим кутом (30—45°) по току лімфи (від

периферії до центру) вколюють голку зрізом догори на 2/'з її довжини в

основу утвореної складки на глибину 1—2 см між І та II пальцями лівої

руки. Після проколу шкіри складку відпускають і II—III пальцями лівої

руки затискають обід циліндра шприца, а 1-м пальцем надавлюють на

рукоятку поршня і повільно вводять ліки під .шкіру (мал. 76), Потім

лівою рукою прикладають змочену в 96 % спирті ватну кульку до місця

уколу і швидким рухом витягають голку. Цією ж ватою лівою рукою злегка

масирують місце введення ліків, щоб вони краще розподілилися в

підшкірній основі.

При введенні олійних розчинів слід пам'ятати, що перед набиранням ліків

у шприц ампулу з розчином необхідно підігріти на водяній бані до

температури 25-—30°С. Вводити ці розчини треба двомоментно: після

введення толки складку шкіри відпускають і лівою рукою підтягують

поршень шприца до себе, щоб перевірити, чи не потрапила голка в просвіт

кровоносної судини. Якщо кров у шприці відсутня, ліки повільно вводять.

При наявності крові в шприці необхідно трошки підтягнути голку з шприцом

на себе і, не виймаючи її, ввести під іншим кутом. Після введення

олійних розчинів місце ін'єкції слід добре помасирувати, а для кращого

розсмоктування ліків на місце ін'єкції можна накласти зігрівальний

компрес або грілку.

4. Вона припустилась помилки. Перед введенням препаратів обовязково потрібно звіритись з історією хвороби.

Білет №32

1.Значення психічної регуляції для здоровя.

Повсякденне життя переконує нас у тому, що фізичне самопочуття людини тісно пов'язане зі станом її психіки. Єдність тіла і психічного стану відображена у відомому стародавньому вислові: «У здоровому тілі — здоровий дух». Фізична активність позитивно впливає на нормальний пере­біг психічних процесів. У скелетних м'язах є численні спе­цифічні нервові клітини, які під час м'язових скорочень посилають у головний мозок стимулюючі імпульси, за до­помогою яких підвищується загальний тонус відповідних ділянок кори великого мозку, що сприяє поліпшенню розу­мової діяльності.

Характерною особливістю людської психіки є те, що вона може відволікатися від реальної дійсності і використовувати створені нею образи для психічної саморегуляції.

Людське життя проявляється двома формами активності: поведінкою і діяльністю. Під поведінкою розуміють зовнішні прояви системи рухових реакцій організму людини на дії об'єктивного світу, а діяльність — це взаємодія з об'єктивним світом, у процесі якої людина активно та свідомо намагається досягти поставленої мети. Саморегуляція поведінки і діяль­ності є однією з важливих функцій психіки людини. Діяльність складається з ряду дій відносно завершених еле­ментів діяльності, спрямованих на досягнення проміжної усвідомлюваної мети. Дії можуть бути як зовнішніми, що виконуються за допомогою рухового апарату і органів чуття, так і внутрішніми, що виконуються в розумі. Під метою розуміють образ кінцевого результату діяльності. Багато дій людини з часом стають автоматичними, вони звуться звич­ками. Звички бувають корисними (акуратність, організо­ваність) і шкідливими (куріння, вживання алкоголю, нар­котиків). Якщо людина вміє керувати звичками, вона може керувати своєю поведінкою.