Білет № 1. Основні потреби людини. Потреби це сукупність всього того без чого неможливе існування людини як єдиної психофізіологічної системи. Вони визначають поведінку людини у всіх ситуаціях.

Потреби поділяють на: Психічні (духовні) та фізіологічні (біологічні)

Психічні:

Основна потреба самовираження – досягнення самостійності.

-Самоповага і повага, заоохочення.

- Соціальні потреби: розуміння, любов, сімя, друзі

- Безпека – захист одяг, житло

Фізіологічні:

Повітря, вода, їжа, відправлення, сон, рух, секс.

2. Санітарна обробка при педикульозі.

Для боротьби з педикульозом в даний час є безліч спеціальних засобів, які нетоксичні, і не вимагають стрижки волосся. Засіб накладають на волосяний покрив голови і покривають вощеного папером, зверху на голову пов'язують косинку або надягають шапочку, або просто миють голову спеціальним шампунем.

Волосся на голові або лобку обробляють одним з розчинів:

1) 0,15% водно-емульсійним розчином карбофосу;

2) 0,5% розчином метілацетафоса в рівних кількостях з оцтовою кислотою;

3) 0,25% емульсією дікрезіла;

4) мильно-порошкової емульсією; 450мл рідкого мила + 350 мл гасу + 200мл теплої води.

Для знищення лобкових вошей збривають уражені волосся, після чого зазвичай достатнім буває повторне миття тіла гарячою водою з милом.

Білизна і одяг хворих знезаражуються дезінсекційних камерах (пароповітряних, горячевоздушних і т.д.). Медичний персонал, який здійснює обробку хворих з педикульозом, повинен користуватися спеціальною довгою одягом з прогумованої тканини або щільного полотна.

3. Техніка взяття крові на стерильність. Мета: діагностика гарячки нез’ясованого ґенезу, сепсису.

Оснащення: те, що і при заборі крові на гемокультуру, але

замість середовищ із жовчю використовують цукровий бульйон

та середовища для росту анаеробів

(середовище Кіта-Тароцці).

Методика: кров у кількості 10 мл за

вищезазначеною методикою беруть із

ліктьової вени та засівають у 100 мл

цукрового м’ясо-пептонного бульйону.

Матеріал реєструють, оформляють направлення і передають у лаб.

4. У хворого метеоризм, яку допомогу потрібно надати хворому?

В пряму кишку на глибину 20 смввести газовивідну трубку, перед введенням ї кипятять і змазують вазеліном. Газовивідну трубку видаляють чрез 30хв щоб уникнути пролежнів слизової прямої кишки.

Якщо газовивідна трубка не ефективна пісял 3 дня піся опереції ставлять очисну або гіпертонічну клізму. Сифонну в тяжких випадках.

Білет №2

Санітарно – освітня робота медсестри з питань життя, профілактики захвор,.

Метою санітарно-освітньої роботи є розповсюдження се­ред населення, в тому числі серед хворих, гігієнічних знань, які повинні охопити всі розділи гігієни (харчування, житла, праці, сус­пільної, особистої тощо), пояснювати шкідливий вплив алкоголю, куріння, навчати надавати першу допомогу при нещасних випадках (травмах, отруєннях, опіках, обмороженнях) І захворюваннях.

Санітарна освіта - обов'язковий розділ діяльності кожного ліку­вально-профілактичного закладу, професійний обов'язок кожного медичного працівника лікарні й поліклініки.

За допомогою санітарної освіти медичні працівники лікуваль­но-профілактичних закладів можуть впливати на: 1) запобігання захворюванням (методом пропаганди здорового способу життя); 2) раннє звертання за медичною допомогою (методом пропаганди заходів первинної профілактики окремих захворювань); 3) строк видужання (в процесі постійного лікарняного спостереження); 4) ефективність лікування і відновлення працездатності (реабілі­тації); 5) повторну госпіталізацію (методом пропаганди заходів вто­ринної профілактики).

Таким чином, санітарно-освітня робота в діяльності лікуваль­но-профілактичних закладів - один із основних інструментів профі­лактики, що безпосередньо впливає на ефективність лікувальної і профілактичної роботи й тим самим - на економічні показники охорони здоров'я.

2. Фракційне зондування шлунка.

Проводять щоб визначити секреторну і моторну функцію шлунка.

ХВОРІ ОСОБЛИВОЇ ПІДГОТОВКИ НЕ ПОТРЕБУЮТЬ. Напередодні вечеряють о 18.00.

Готують тонкий шлунковий зонд, два стерильних шприца по 20мл і 1 мл., посуд для збирання шлунк. Соку, штатив з пробірками, ентеральний подразник: 4% капустяний відвар, мясний бульйон. Або парантеральний подразник: 0.1% розчин гістаміну з розрахунку 0.08 мг на 10кг тіла.

Дослідження проводять ранком натще. Вимірявши у хорого відстань від різців до пупка, це відстань на яку потрібно ввести зонд. Хворого садять на стілець, шию і груди застеляють рушниками. В руки дають лоток. Зубні протези виймають.

Правою рукою беруть зонд з відступивши 15см від сліпого кінця, лівою тримають вільний кінець, Зонд має бути теплий, вологий, зіоложують теплою перевареною водою. Сліпий кінець кладуть на корінь язика, хворой робить декілька ковтків, дихаю носом, медсестра в цей час просуває зонд, Якщо хворий закашлявся, зонд виймають і через декілька хвидин вводять повторно.

Шлунк сік відсмоктують елекровідсмоктувачем або шприцом 20мл ,. Одержаний шлунковий сік іноді збирають не в пробірки а в слоїки: 1 порція – натще, 2 – базаньна, 3 – наступна (залишок), 4 – максимальна секреція.

На пробірки наклеюють етикетки на яких зазначають прізвище та ініціали хворого, відділення, номер порції, і відправляють у лаб для дослідження.

3. Обробка волосяної частини голови при педикульозі. Волосяну частину голови обробляють:

1) 0,15% Водно-емульсійним розчином карбофосу;

2) 20% водно-мильна емульсія емульсія бензилбензонат, (10-30мл 20-30хв)

3) 50% водно мильна сольвентова емульсія ( 30-59мл 30хв)

4) Препарат Лонцид 30-50мл 30хв

Після обробки педикулоцидами волосся промивають столовим оцтом потім вичісують.

При необхідності повторну обробку проводять через 7-12 днів

4. Під час обходу хвора скаржилась. Як повинен по вести себе лікар в даній ситуації?

Лікар повинен доповісти завідуючому відділенням і вже той повинен далі вирішувати.

Білет: № 34

1. Лікувально охоронний режим

Лікувально-охоронний режим — це система лікувальних та профілактичних

заходів, які усувають або обмежують несприятливий вплив подразників, що

можуть зустрітися в умовах лікарні, оберігають психіку хворого,

позитивно впливають на весь організм і сприяють швидкому одужанню.

Хвороба порушує нормальну взаємодію людини і середовища, що її оточує. У

міцному загартованому організмі хвороба розвивається рідше, а якщо й

виникає, то перебіг її легший і швидше настає одужання. Хворобливий

процес охоплює один який-небудь орган людини, але оскільки в організмі

всі органи тісно пов'язані між собою, то порушення життєдіяльності

одного з них негативно позначається на організмі в цілому. З цього

положення випливає важливий висновок: для того, щоб хворий одужав,

необхідно впливати на весь його організм, особливо на центральну нервову

систему, яка регулює всі взаємозв'язані життєві процеси в організмі.

Основою лікувально-охоронного режиму є суворе дотримання розпорядку дня,

який забезпечує фізичний і психічний спокій хворого який наведено в

таблиці.

Таблиця. Розпорядок дня хворих і обов'язки медичної сестри

Години Розпорядок дня

хворих Обов'язки медичної сестри

7.00 Підйом Вмикає світло в палатах

7.05—7.30 Термометрія Роздає термометри, стежить за правильністю

вимірювання температури тіла, робить записи в температурних листках

7.30—8.00 Ранковий туалет хворих Допомагає важкохворим провести

гігієнічні процедури (догляд за шкірою, порож-ниною рота, носа, вухами,

волоссям, природними складками); відправляє біологічний матеріал (сечу,

кал, харкотиння) в лабораторію

8.00—8.30 Приймання ліків Роздає призначені хворим ліки і стежить за їх

прийманням

8.30—9.00 Сніданок Допомагає буфетниці роздавати їжу, годує важкохворих

9.00—10.00 Лікарський обхід Бере участь в обході, записує призначення

лікаря

10.00—13.00 Виконання призначень Готує хворих до обстежень, супроводжує

їх у діагностичні кабінети, доглядає за важкохворими, виконує всі

лікарські призначення (ін'єкції, компреси, зондування тощо)

13.00—13.30 Приймання

ліків Роздає призначені хворим ліки і стежить за їх прийманням

13.30—14.30 Обід Допомагає роздавати їжу, годує важкохворих

14.30—16.30 Післяобідній відпочинок Стежить за порядком у відділенні, за

станом важкохворих

16.30-17.00 Термометрія Роздає термометри, стежить за правильністю

термометрії, записує результати у температурні листки

17.00—19.00 Відвідування хворих

родичами Стежить за порядком у відділенні, контролює вміст передач з

продуктами

19 - 19.30 прийом ліків

20.00 – 21.30 виконання призначень

21.30 -22.00 вечірній туалет 22.00 – 7.00 сон

2. Профілактика пролежнів

Для профілактики пролежнів рекомен­дується: 1) змінювати положення хворого через кожні 2 год, якщо дозволяє його стан; 2) після кожного прийому їжі, але не менше трьох разів протягом дня, струшувати про­стирало, щоб у ліжку не було крихт; 3) стежити за тим, щоб на постелі та білизні не було складок; 4) важкохворим необхідно під сідниці підкладати надувний гумовий круг, на який надягають наволочку, а під лікті та п'ятки — ватно-марлеві круги; 5) стежити за чистотою шкіри, для цього двічі на день обмивати теплою водою шкіру на тих ділянках, на яких найчастіше утворюються пролежні, а потім про­тирати ці місця ватним тампоном, змоченим одним із роз­чинів, що наведені нижче: 10 % розчином камфорного спир­ту, 0,5 % розчином нашатирного спирту, 1 % розчином саліцилового спирту, 40 % розчином етилового спирту, оде­колоном, слабким розчином оцту (1 столова ложка на склян­ку води); 6) щодня кварцувати шкіру спини та сідничних ділянок; 7) шкіру в місцях мацерації обмивати холодною водою з милом, протирати 70% спиртом і припудрювати тальком; 8) при почервонінні шкіри періодично розтирати її сухим рушником для поліпшення кровообігу і змащувати 5—10 % розчином калію перманганату.

Пухирі змащують брильянтовим зеленим, потім накла­дають суху асептичну пов'язку. При обмеженому некрозі змертвілі тканини видаляють, рану закривають стерильною серветкою, змоченою розчином хлораміну або фурациліну. В міру очищення рани переходять на мазеві пов'язки (1 % синтоміцинова мазь, 10 % стрептоцидова мазь).