Глава 11. Особливості грошово-кредитної та фінансової системи національної економіки План

11.1. Ринкова трансформація грошово-кредитної та фінансової системи в Україні.

11.2. Вплив грошово-кредитної і фінансової політики на економічну стабілізацію і зростання.

Література

1. Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О. Макроекономіка. Підручник / За ред. Базилевича В. Д. – К: Знання, 2006. — 623с.

2. Борщ Л. М. Грошово-кредитна політика та її вплив на інвестиційні процеси // Економіка України. — 2003. — №12. — С.17.

3. Глобалізація і банки: проблеми і перспективи // Вісник НБУ. —2008. — №1. — С. 46 — 49.

4. Гребеник Н. Основні віхи у формуванні та проведенні грошово-кредитної політики в Україні // Вісник НБУ. — 2007. — №5. — С. 12 — 19.

5. Дзюблюк О. Стратегія монетарної політики НБУ та її вплив на економічний розвиток // Вісник НБУ. – 2008. — №1. — С. 8 — 15.

6. Економіка України за 2006р. Статистичний огляд // Урядовий кур’єр. — 2007. — №15. — С. 1, 6 — 7.

7. Економіка України за 2007р. Статистичний огляд // Урядовий кур’єр. — 2008. — №15. — С. 1, 6 — 7.

8. Кудряшов В. П. Засади бюджетної політики розвитку // Фінанси України. — 2007. — №7. — С. 3 — 19.

9. Литвицький В. Економічне зростання: біг з перешкодами. - Інформація Департаменту статистики і звітності НБУ // Урядовий курєр. —2008. — №18. — С. 7.

10. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Перший крок у науку". – Т. 3. Економічні, технічні та природничо-математичні науки. — Луганськ: Поліграфресурс, 2007. — 303с.

11. На плаву. Итоги и прогнозы украинской экономики в 2007г. // Бизнес. — 2007. — №40. — С. 50 — 53.

12. Основні показники діяльності банків України на 1.01.2007р. // Вісник НБУ. — 2007. — № 2. — С. 50.

13. Паєнтко Т. В. Фінансовий механізм економічного зростання в Україні та ключові показники оцінки його функціонування // Економіка і держава. — 2007. — №3. — С. 11 — 13.

14. Паливода К. В. Реальний стан економіки України: безінвестиційне зростання // Економіка та держава. — 2007. — №10. — С. 10-13.

15. Петрик О. Історія монетарного розвитку в Україні // Вісник НБУ. — 2007. — №1.— С. 2 — 16.

16. Полозенко Д. Управління державними фінансами України в умовах економічного зростання // Вісник НБУ. — 2007. — №7. — С. 23 — 25.

17. Ринок державних цінних паперів України в 2007 р. // Вісник НБУ. — 2008. — №1. — С. 70.

18. Шумська С. С. Фінансовий потенціал України: методологія визначення та оцінки // Фінанси України. — 2007. — №5. — С. 55 — 64.

11.1. Ринкова трансформація грошово-кредитної та фінансової системи в Україні.

Грошово-кредитна система - це форма організації грошового обігу, що історично склалася в країні і закріплена національним законодавством. В Україні після здобуття незалежності гостро постало завдання створення власної грошової системи, але воно вирішувалося непросто і мало достатньо труднощів на своєму шляху. Можна відокремити наступні етапи становлення грошово-кредитної системи незалежної України.

І етап (1991 - 1994 рр.) пов’язаний:

по-перше, з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України і НБУ про введення в Україні купонів багаторазового використання. Лібералізація цін в цей період призвела до зростання середнього рівня цін майже десятикратно, що збільшило попит на готівку, якої Україна не могла отримати від Росії. Тому купони почали виконувати роль готівки. Це було викликано нестачею рублевої готівки і прагненням захистити споживчий ринок від тиску рублевої маси. Але цієї мети не вдалося досягти. Впровадження купона не лише не захистило внутрішній ринок, а й сприяло його спустошенню через відсутність необхідних передумов формування власної грошової системи, нераціональну фінансово-грошову політику, недосконалість чинного законодавства;

по-друге, з виходом України із рублевої зони. Так, 12.11.1992р. Указом Президента України єдиним платіжним засобом оголошувався український карбованець. Але за відсутності необхідної матеріальної бази Україна змушена була друкувати їх в Канаді та Великобританії на досить невигідних умовах і тому не могла забезпечити достатню масу грошей в економіці. Крім того карбованці в якості тимчасових грошей швидко втрачали свої переваги, знецінювалися і викликали помітні ускладнення як у внутрішніх, так і в зовнішніх платежах. Тому впродовж 1993-1996 рр. формувалися правові та організаційні основи національної грошово-кредитної системи ринкового типу (див. табл. 11.1). Це був пік повного розладу економіки, розбалансованості грошової та фінансової систем. На 1993 р. приходився і пік інфляції, рівень якої досяг 10256 %. (Для порівняння: інфляція в Росії у 1993р. становила близько 1000 %, тобто була в 10 разів меншою).

ІІ етап (1995 – 2000 рр.) пов’язаний з проведенням 2.09.1996р. грошової реформи і введенням національної валюти – гривні. Впродовж 2.09-16.09.1996р. український карбованець був вилучений з обороту і введена постійна національна грошова одиниця – гривня. Введення гривні сприяло подоланню гіперінфляції, запровадженню у практику нових методів та інструментів монетарного регулювання, укріпленню ринкових засад в економці.

До основних особливостей становлення грошово-кредитної системи незалежної України, на наш погляд, слід віднести:

по-перше, перехід від неринкової до ринкової грошово-кредитної системи, порівняльна характеристика яких надана в табл. 11.1;

Таблиця 11.1. Порівняльна характеристика ринкової і неринкової грошово-кредитної системи.

Неринкова грошово-кредитна система	Ринкова грошово-кредитна система
Адміністративні методи регулювання грошового обігу	Економічні методи та інструменти регулювання грошового обігу
Штучне розмежування готівкової і не готівкової сфер	Посилення пріоритетності безготівкового обігу грошей
Закритий тип грошово-кредитної системи	Відкритий тип грошово-кредитної системи
Адміністративне регулювання валютного ринку. Наявність значної кількості валютних обмежень	Ринковий механізм формування валютного курсу

по-друге, трансформація переважно грошової системи України в грошово-кредитну. Основою її стають гроші, які все більше набувають кредитного характеру (див. табл. 11.2);

по-третє, перехід від готівкового до безготівкового грошового обігу. Це пов’язано з посиленням кредитної природи сучасних грошей.

У сфері готівкового обігу гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб’єктів. За умов перехідної економіки з притаманними їй труднощами і протиріччями, становлення нових видів господарювання, нових форм власності, грошова готівка провокує виникнення тіньового сектору економіки, незаконне привласнення коштів або їх відплив за кордон, що і спостерігалося в Україні.

Таблиця 11.2. Види кредитних грошей.

Депозитні гроші	Банкноти	Чеки	Векселя	Електронні гроші
Спеціальні розрахунки між банками на основі банківських переказів з одного рахунка на інший.	Грошові знаки, випущені емісійним банком. В сучасних банкнотах немає власної внутрішньої вартості, тому їх називають борговими зобов’язаннями.	Кредитний засіб обігу, який має наказ власника рахунка (чекодавця) кредитній установі сплатити певну суму грошей чекодержателеві.	Боргове зобов’язання позичальника кредитору про повернення боргу в призначений термін з виплатою процентів.	Система банківських розрахунків за допомогою електронно-обчислювальних машин.

У сфері безготівкового обороту гроші рухаються по рахунках у банках, не виходячи за межі банківської системи. Це створює можливість контролювати їх, а отже, впливати банкам та органам державного управління на відносини різних економічних суб’єктів. В цьому полягає головна перевага безготівкового обороту. Порівняно із західними країнами в структурі грошового обороту України питома вага готівки поки що надто висока;

по-четверте, важливою особливістю є створення нового (ринкового) механізму монетарного регулювання в Україні. В умовах перехідної економіки, з одного боку, склалася досить складна ситуація, яка багато в чому перешкоджала створенню саме ринкового механізму грошово-кредитного регулювання. Мається на увазі високий рівень інфляції, який провокував зростання попиту на інвалюту, розвиток тіньового сектору, приховування доходів від оподаткування, відтік кримінальних доходів за кордон, а також використання інших обхідних шляхів конвертації інфляійно ризикованих грошових запасів у не грошові активи (наприклад, ювелірні, мистецькі вироби). Завадою на цьому шляху ставав також недостатній розвиток фінансового ринку та його інструментів. Але з іншого боку, саме наявність цих перешкод робило перехід до нового механізму грошово-кредитного регулювання неминучим і невідворотнім.

На фоні подолання багаточисельних протиріч і перешкод відбувалося формування важливих рис ринкового грошово-кредитного регулювання (див. табл. 11.3).

Таблиця 11.3. Характерні риси ринкового механізму грошово-кредитного регулювання в Україні.

Спрямованість	Характер	Методи	Інструменти
Подолання гіперінфляції і перехід до антиінфляційної політики. Формування методів ринкового впливу на грошову масу в економіці.	Неконфіскаційний, прозорий. Проведена деномінація (1:100000) всіх цінових показників, грошових запасів і всіх поточних доходів відповідала рівню інфляції в перехідній економіці.	Лібералізація механізмів ціно- та курсоутворення. Активне формування ринків цінних паперів, валютних, кредитних ринків.	Політика облікового проценту. Обов’язкове резервування. Політика рефінансування. Операції на відкритому ринку.

Основними результатами розвитку грошово-кредитної системи на цьому етапі стали: подолання гіперінфляції, відпрацювання порядку регулювання валютного курсу, формування механізму регулювання банківських резервів тощо. Важливим напрямком формування ринкової грошово-кредитної системи стало введення національної грошової одиниці – гривні, що знаменувало створення самостійної грошово-кредитної системи. Це відбувалося і в інших країнах СНД: в Росії - в 1992р., у Білорусі, Вірменії, Казахстані, Киргиз стані, Молдові, Туркменістані – в 1993р., в Азербайджані, Узбекистані – в 1994р., Грузії, Таджикистані – в 1995р., в Україні це сталося в 1996р.

В цілому протягом 1993 - 1996 рр. були створені правові та організаційні основи національної грошово-кредитної системи ринкового типу, яка дозволяла відпрацьовувати механізм регулювання грошового обороту в країні у відповідності до потреб економіки.

Одночасно з розвитком грошово-кредитної системи відбувається становлення, розвиток і трансформація фінансових відносин.

Головними складовими трансформаційних перетворень фінансових відносин незалежної України є:

- на 1-му етапі (1991 - 1994 рр.) - руйнування існуючої централізованої фінансової системи колишнього СРСР, представленої, перш за все, Держбанком СРСР, який акумулював, контролював і розподіляв майже всі фінансові ресурси країни; децентралізація фінансової системи, закладення правових і організаційних основ фінансової системи нового типу, орієнтованої на ринкові перетворення в економіці;

- на 2-му етапі (1995 - 2000 рр.) відбуваються такі трансформації:

а) створення нових умов функціонування фінансової системи на основі суттєвих зрушень, пов’язаних з лібералізацією економіки, приватизаційними процесами, зміною форм власності;

б) формування нової фінансової ідеології, обумовленої ринковими перетвореннями: появою недержавного сектору економіки, розвитком підприємництва і конкуренції, обмеженням державного втручання в діяльність господарюючих суб’єктів, становленням дворівневої банківської системи, закладенням основ функціонування фінансового ринку.

Разом з тим, формування фінансової системи і нової фінансової ідеології в Україні мало дуже складний, тривалий і суперечливий характер.