ВП НУБіП України
«Немішаївський агротехнічний коледж»
РЕФЕРАТ
на тему:
«Отруєння, їхні види та характеристика»
Студентки 1 курсу
Відділення «Ветеринарна медицина»
групи В-12
Кучерюк Ксенії Вікторівни
Немішаєве-2011
Зміст
Вступ |
3 |
1. Отруєння |
4 |
2. Класифікація отруєнь |
5 |
2.1 Отруєння вуглекислим і світильним газом |
6 |
2.2 Харчові отруєння |
7 |
2.3 Отруєння хімічними речовинами |
8 |
2.4 Отруєння кислотами й лугами |
9 |
2.5 Отруєння лікарськими препаратами й алкоголем |
11 |
Висновок |
13 |
Список використаної літератури |
14 |
Вступ
Сучасний етап розвитку людського суспільства характеризується бурхливим розвитком техніки, промисловості, величезними досягненнями науки, що створює нові блага для суспільства, поліпшуючи умови трудової діяльності й відпочинку людей. Однак розвиток техніки в ряді випадків збільшує небезпеку несприятливих впливів на людину.
Пропорційно урбанізації населення й росту споживання хімічних засобів у домашнім господарстві зростає частота гострих отруєнь. Кількість хворих з отруєннями перевершує число людей, що госпіталізуються із приводу гострого інфаркту міокарда, а кількість летальних випадків в 2 рази більше, ніж при ДТП.
Тому ціль даної роботи розглянути поняття й класифікацію отруєнь, а також вказати загальні принципи надання першої невідкладної допомоги при отруєннях.
1. Отруєння
Отруєння – патологічні процеси, що розвиваються внаслідок впливу на людину, або тварину хімічних речовин, що потрапили в організм, здатних викликати порушення різних фізіологічних функцій і створити небезпеку для життя.
Отруєння є постійною проблемою клінічної медицини, оскільки в навколишньому середовищі завжди існують хімічні речовини, що мають токсичні властивості.
Однак особливу актуальність ця проблема придбала з розвитком хімії, особливо хімічних речовин, що широко застосовуються для промислових, сільськогосподарських, побутових, медичних й інших цілей. Багато хто з них при неправильному використанні й зберіганні стає причиною гострих і хронічних отруєнь.
Гострі отруєння мають переважно побутовий, а хронічні - професійний характер.
2. Класифікація отруєнь
Єдиної класифікації отруєнь немає у зв'язку з їх різноманіттям, великим числом отруйних речовин, різноманітністю шляхів їхнього надходження в організм, умов і способів взаємодії отруйних речовин з організмом.
Найпоширеніша класифікація отруєнь - за назвою речовини, що викликала отруєння (отруєння хлорофосом, миш'яком, дихлоретаном й ін.), за назвою групи, до якої відноситься токсичний агент, (отруєння барбитуратами, кислотами, лугами й ін.), за назвою цілого класу, що поєднує різні хімічні речовини по спільності їхнього застосування (отруєння отрутохімікатами, ліками) або походженням (отруєння рослинними, тваринами, синтетичними отрутами).
Залежно від шляху надходження отрут в організм розрізняють інгаляційні (через дихальні шляхи), пероральні (через рот), перкутанні (через шкіру), ін'єкційні (при парентеральному введенні) отруєння й ін.
При характеристиці отруєнь широко використовують й існуючі класифікації отрут за принципом їхньої дії (дратівні, припікальні, гемолітичні й ін.) і «виборчої токсичності» (нефротоксичні, гепатотоксичні, кардіотоксичні та ін.).
Клінічна класифікація передбачає виділення гострих і хронічних отруєнь, а також стосується оцінки стану хворого (легке, середньої тяжкості, тяжке й украй тяжке), що з урахуванням умов виникнення отруєння (побутове, виробниче, медичне) і його причин має велике значення в судово-медичних відносинах.
2.1 Отруєння вуглекислим і світильним газом
Отруєння вуглекислим газом (окис вуглецю СО2) можливе на виробництвах, де вуглекислий газ використовується для синтезу ряду органічних речовин, у гаражах при поганій вентиляції, у не провітрюваних, пофарбованих приміщеннях, а також у домашніх умовах - при витоку світильного газу і при несвоєчасно закритих грубних заслінках у приміщеннях із грубним опаленням.
Ранніми симптомами отруєння є головний біль, запаморочення, нудота, шум у вухах, прискорене серцебиття. Трохи пізніше з'являються м'язова слабість, блювота. При подальшому перебуванні в отруєній атмосфері слабість наростає, виникає сонливість, затемнення свідомості, задишка. У потерпілих у цей період відзначається блідість шкірних покривів, іноді наявність червоних плямі на тілі. При подальшому вдиханні вигарного газу подих стає поверхневим, виникають судоми, можлива смерть від паралічу центра подиху.
Перша допомога полягає, насамперед, у негайній евакуації отруєного з даного приміщення. При слабкому поверхневому подиху, або його зупинці необхідно негайно почати штучне дихання, яке варто проводити до появи самостійного адекватного подиху, або до появи явних ознак біологічної смерті. Хворі з важким отруєнням підлягають госпіталізації, тому що можливий розвиток важких ускладнень з боку дихальної і нервової системи в більш пізньому періоді.