Тема 4: Формування та розподіл прибутку

1. Прибуток та підвищення його ролі в в ринкових умовах господарювання;

2. Планування прибутку підприємств;

3. Розподіл і використання прибутку;

4. Рентабельність і методи її обчислення.

1. Прибуток та підвищення його ролі в в ринкових умовах господарювання;

В ринкових умовах господарювання неможливо здійснювати свою діяльність без отримання прибутку. Прибуток - це частина додаткової вартості виробленої і реалізованої, готової до розподілу.

Підприємство отримує прибуток після того як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми. Прибуток виконує дві основні функції: стимулююча; забезпечення доходів до бюджету.

Стимулююча функція відображається в комерційному розрахунку тобто через прибуток збільшується капітал вкладений в процес виробництва, стимулюється сам колектив і прибуток стимулює акціонерів купувати акції. Прибуток від операційної діяльності рівний: «валовий прибуток» - «інші операційні витрати» - «адміністративні витрати» - «витрати на збут».

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування = прибуток від операційної діяльності + доходи від участі в капіталі + інші фінансові доходи – фінансові витрати – витрати від участі в капіталі – інші витрати.

2. Планування прибутку підприємств;

В ринковій економіці підприємства самостійно планують свою діяльність виходячи з розроблених ними господарських і соціальних задач з врахуванням помиту і пропозиції на тов і послуги. На підприємствах виробничої сфери використовується три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції:

1. метод прямого розрахунку;

2. метод розрахунку прибутку на підставі показника витрат на 1 гривню продукції;

3. економічний (аналітичний) метод.

При використанні методу прямого розрахунку прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляється і реалізується. Для розрахунку необхідні такі дані: перелік і кількість продукції відповідної номенклатури, що планується до виробництва і реалізації; собівартість одиниці продукції; ціна одиниці продукції.

Цей метод розрахунку застосовується за відносно невеликого асортименту продукції. Метод достатньо точний але надто трудомісткий. Він не дає можливості визначити вплив на прибуток окремих факторів.

Розрахунок прибутку на підставі показника витрат на 1 грн. продукції належить до укрупнених методів розрахунку. Він може застосовуватись на підставі для розрахунку прибутку від випуску і реалізації всієї продукції.

Передбачається використання даних про виробничі витрати та реалізацію продукції за попередні період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді. При використанні цього методу розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку та його зміну.

Економічний (аналітичний) метод відрізняється від двох попередніх методів розрахунку прибутку тим, що дає змогу визачити не тільки загальну суму прибутку а й вплив на неї зміни наступних чинників.

Обсягу виробництва;

Собівартості продукції;

Рівня оптових цін і рентабельності продукції;

Асортименту та якості продукції.

Розрахунок прибутки за цим методом здійснюється окремо за порівняною і непорівняною продукцією в плановому періоді. Порівняна продукція – це продукція яка вироблялась в попередньому періоді. Непорівняна продукція – це продукція яка не вироблялась на підприємств в попередньому періоді. Розрахунок прибутку за порівняну продукцію здійснюється в такій послідовності:

1. Визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції;

2. Порівняна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду який передував плановому;

3. Виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток за порівняною продукцією в плановому періоді;

4. Розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді що планується.

Базовий прибуток – це прибуток від випуску (реалізації) продукції в періоді, що передував плановому.

Прибуток від випуску непорівняної продукції може бути розрахований методом прямого розрахунку якщо є відповідні дані, якщо таких даних немає, то прибуток розраховується для всієї непорівняної продукції з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

3. Розподіл і використання прибутку;

Прибуток є важливим показником ефективності виробничого господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів. Отриманий прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреби:

• Він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку у державний бюджет.

• Прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств, використовується для забезпечення ними господарської діяльності, отже отриманий прибуток є об’єктом розподілу.

У розподілі прибутку можна виділити два етапи:

1. Розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава. Кожен із учасників отримує свою частку прибутку. Пропорції розподілу прибутку між державою і підприємством складається під впливом кількох чинників. Істотне значення відіграє податкова політика держави щодо суб’єктів господарювання. Це політика неоплаченої кількості податків які оплачуються за рахунок прибутку, визначенні об’єктів оподаткування, ставок оподаткування, і порядок надання податкових пільг.

2. Розподіл і використання чистого прибутку, що залишився в розпорядження підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися цільові фонди для відповідних витрат. Головні принципи розподілу чистого прибутку закріплені статутом підприємства. Фактично розподіл здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики, що визначається підприємством.

Завданням фінансового менеджменту є пошук оптимальних шляхів розподілу прибутку, одна частина якого йде на оплату дивідендів, а друга на створення та поновлення резервного фонду підприємства, розширене відтворення та доповнення виробництва.

4. Рентабельність і методи її обчислення.

Співвідношення прибутку з поточними витратами характеризує поняття рентабельність. У найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість або доходність підприємства і реалізації всієї продукції робіт послуг або окремих їх видів.

Рентабельність – це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках. Рентабельність окремих видів продукції, робіт послуг, рівна: (прибуток від реалізації)/(собівартість);

Рентабельність підприємств орг установ=(прибуток від основної операційної діяльності)/(поточні витрати);

Рентабельність галузей економіки(Прибуток галузі)/(Поточні витрати).