- •1 Питання : Поняття науки та ознаки наукового знання!
- •2 Питання : Виникнення та еволюція науки
- •3. Функції науки в суспільстві;
- •4. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження;
- •5.Обєкт та предмет наукового дослідження. Наведіть приклади;
- •6.Структурні компоненти теоретичного пізнання: проблема, гіпотеза, теорія
- •9.Організаційна структура науки
- •10.Пріоритетні напрямки розвитку науки в Україні;
- •11.Науково-дослідницька діяльність студентів
- •13 Об'єкт і предмет дослідження
- •14 Співвідношеня теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження
- •16. Гіпотетико-дедуктивний метод, наведіть приклад;
- •17. Поняття методу, методики, методології;
- •18.Аналіз та синтез, наведіть приклади
- •20.Метод аналогії, наведіть приклади
- •21.Спостереження як метод емпіричного дослідження
- •22.Експеримент як метод емпіричного дослідження
1 Питання : Поняття науки та ознаки наукового знання!
Основним завданням наукового пізнання є знаходження об’єктивних законів дійсності — природних, соціальних (суспільних), законів самого пізнання, мислення тощо. Звідси орієнтація дослідження головним чином на загальні, суттєві властивості предмета, його необхідні характеристики й їх вираз у системі абстракції, у вигляді ідеалізованих об’єктів. Якщо цього немає, то немає і науки, оскільки само поняття науковості передбачає відкриття законів, поглиблення у сутність досліджуваних явищ. Це — основна ознака науки.
На основі знання законів функціонування й розвитку досліджуємих об’єктів наука здійснює передбачення майбутнього з метою подальшого практичного освоєння дійсності. Націленість науки на вивчення не тільки об’єктів, перетворюваних в практиці сьогодення, але й тих, які можуть стати предметом практичного освоєння у майбутньому, є важливою рисою наукового пізнання. Передбачення майбутнього — така категорія, яка поєднує будь-які способи отримання і використання інформації про майбутнє, і яка конкретизуєть-ся у поняттях «прогноз», «план», «проект» та ін. Передбачення май-бутнього — третя ланка у ланцюгу логічних операцій, дві попередні ланки якого складають аналіз теперішнього і дослідження минулого. Наукове передбачення зводиться до того, щоб подумки, у загально-му вигляді, у відповідності із виявленими законами, сконструювати модель майбутнього з тих його одиничних фрагментів, які існують сьогодні. Будь-яке наукове передбачення завжди неминучо має свої межі, за якими воно перетворюється в утопію. У науці також важливо знати те, чого принципово бути ніколи, ні за будь-яких умов, не може.Отже, суттєвими ознаками науки є:
— наявність проаналізованого та систематизованого достовір-ного знання, узагальненого до ступеню виразу у ньому суттє-вих зв’язків пізнавальної предметної галузі;
— єдність у цьому знанні описування, пояснення та передбачення;
— наявність методологічно-операційної складової частини, за допомогою якої можна перевіряти наявні знання і отримува-ти нові;
— наявність особливої мови з точним закріпленням змісту за кожним терміном, категоріальний зміст знання, тобто наяв-ність орієнтовно-конструктивних понять, єдність яких дає певний зріз предметного змісту буття, що отримує назву фі-зичної, хімічної, біологічної та ін. реальності;
— наявність вихідних принципів та аксіом, загальнофілософсь-ких припущень, що лежать в основі кожної науки, надаючи її змісту та викладу характеру системної єдності.
Наукове пізнання є цілісна система, що розвивається та має до-сить складну структуру. Остання є єдністю стійких взаємозв’язків між елементами даної системи. Структура наукового пізнання може бути представлена у різних її зрізах. Як такі можуть виступати: об’єкт пізнання, суб’єкт пізнання, засоби і методи пізнання — його знаряддя (матеріальні й духовні).У структурі будь-якого наукового знання існують елементи, які не вміщуються у традиційне розуміння науковості: філософські, ре-лігійні, магічні уявлення, інтелектуальні й сенсорні навички, які не піддаються вербалізації та рефлексії, соціально-психологічні стерео-типи, інтереси, потреби, наслідки особистих пристрастей і антипатій.