Музичні інструменти

Детальніше: Музичні інструменти

Світ музичних інструментів багатоманітний і охоплює широкий ряд народних інструментів, властивих музичним культурам різних народів світу, а також ряд інструментів, що закріпилися в професійній європейській музичній практиці і, завдяки цьому, отримали поширення по всьому світу.

Основоположною для класифікації музичних інструментів вважається Класифікація Горнбостеля-Закса, за якою інструменти поділяються в залежності від джерела звуку на ідіофони, мембранофони, хордофони, аерофони, а починаючи з XX століття, також електрофони. В залежності від прийомів гри на музичних інструментах, розрізняють дерев'яні духові, мідні духові, клавішні, ударні і струнні смичкові та щипкові музичні інструменти.

Електромузичні інструменти і синтезатори

Детальніше: Електромузичні інструменти та синтезатор

У XX столітті багатоманіття музичних інструментів поповнилося електромузичними інструментами, в яких звук видобувається завдяки застосуванню електричних коливань. В залежності від способу формування цих коливань розрізняють електричні інструменти, в яких акустичні коливання підсилюються і обробляються за допомогою електронної апаратури, та електронні інструменти, у яких коливання електричного струму генерується виключно електрогенераторами.

Якщо перші електроінструменти, такі як телармоніум чи терменвокс, передбачали виконання музики лише в реальному часі, то в другій половині XX століття були винайдені електронні інструменти, що дозволяють запрограмувати той чи інший звук (або їх послідовність) завчасно. Такі інструменти отримали назви синтезаторів. У 1960-ті - 70-ті роки синтезатори затвердились в популярній музиці, поступово забезпечивши створюваній за їх допомогою електронній музиці одне з чільних місць серед форм масової культури.

Музичне програмне забезпечення

Див. також: Категорія:Музичне програмне забезпечення

На рубежі XX-XXI століть музиканти отримали можливість використовувати персональний комп'ютер не тільки для прослуховування чи збереження музичних записів, але і для їх створення чи обробки. Для цього необхідні звукова карта, що дозволяє записувати звук в комп'ютер або виводити його на акустичні системи, а також спеціальне програмне забезпечення.

За цільовим призначенням в професійному музичному програмному забезпеченні можна виділити нотні редактори, секвенсери, звукові редактори, синтезатори і семплери, а також програми багатоканального зведення, що зазвичай включають у себе функції більшості з перелічених типів програм. Ці програми використовують головним чином два типи цифрових технологій - технології обробки звуку та MIDI-технології. Технології обробки звуку працюють беспосередньо зі звуком, закодованим у цифровий сигнал, тоді як MIDI-технології працюють з послідовностями команд для MIDI-сумісного електронного інструмента, який може бути реалізованим як апаратно, так і програмно.

Музичні заклади і організації Освітні заклади

Детальніше: Музична освіта

Див. також: Категорія:Консерваторії та Категорія:Музичні училища

Старе приміщення Паризької консерваторії, найпершого вищого музичного навчального закладу в світі

Львівська консерваторія, найстарша в Україні

Починаючи з кінця XVIII століття, центрами музичної освіти стають спеціалізовані навчальні заклади, що традиційно називаються консерваторіями. Першим вищим навчальним закладом музичного профілю стала відкрита незабаром після французької революції консерваторія у Парижі (1795), а протягом XIX століття за її прикладом було відкрито ще 28 консерваторій по всьому світу, в т.ч. у Львові (1854), Петербурзі (1862) і Москві (1866). Пізніше консерваторії стали іменувати музичними академіями (в т.ч. в Україні), вищими школами музики (в Німеччині), або університетами (у Варшаві, Відні).

Сучасні музичні навчальні заклади мають розгалужену структуру, включаючи відділи композиції, музикознавства, інструментального виконавства, хорового та сольного співу. При консерваторіях діють студентські хори, оркестри та інші колективи. ВАК України виділила музичне мистецтво в окрему спеціальність під номером «17.00.03», за якою присуджуються наукові ступені у галузі "мистецтвознавство"^[26]. В західних країнах існують такі наукові ступені, як «Магістр музики» (Master of music) і «Доктор музики» (Doctor of Music).

Вищій музичній передує музична освіта початкового і середнього рівнів. В Україні відповідними закладами є дитячі музичні школи (ДМШ) та музичні училища. Особливе місце займають спеціалізовані середні музичні школи при консерваторіях, що характеризуються поєднанням спеціальної музичної освіти із загальною середньою освітою.