Запитання для самоперевірки

1. З яких надходжень формуються доходи Державного бюджету?

2. Який склад податкових надходжень?

3. Які функції виконують податки?

4. Які податки належать до загальнодержавних та місцевих ?

5. Що таке податкова служба та основні її функції?

Питання 2. Порядок розподілу загальнодержавних податків.

Література :3; 13,с.298-308

Основним централізованим фондом фінансових ресурсів держави, як відомо, виступає бюджет. Кошти бюджету є знеособленими і забезпечують реалізацію її функцій. Однак, у держави можуть бути певні потреби, що мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фі­нансове забезпечення. З цією метою держава створює фонди цільового призначення.

За своєю економічною сутністю державні цільові фонди - це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподі­лу вартості суспільного продукту та частини національ­ного багатства, пов'язаних з формуванням фінансових ре­сурсів в розпорядженні держави та використанням держав­них коштів для забезпечення розширеного відтворення, задоволення соціально-культурних потреб суспільства, матеріального стимулювання членів суспільства щодо пенсійного, соціального захисту населення, розвитку науко­во-технічного потенціалу держави.

Основне призначення державних цільових фондів поля­гає у:

• забезпеченні соціального захисту населення шляхом виплати субсидій, пенсій, фінансування соціальної інфраструктури;

• сприяння економічному піднесенню держави через фінансування, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;

• фінансування природоохоронних заходів;

• надання позик, кредитів.

Джерелами формування доходів державних цільових фондів є:

• бюджетне фінансування;

• обов'язкові відрахування юридичних та фізичних осіб;

• доходи від інвестування власних коштів;

• добровільні внески, спонсорська допомога;

• інші джерела.

Державні цільові фонди поділяють на цільові бюджетні фонди (фонди, що входять до складу державного бюджету) і державні позабюджетні фонди (фонди, що не входять до складу державного бюджету).

Під цільовими бюджетними фондами слід розуміти гро­шові фонди, що утворюються у складі бюджету держави за рахунок цільових джерел засобів і використовуються на фі­нансування певних державних чи місцевих витрат під конт­ролем фіскальних органів держави. Наприклад, платежі до Фонду України соціального захисту інвалідів, збір за забруд­нення навколишнього природного середовища, цільові фон­ди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.

Реформування системи фінансів України на початку 90-х років призвело до появи нової ланки загальнодержавної системи фінансів - позабюджетних фондів. Особливе зна­чення серед них мають соціальні позабюджетні фонди (Пен­сійний фонд України, Фонд соціального страхування Украї­ни з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'яз­кового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещас­них випадків на виробництві та професійних захворювань).

Специфікою позабюджетних фондів є чітке закріплення дохідних джерел і, як правило, суворе цільове їх викорис­тання. Джерелами формування позабюджетних фондів є: спе­ціальні податки і збори, асигнування із державного і місце­вих бюджетів, спеціальні позики, добровільні надходження. Надходження можуть формуватися також від капіталізації частини тимчасово вільних засобів позабюджетних фондів (як, наприклад, покупка цінних паперів, інвестування тощо).

В управлінні та контролі за коштами бюджетних та поза­бюджетних фондів є певні відмінності:

по-перше, використання коштів бюджетними фондами рег­ламентується законодавством та органами влади, а викорис­тання коштів позабюджетних фондів - законодавством та виконавчими дирекціями фондів, при цьому є реальна можливість використання коштів в оперативному режимі;

по-друге, контроль за діяльністю і використанням коштів бюд­жетних фондів здійснює Верховна Рада України, а позабюд­жетні фонди не підлягають контролю з боку законодавчих органів. Контроль здійснюється податковими інспекціями, фінансовими відділами і виконавчими дирекціями фондів.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про Державний бюд­жет України " кошти державних позабюджетних фондів, крім Пенсійного фонду України, обслуговуються ор­ганами Державного казначейства України. Однак на засіданні Кабінету Міністрів України від 29 травня 2002 року розгля­далось питання щодо порядку переведення та консолідації коштів Пенсійного фонду на єдиному казначейському рахун­ку (витяг з протоколу №13). Здійснюється також переведення на обслуговування до органів Державного казначейства кош­тів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати пра­цездатності та повнофункціональне казначейське обслугову­вання митних органів за видатками.

Для цього в органах Державного казначейства відкрива­ються рахунки за балансовими рахунками 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" та 3718 "Рахунки для обліку коштів від приватизації". Порядок відкриття цих ра­хунків регламентується листом Державного казначейства України від 10.01.2002 року №07-06/45-254 і повинен здійснюватися наступним чином:

3717 КРVV 900 NNN,

де К - ключ, що вираховується автоматично; Р - ознака фонду; VV - вид надходження;

NNN - код території, взятий з довідника адміністративно-територіальних одиниць відповідних бюджетів.

Ознака фондів до рахунку 3717 "Рахунки державних цільових фондів" мають наступний вигляд:

• Пенсійний фонд України.

• Фонд соціального страхування з тимчасової втрати праце­здатності.

• Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

• Фонд загальнообов'язкового державного соціального страху­вання на випадок безробіття. .

• Фонд державного майна України.

Рахунки за балансовим рахунком 3718 "Рахунки для об­ліку коштів від приватизації" відкриваються за аналогічною схемою

Рахунки за балансовим рахунком 3717 "Рахунки держав^ них позабюджетних фондів" в розрізі районів відкриваються таким чином:

3717 КР VV 9ВВ NNN,

де ВВ - аналітичний параметр, який має наступні значення;

00 - надходження;

01 - використання.

Бюджет виступає основним централізованим фондом фі­нансових ресурсів держави. Кошти бюджету є знеособленими і за­безпечують реалізацію її функцій. Однак, у держави можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. Це і є причиною ство­рення фондів цільового призначення.

Цільові фонди поділяються на дві групи. Першу становлять пос­тійні фонди, створення яких пов'язане з виділенням окремих функ­цій держави ( Пенсійний фонд,Фонд соціального страхування,Фонд сприяння зайнятості населення ). Так, в частині реалізації соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню. У зв'язку з цим окре­мо створюються спеціальні фонди з метою гарантованого забезпе­чення цих видатків. Другу групу становлять тимчасові фонди, які формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створюються за конкретною необхідністю і після вирішення проблеми закриваються ( Фонд здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення,Інноваційний фонд,Фонд охорони навколишнього природнього середовища).

Соціальні фонди створюються на постійній основі з метою дер­жавного фінансового забезпечення системи соціального страхуван­ня. Соціальне страхування виступає самостійною галуззю страху­вання і являє собою сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для ви­плати відшкодування при постійній чи тимчасовій втраті працездат­ності або місця роботи.

У системі державного соціального страхування страховиком ви­ступає держава, яка бере на себе зобов'язання по створенню колек­тивних страхових фондів і виплаті страхового відшкодування. На ринку страхових послуг можуть функціонувати також недержавні компанії соціального страхування, які доповнюють і розширюють спектр страхових послуг. Страхувальниками виступають підприємс­тва і організації, громадяни, держава. Застрахованими є працівники підприємств і організацій, а з деяких виплат і непрацюючі громадяни. Систему державного соціального страхування становлять чотири ці­льових фонди. При цьому між ними чітко розмежовані сфери функ­ціонування. Пенсійний фонд відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності. Формою страхового відшкодуван­ня є пенсії. Фонд соціального страхування характеризує страхуван­ня на випадок тимчасової непрацездатності. Формою страхового відшкодування виступають допомоги на період втрати працездатності та на відшкодування частини витрат на відновлення працездатності. Фонд сприяння зайнятості забезпечує страхування на випадок втра­ти місця роботи. Формою страхового відшкодування виступають допомоги по безробіттю, на перекваліфікацію, на працевлашту­вання. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Формою страхового відшкодування виступає допомога потерпілим при одержані травми на виробництві.

Управління фондом здійснює спеціальний орган — Пенсійний фонд України, підпорядкований Кабінету Міністрів України.

Особливе місце в системі фондів цільового призначення займав Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобиль­ської катастрофи та соціального захисту населення. З одного боку, Фонд Чорнобиля можна було розглядати як тимчасовий, оскільки він був призначений для ліквідації наслідків аварії. З іншого боку, цей процес триватиме досить довго, внаслідок чого видатки фонду мають ознаки постійних.

Витрати Фонду спрямовувались на підтримання безпеки на Чор­нобильській АЕС та в зоні відчуження, на переселення жителів із забруднених регіонів, на допомогу та лікування ліквідаторів і осіб, що постраждали внаслідок аварії. З 1999 р. формування Фонду від­мінено, а його видатки передані в бюджет.