29. Прецедентне право та його місце в системі джерел права єс.

Прецедентне право – це рішення суду. Створюється дуже швидко. За модель взято Францію, також запозичено елементи прецедентного права Англії. Однак прецедент Англії і ЄС має відмінності. В ЄС прецедент може слугувати джерелом створення окремої норми, а в більшості випадків – джерелом тлумачення іншої норми.

30. Міжнародні договори та їх місце в системі джерел права єс.

Хоча Співтовариство має право укладати міжнародні угоди від імені держав-членів, останні також можуть бути самостійними сторонами міжнародних договорів. Загальновизнано, однак, що вони не повинні ставати учасниками угод, що укладаються у сферах, які належать до виключної юрисдикції Співтовариства щодо укладання угод. До набрання чинності Договором про заснування Європейського Співтовариства (або до набрання цим договором обов'язкової сили для держав, які поступово стають членами Європейського Співтовариства) укладання міжнародних угод наражалося на певні проблеми. Принцип тут один: держави-члени повинні вживати заходів для того, щоб усунути будь-яку невідповідність праву Співтовариства. Укладаючи ці договори, зацікавлені держави-члени повинні постійно враховувати інтереси Співтовариства та його інституцій і переваги, які останні надають своїм членам

31. Поняття, ознаки та система принципів права єс.

В правовій системі ЄС, як і в інших демократичних правових системах, існують загальноприйняті правові норми, наприклад верховенство права, презумпція невинуватості, а також принципи, коріння яких сягають ще римського права, а точніше non bis in diem (не можна карати двічі за те саме), audiatur et altera pars (вислухай іншу сторону), nullum crimen, nulla poena sine lege (нема злочину та вини без доведення), pacta sunt servanda (договори повинні виконуватися). Ці принципи в європейському праві переважають над вторинним правом, але є нижчими за статусом від первинного.

34. Суб’єкти права єс.

До 1. 12. 2009р (набрання чинності Лісабонським договором) суб’єктами права Європейського Союзу були європейські співтовариства. Від їх імені укладались міжнародні договори, набувалось майно, а сам ЄС не мав таких повноважень. Рішення, які приймались в сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки та співпраці поліції, судів у крим. сфері підлягали обов’язковій ратифікації .

1 грудня 2009 р набув чинності Лісабонський договір, однією з основних змін якого було те, що ЄС набув статусу суб’єкта міжнародного права. Відповідно Європейські співтовариства були скасовані. ЄС став ю. о. з усіма юридичними наслідками

35. Принципи субсидіарності та пропорційності у праві єс.

Пропорційність:

Це поняття також походить з німецького права (Verhdltnismdbigkeits-grundsatz), проте його можна знайти в різних формулюваннях інших правових систем. Воно вимагає від державних органів влади дотримуватися належним чином пропорційності між цілями, які мають бути досягнені, і засобами, які ці органи мають у своєму розпорядженні для досягнення цих цілей. Цей принцип було формально прийнято як загальну норму права Співтовариства після того, як його було внесено Договором про Європейський Союз до абз. З ст. Зо Договору про заснування Європейського Співтовариства. Ця норма зазначає, що "будь-які дії Співтовариства не повинні виходити за межі того, що необхідно для досягнення цілей даного Договору". Однак цей принцип і раніше мав спеціальне застосування згідно з такими положеннями договору, як ст. 40(3) (спільна організація сільськогосподарських ринків), ст. 85(3) (винятки до заборони обмежувальних угод) і ст. 92 (допустима державна допомога).

Оцінити, що саме є "пропорційністю", майже так само складно, як і вирішити, що є "прийнятним". Очевидно, значною мірою це залежить від особливих обставин у кожному конкретному випадку. Показовим прикладом є декілька справ, у яких заявники оскаржили рішення про конфіскацію внесків, які вони сплатили за отримання експортних ліцензій. У справі Internationale Handelsgesellschaft німецький торговець для отримання ліцензії на експорт зернових сплатив 17 000 німецьких марок. Цей внесок був конфіскований після того, як торговець не зміг експортувати відповідну кількість борошна. СЄС не визнав у цьому покаранні диспропорційності. З іншого боку, у справі 181/84 в іншого торговця було конфісковано внесок, який дорівнював 1 670 000 фунтів стерлінгів, на підставі того, що Комісія одержала його заяву на отримання експортної ліцензії на чотири години пізніше визначеного часу. СЄС визнав конфіскацію такої суми за відносно незначне порушення явно диспропорційною.

Субсидіарність:

Принцип субсидіарності окреслює поділ повноважень між країнами-членами та Спільнотою, що є сформульовано в ст. 5 [3b], доданій до Римського Договору Маастрихтським Договором: Спільнота діє в рамках своїх повноважень, визначених цим договором, та поставленими тут перед нею цілями. У сферах, які не підпадають під її виключну компетенцію, Спільнота діє відповідно з принципом субсидіарності. Тоді, коли цілі пропонованої дії не можуть бути досягнуті в достатній мірі країнами-членами, то беручи до уваги масштаби та результати пропонованої дії, можуть бути більш успішно досягнуті Спільнотою. Будь-які дії Спільноти не можуть провадитися далі того, що є необхідним для досягнення цілей цього Договору.

Простіше кажучи, принцип субсидіарності означає, що справи, до яких Спільнота не має виключної компетенції, не можуть реалізовуватися , поки країна-член може самостійно досягти дану ціль, принаймні так само добре, як би це могла зробити Спільнота.