7. Земельно-правова відповідальність

Земельно-правова відповідальність у правовій доктрині визначається, зокр., як «застосування державно-правових санкцій, що безпосередньо передбачені земельним законодавством, до правопорушника, у результаті чого останній зазнає негативних наслідків земельно-правового характеру»². Таким чином, визнається, що характер (земельно-правовий) юридичної відповідальності обумовлюється тим, що саме земельним законодавством передбачені відповідні санкції³.

Виділення земельно-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності залишається спірним питанням в рамках більш загальної дискусії щодо виділення галузевих видів юридичної відповідальності (сімейно-правової⁴, конституційно-правової⁵, фінансової⁶, цивільно-процесуальної тощо)⁷. Напр., М.В. Шульга висловлює серйозні аргументи на користь того, що специфіка землі підтверджує «тезу не про формування нового виду відповідальності, а про специфіку застосування існуючих видів відповідності за конкретні екологічні (у т.ч. земельні) правопорушення»⁸. З іншого боку, О.А. Вівчаренко вказує, що, напр., припинення права користування земельною ділянкою за порушення законодавства врегульоване виключно нормами земельного законодавства, тому можна вести мову про існування «земельної відповідальності»¹.

Під земельно-правовою відповідальністю «традиційно розуміють примусове припинення прав на земельну ділянку шляхом її безоплатного вилучення»², передбачене сьогодні ст.ст.140,141,143-145,149 та ін. ЗКУ (див. тему «Право землекористування»). Така відповідальність за своєю природою дуже близька до господарсько-правової (у вигляді застосування адміністративно-господарських санкцій) і, на наш погляд, у випадку вчинення земельного правопорушення суб’єктом господарювання припинення права на землю може вважатися «іншою адміністративно-господарською санкцією, встановленою законом» (ст.239 ГКУ).

Також деякі вчені відносили до заходів земельно-правової відповідальності застосування т.з. «земельно-правової реституції» – повернення земельної ділянки законному користувачу³. Такий підхід видається нам сумнівним, оскільки реституція ґрунтується насамперед на положеннях цивільного законодавства і не може бути віднесена до суто «земельно-правової» відповідальності.

Також у правовій доктрині висловлена думка, за якою до земельно-правової відповідальності слід відносити «систему дій (приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, знесення будинків, будівель і споруд, відновлення межових знаків тощо» (ч.2 ст.212 ЗКУ)⁴. Вважаємо, що описані заходи так само повністю охоплюються цивільно-правим поняттям реституції.

1 Див. зокр.: Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М., 1974. – С.316; Юридический справочник по землепользованию граждан, коллективному садоводству и огородничеству: Вопросы и ответы // Коцюба А.П., Сунцов В.В., Бритченко С.П., Чуйков В.А., Шульга М.В. / Под ред. А.П.Коцюбы. – К.: Урожай, 1988. – С.184; Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П.Гетьман та ін.: За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С.232; Див. Гавриш Н.С. Юридична відповідальність як спосіб правової охорони ґрунтів // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. Вип.9. – Одеса, 2000. – С.250 (автор приєднується до позиції С.С. Алєксєєва); звичайно, підходи всіх авторів різняться і нами об’єднані умовно.

2 Тархов В.А. Ответственность по советскому праву. – Саратов, 1973. – С.8-10.

3 Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Госюриздат, 1975. - С.97; Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Изд. 3-е, стереотипное. – М.: Статут, 2001. – С.610; Эффективность юридической ответственности в охране окружающей среды. – М.: Наука, 1985. – С.24, Кравченко С.Н. Материальная ответственность в системе охраны природы. – К.: Вища школа, 1981. – С.34-35.

4 Кравченко С.Н. Материальная ответственность в системе охраны природы. – К.: Вища школа, 1981. – С.34.

5 М.В. Шульга вказує на наявність підходів щодо існування останньої, проте вважає виділення «нетрадиційних» видів відповідальності недоцільним – див. Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П.Гетьман та ін.: За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С.233-234. Щодо виділення земельно-правової відповідальності див. також: Станкевич Н.Г. Земельное право: Учебное пособие. – Мн.: Книжный Дом, 2003. – С.309.

1 Недбайло П.Е. Система юридических гарантий применения советских правовых норм // Правоведение. – 1971. - №3. – С.51.

2 Шемшученко Ю.С., Мунтян В.Л., Розовский Б.Г. Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды. – К., 1978. – С.17; Самощенко И.С., Фарукшин М.Х. Ответственность по советскому законодательству. – М., 1971. – С.43.

1 Інформаційна довідка про стан здійснення Держземінспекцією та її територіальними органами інспекційної діяльності протягом 2003-2008 років // Офіційний сайт Держземінспекції. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dzi.com.ua/inf-4.rtf

1 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за правопорушення стосовно земель водного фонду // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=33794

1 Справи №2-663/09, розглянута Орджонікідзевським райсудом м. Запоріжжя, за позовом Запорізької природоохоронної міжрайонної прокуратури в інтересах Запорізької міськради до Мельник К.В. про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки; №2-346/09, розглянута Запорізьким райсудом Запорізької обл. за позовом Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора до Калашнік А.Г. про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

2 Лугина О.В. Проблеми нормативного визначення терміна «самовільне зайняття земельних ділянок» // Земельне право України. – 2007. - №3. – С.59-65.

1 Справи №2-105/09 за позовом прокурора Корольовського р-ну в інтересах Житомирської міськради до Б.С.І. про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки; №2-267/09, розглянута Корольовським райсудом м. Житомира за позовом прокурора Корольовського р-ну в інтересах Житомирської міськради до К.Л.М. про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування збитків.

2 Справи: №2-1522/09, розглянута Корольовським райсудом м. Житомира, за позовом прокурора в інтересах міськради до Г.О.В. про звільнення земельної ділянки; №2-756/09, розглянута Шепетівським міськрайсудом Хмельницької обл. за позовом Шепетівського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі Шепетівської міськради до С.К.М. про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 144,86 грн; №2-97/09, розглянута Шепетівським міськрайсудом за позовом К.Л.В. до ТОВ «Левада-2003» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки і стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.

1 Див. § 18 та ін., Directive 2004/35/CE of the European Parliament and of the Council of 21.04.2004 on environmental liability with regard to the prevention and remedying of environmental damage.

1 Господарське право: Практикум / В.С. Щербина, Г.В. Пронська, О.М. Вінник та інші; За заг. ред. В.С. Щербини. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.197; Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2004. – С.318.

2 Див.: Фінансове право: Підручник / Відп.ред. Л.К. Воронова. – Харків, 1998. – С.231; Карасева М.В. Финансовое право. Общая часть: Учебник. – М., 1999. – С.187-188; Коломоєць Т. Адміністративні та фінансові штрафи за законодавством України: порівняльно-правова характеристика // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №8. – С.76-77; Орлюк О.П.Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С.45; Гетманцев Д.О. Фінансова відповідальність як вид юридичної відповідальності. // Вісник КНУ. Юридичні науки. Вип.41. – К., 2001. – С.62–66; Будько З.М. Фінансово-правова відповідальність за вчинення податкових правопорушень: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Ірпінь, 2005. – 16 с.

1 Ведомости Верховного Совета СССР. – 1961. - №35. – Ст.368.

2 Измайлов О.В. Ответственность за нарушение земельного законодательства: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. - М., 1973. - С.7-8.

3 Див. Чуйков В.А. Право пользования землями городской застройки: Дисс. ... канд. юрид. наук. - Харьков, 1973. - С.98; Черноморец А.Е. Об основных направлениях развития земельного права и совершенствования земельного законодательства // Вестник МГУ. - Серия 11, "Право". - 1995. - N 6. - С.45.

4 Нечаева А.М. Семейное право: Курс лекций. М.: Юристъ, 1998. - С.190.

5 Шевердяев С., Филиппов И. Проблемы конституционно-правовой ответственности (по материалам конференции на юридическом факультете) // Вестник МГУ. - Серия 11, "Право". - 2001. - N 3.

6 Фінансове право: Підручник / Відп.ред. Л.К. Воронова. – Харків, 1998. – С.231.

7 Анисимов А.П.Земельно-правовая ответственность за нарушение правового режима земель поселений // Журнал российского права. – 2004. - №2. – С.80.

8 Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. – Харьков: Фирма «Консум», 1998. – С.215.

1 Вівчаренко О.А. Гарантії права власності на землю в Україні. – Дис. … к.ю.н. … 12.00.06. – К.: Інститут держави і права НАН України ім. В.М. Корецького, 2005. – С.156.

2 Берлач А.І. Проблеми юридичної відповідальності за нераціональне використання землі в сільському господарстві України // Землевпорядний вісник. – 1998. - №4. – С.21-23; див. також Комментарий к Лесному кодексу Российской Федерации. Ред. Боголюбов С.А. - М.: Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1997. – С.35; Измайлов О.В. Ответственность за нарушение земельного законодательства: Автореф. дисс. ... к.ю.н. - М., 1973. - С.8; Общая теория советского земельного права. М.: Наука, 1983. - С.303, 316–317; Балезин В.П.Правовой режим земель сельских населённых пунктов. – М.: Изд-во Московского госуд. ун-та, 1972. – С.199.

3 Общая теория советского земельного права. - М.: Наука, 1983. - С.303, 316 - 317.

4 Земельное право Украины: Учеб. Пособие / Авт. кол.: Беженарь А.М., Бердников Е.С., Бондар Л.А. и др.; Под ред. Погребного А.А., Каракаша И.И. – К.: Истина, 2002. – С.489-490.