Порядок складання та оформлення звіту з педагогічної практики

Звіт з педагогічної практики – це узагальнення одержаних результатів, викладених у логічної послідовності, починаючи з загального огляду об’єкту дослідження, через постановку задачі дослідження й одержання відповідних результатів, закінчуючи формулюванням висновків, рекомендацій, побажань тощо.

Зміст звіту повинен в повній мірі та в логічній послідовності розкрити ступінь виконання індивідуальних завдань педагогічної практики, зазначених в щоденнику студента-практиканта. Зміст звіту та мова його написання дають уявлення про рівень теоретико-професійної підготовки студента-практиканта, його вміння чітко висловлювати свої думки, проводити логічні паралелі, узагальнювати зібраний матеріал і робити відповідні висновки.

Звіт виконується державною мовою і має бути написаний на одній стороні стандартного аркуша формату А4 білого паперу (шрифт - Times New Roman, розмір – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, абзацний відступ – 1,25мм., вирівнювання – по ширині аркуша) з полями:

• зверху, праворуч і знизу - 20 мм;

• ліворуч - 25 мм.

Складений студентом звіт повинен мати наскрізну нумерацію сторінок, проставлених у верхньому правому куті аркуша. Аркуші звіту повинні бути зшиті.

Звіт про педагогічну практику складається на 30-50 сторінках (до списку використаної літератури) і повинен мати:

• титульний аркуш (додаток В);

• зміст;

• вступ;

• основна частина (теоретичний розділ; аналітичний розділ; розділ «Охорона праці», висновки; перелік використаної літератури, нормативних актів);

• додатки (при необхідності).

Дотримання загальних стандартів при написанні звіту дозволить студентам-практикантам закріпити основні вимоги до оформлення звітної документації, що надалі зустрічатиметься в процесі підготовки й оформлення випускної кваліфікаційної роботи.

Структура звіту визначається формою звіту. Вона повинна бути з трьох частин. Перша частина присвячена педагогічній практиці, друга – передипломному сбору матеріалів, третя частина – охороні праці (див. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання розділу "Охорона праці" при проходженні студентами виробничої практики).

У змісті студент наводить структуру звіту, із зазначенням розділів з нумерацією сторінок.

Перша частина

До звіту про педагогічну практику повинно бути включено:

• методичне забезпечення проведених занять (докладний конспект заняття; форма проведення заняття; перелік контрольних питань);

• завдання, тести;

• кейси;

• підбір статистичної інформації;

• огляд з методичних посібників і з програмних продуктів, які використовуються в навчальному процесі.

Друга частина

У вступі необхідно (2-3 сторінки):

• надати коротку характеристику спеціалізації бази практики, її місце і роль у народногосподарському комплексі, перспективи подальшого технічного, економічного та соціального розвитку;

• обґрунтувати актуальність вибраної теми дослідження для конкретного підприємства (фірми, організації, установи) - бази практики;

• навести тему випускної кваліфікаційної роботи, мету, задачі, об‘єкт та предмет дослідження відповідно до теми кваліфікаційної роботи;

• розкрити цілі та завдання практики, які сформулювати відповідно до мети та задач дослідження, що проводитиметься студентом у випускній кваліфікаційній роботі.

Основна частина:

а) теоретичний розділ (10-15 сторінок). Назву студент визначає самостійно. У даному розділі студент описує становище на конкретному підприємстві-базі практики, а саме:

• коротко характеризує сучасне становище підприємства-бази практики, педагогічний процес, загальні положення з організаційних та планових питань фінансово-господарської діяльності;

• дає стислий економічний аналіз конкретного підприємства (фірми, організації, установи) - бази практики в контексті індивідуальних завдань практики;

• висвітлює основні теоретичні положення в контексті визначених для виконання на базі практики індивідуальних завдань в результаті проведення критичного аналізу вивчених літературних джерел, техніко-економічної та нормативної документації з обов’язковими посиланнями на відповідні джерела.

б) аналітичний розділ (10-20 сторінок). Назва розділу повинна відбивати тематику наукового дослідження студента, а також вказувати на оригінальність концепції дослідження та особливості (специфіку) теоретичного інструментарію її реалізації, що розроблятиметься та/або досліджуватиметься студентом.

Даний розділ повинен включати:

• аналіз можливостей застосування принципів системного підходу щодо дослідження складних соціально-економічних систем, а також методології та інструментарію економіко-математичного моделювання для розв'язування поставлених задач;

• формулювання структурно-функціональної (концептуальної) моделі об’єкту дослідження для конкретної (вибраної) соціально-економічної системи (підприємства-бази практики) із стислим описанням змісту й призначення її основних структурних елементів зі специфічними властивостями та зв’язками між ними у виді інформаційних потоків;

• розробку та/або обґрунтування системи економіко-математичних моделей окремих структурних елементів концептуальної моделі;

• алгоритмічні процедури та їх програмну реалізацію;

• рекомендації щодо можливості використання відомих прикладних програмних продуктів по створенню баз даних, обробці інформації, проведенню числових (модельних) розрахунків, організації бізнес-проектів тощо та аналіз можливості інтеграцій власно розробленого програмного продукту з ними з метою узагальнення окремих програмних блоків на виконання різнопланових операцій;

• результати особистих досліджень у поставлених програмою практики завдань (при необхідності треба наводити розрахунки відповідних показників у формі таблиць та ілюстрацій);

• обґрунтування вимог щодо інформаційного забезпечення процесу дослідження, а також представлення кінцевої інформації, яку необхідно одержати в результаті вирішення сформульованих задач.

Висновки (1-2 сторінки). Стисло формулюються результати проходження практики. У висновках треба:

• узагальнити результати проведеної роботи впродовж педагогічної практики, окремо розглянувши питання аналізу досягнень і недоліків;

• указати на ступінь виконання завдань практики;

• надати дані про повноту наявної (зібраної) інформації з точки зору конкретизації необхідних вхідних параметрів в системі економіко-математичних моделей та розроблених алгоритмах у формі конструктивних заходів подолання можливої неповноти та/або недостовірності інформації.

• Третя частина (див. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання розділу "Охорона праці" при проходженні студентами виробничої практики).

При виконанні цього розділу необхідно керуватися методичними вказівками кафедри, що консультує розділ. За час проходження виробничої практики студенти повинні зібрати матеріал для висвітлення в звіті і дипломних записках наступних питань:

1. Характеристика сировини, напівфабрикатів, відходів виробництва, допоміжних матеріалів і готової продукції на підприємстві.

2. Характеристика умов праці на об'єкті.

3. Класифікація проектованого виробництва.

4. Виробнича санітарія і гігієна праці.

5. Техніка безпеки.

6. Пожежна профілактика.

7. Матеріал з питань індивідуального завдання з охорони праці.

1. Для того, щоб охарактеризувати сировину, напівфабрикати, відходи виробництва, допоміжні матеріали і готову продукцію, що мають місце на підприємстві з погляду їхнього шкідливого впливу на людину і пожежонебезпечності, необхідно зібрати ці матеріали на виробництві. Увага студентів звертається на те, що необхідна інформація повинна бути записана не зі слів майстра, начальника зміни, апаратника, а з дійсних першоджерел – ДСТ, технічних умов, регламентів, довідників та інших документів.

Про використовувані матеріали необхідно знати температуру самозапалювання, що характеризує їхню пожежну небезпеку, здатність до електризації, температуру горіння.

Для виробничого пилу – температуру самозапалювання, нижню концентраційну межу запалення пилеповітряної суміші, гранично припустиму концентрацію в повітрі робочої зони виробничих приміщень, клас небезпеки, вплив її на організм людини.

Для рідин – температуру кипіння, температуру спалаху, нижню і верхню температурні межі запалення, температуру самозапалювання, схильність до самозаймання, вплив на організм людини.

Таким чином, таблиця 1 методичних указівок повинна бути цілком заповнена на виробництві під час проходження виробничої практики.

2. Для опису проектованого об'єкта по видах небезпеки необхідно довідатися в цехах, які з видів потенційно небезпечних виробничих факторів мають місце на даному виробництві: шум, вібрація, небезпека вибуху, виділення вологи, небезпека виникнення пожежі, небезпека поразки електричним струмом, можливість виникнення статичної електрики, виділення токсичних газів, речовин, наявність стічних вод, відкриті частини машин що рухаються чи обертаються, можливість розбризкування робочого розчину, виділення тепла, пилу та ін. Цю інформацію можна одержати у керівника практики на виробництві, у відділі охорони праці, у начальника цеху, технолога й інших відповідальних осіб.

Таким чином, таблиця 2 методичних указівок також повинна бути заповнена на виробництві. Якщо є потенційна небезпека, у відповідній графі таблиці ставиться знак «+», якщо немає – «-».

3. Для оформлення розділу по класифікації проектованого об'єкта необхідно зібрати наступний матеріал:

а) дані для санітарної класифікації виробництва;

б) дані для класифікації виробництва по вибуховій і пожежній небезпеці;

в) дані для класифікації пилу по небезпеці запалення і вибуху;

г) дані для класифікації приміщень по електронебезпечності.

Для цього необхідно знати, по яких параметрах проводиться класифікація і наявність їх на проектованому виробництві.

Так, відповідно до СН 245-71, санітарна класифікація виробництв здійснюється в залежності від потужності, умов здійснення технологічного процесу, характеру і кількості, що надходять у навколишню середовище пилу й інших шкідливих виробничих виділень, а також з урахуванням передбачуваних заходів по зменшенню несприятливого впливу їх на навколишнє середовище.

Для класифікації виробництв по вибуховій і пожежній небезпеці необхідно знати, які речовини й у якій кількості обертаються у виробництві, здатні вони горіти, вибухати при контакті з повітрям, водою чи один з одним. Чи мають місце тверді горючі речовини і матеріали, знати їхню нижчу межу вибуховості чи загоряння – НМВ. Необхідно вказати, які висновки зроблені, виходячи з проведеної класифікації: поверховість будинків, розриви між будинками, необхідна витрата води для зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння, системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря, виконання устаткування і освітлення, засобу для гасіння пожеж. Може бути визначена відстань до евакуаційного виходу від найбільш віддаленого робочого місця, ширина проходів і площа поверхні між протилежними стінами та ін.

Для класифікації приміщень по електронебезпеці необхідно визначити наявність факторів, що визначають підвищену небезпеку приміщень по ступеню поразки електричним струмом: температуру, вологість, електричну характеристику покрить підлог (стумо - чи не струмопровідні), кількість одиниць електроустаткування, його розміри та ін.

Наявність і сукупність факторів, що визначають небезпеку приміщень відповідно до правил ПУЕ, дозволить провести класифікацію приміщень по електронебезпечності.

Після проведення класифікації студент повинен з'ясувати, які ж заходи захисту працюючих від поразки електричним струмом передбачені на підприємстві. Аналогічно проводяться інші класифікації.

На підставі приведених класифікацій заповнюється таблиця 3.

4. Для опису розділу «Виробнича санітарія і гігієна праці» необхідно уточнити на виробництві оптимальні метеорологічні параметри повітряного середовища, а також надлишкові тепловиділення, що спостерігаються у виробничих цехах від працюючого устаткування. Це необхідно для того, щоб визначити температуру, швидкість руху повітря в контрольованих межах виробничих приміщень, а також зробити розрахунок необхідної кількості зовнішнього повітря, подаваного в приміщення системами загальнообмінної вентиляції. Необхідні також величини нормативного освітлення виробничих приміщень. Студенту варто докладно ознайомитися з заходами, передбаченими для забезпечення оптимальних метеорологічних параметрів у виробничих приміщеннях; заходами, що забезпечують зниження шуму, вібрації.

Дані заносяться в таблицю 4.

5. Для опису розділу «Техніка безпеки» необхідно зібрати наступний матеріал:

• визначити небезпечні місця технологічного устаткування;

• перелічити інженерно-технічні засоби безпеки, використовувані на даному технологічному устаткуванні (захисні огородження, блокування, сигналізація – світлова, колірна, звукова; автоматичне керування процесом та ін.);

• довідатися, які міри електробезпеки застосовуються на даному технологічному устаткуванні;

• з'ясувати міри безпеки при експлуатації вантажопідйомних і транспортних засобів.

Отримані дані звести в таблицю 5.

6. Для опису розділу «Пожежна профілактика» необхідно зібрати матеріал про засоби припинення горіння в залежності від речовин і матеріалів, що обертаються у виробництві, про засоби пожежегасіння і місця їхнього знаходження.

7. Збір матеріалів для розробки питань охорони праці за рекомендацією керівника проекту студент здійснює після бесіди з консультантом з розділу «Охорона праці» у дипломних роботах.

Таким чином, проходячи переддипломну практику, студент повинен заповнити таблиці 1, 2, 3, 4, 5 і зібрати матеріали по п.6, 7.

Форми таблиць 1, 2, 3, 4, 5 додаються.

У списку використаної літератури треба наводити тільки ті джерела, які були опрацьовані при складанні звіту і містять теоретичне обґрунтування викладених у звіті положень, тверджень, методів, моделей і т.п. Літературу рекомендовано подавати в такій послідовності, в якій вона вперше згадується у звіті.

У додатках розміщують (при необхідності) схеми, таблиці, графіки, ілюстрації використаного програмного забезпечення та інші технічні матеріали, які займають більш за 1 аркуш.

Взагалі, звіти будуються по єдиній схемі на основі діючих методичних вказівок. Виконання робіт у наведеній послідовності та описання їх відповідним чином у звіті дозволить позбавитися зайвих помилок, опрацювати коректні рішення, зберегти логіку й послідовність проведених робіт, полегшити написання звіту та його захист. При цьому вимоги уніфікації відносяться не до змісту, а до складових частин звіту. Звіт про проходження практики може мати свої відмінні особливості, які випливають із особливостей підприємств, наявності і повноти джерел інформації, теми випускної кваліфікаційної роботи.

Отже, треба чітко розуміти й пам’ятати, що описана структура і зміст звіту є рекомендованими в тому сенсі, що в жодному разі не потрібно бездумно дотримуватися сформульованих вимог, копіюючи наведені приклади без їх відповідної творчої адаптації до умов і задач конкретного студентського дослідження.