Оформлення списку використаних джерел

У першому рядку сторінки відцентровано ВЕЛИКИМИ ЖИРНИМИ літерами друкуються слова „список використаних джерел”. Крапка після цього не ставиться. Далі пропускається рядок і подається перелік джерел.

Список використаних джерел повинен містити тільки ті праці, на які посилався автор у роботі. Джерела у списку подаються за алфавітом згідно з першою буквою прізвища (першого) автора або (за відсутності автора) першою буквою назви джерела. За наявності декількох джерел одного автора вони розташовуються у списку за роками видання починаючи з найраннішого. Прізвище автора (авторів) або (за відсутності автора) перше слово назви джерела друкується курсивом. Спочатку у списку подаються джерела кирилицею (без розмежування джерел за мовами – українською, російською, білоруською), потім – латиницею. При переході до джерел латиницею нумерація продовжується, наприклад:

35. Шаховский В. И. Категория эмоций в лексико-семантической системе языка. – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1987. – 192 с.

36. Bessonova O. L. Evaluation in the structure of word-meaning // Cognitive/Communicative Aspects of English: Abstracts of international conference. – Cherkasy: Cherkasy State University, 1999. – P. 20-21.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту. Інформацію щодо вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 «Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».

Типовий порядок інформаційних блоків у оформленні джерела є таким:

Автор(и)

Назва

Місто

Видавництво

Рік

Додаткова інформація (номер, том, випуск)

Сторінки

Ця базова послідовність може дещо варіюватися в залежності від типу джерела (зразки оформлення джерел подані в Додатку 9).

Примітка 1. Усі джерела наводяться у списку тією мовою, якою вони написані. Перекладати назви джерел українською мовою НЕ МОЖНА.

Примітка 2. При зазначенні міста видання книги допускаються такі скорочення: К. – Київ, М. – Москва, Л. – Ленінград (СПб. – Санкт-Петербург), Ростов н/Д – Ростов-на-Дону, Н. Новгород – Нижній Новгород, L. – London, N. Y. – New York. Назви інших міст подаються ПОВНІСТЮ.

Список джерел фактичного матеріалу

У першому рядку сторінки відцентровано ВЕЛИКИМИ ЖИРНИМИ літерами друкуються слова „список джерел фактичного матеріалу”. Крапка після цього не ставиться. Далі пропускається рядок і подається перелік джерел.

Цей список наявний лише у роботах реферативно-емпіричного характеру. У ньому подаються джерела, приклади з яких аналізуються в роботі (художні твори, словники, періодичні видання). Правила оформлення джерел у цьому спису збігаються з правилами оформлення джерел у списку використаних джерел (Додаток 9).

Посилання на джерела фактичного матеріалу при прикладах оформлюються так само, як і на теоретичні джерела, за винятком того, що номери джерел у списку та номери сторінок подаються у КРУГЛИХ дужках. Наприклад:

Then at last his gaze was held: wall upon wall, battlement upon battlement, black, immeasurably strong, mountain of iron, gate of steel, tower of adamant, he saw it: Barad-dûr, Fortress of Sauron (1, 417).