7. Функції управління.

Одним з найважливіших складових механізму управління, одночасно виступаючим в якості окремого елементу аналізу, є функції управління.

Функція — це об'єктивна складова управління як цілого, прояв якої є формою прояву цілого. У цьому виявляється системний підхід до формування поняття і структури функцій управління. Функції управління – вид діяльності, що заснована на розділі управлінської праці та характеризується певною однорідністю, складністю, стабільністю впливу на об’єкт та суб’єкт управління. Функції управління діляться на загальні та спеціальні (інформаційне забезпечення, конкретні функції). Основними функціями є: планування, організація, мотивація, контроль, координація та прийняття рішень. На рисинку зображена ілюстрація процесу управління. Стрілки на рисунку показують, що рух від стадії планування до стадії контролю можливий лише шляхом виконання робіт з організації та мотивації субєктів при загальній координації всіх функцій.

Планування – це розробка рішення про те, якими мають бути конкретні результати, їх виконавці, етапи виконання, шляхи досягнення.

Організація – це сукупність методів, що забезпечують найбільш доцільне використання предметів і засобів в процесі діяльності з метою виконання встановлених завдань. Організаційна функція передбачає розподіл доручень між співробітниками.

Функція мотивації направлена на забезпечення сумлінного виконання підлеглими своїх обов’язків. З цією метою в системі мають бути створені умови для моральної та матеріальної зацікавленості працівників у виконанні своїх обов’язків.

Функція обліку та контролю полягає у забезпеченні збирання, передавання, зберігання та обробки даних обліку.

Прийняття рішення – це пусковий механізм, що означає перехід від аналізу ситуації до практичної дії, яка здійснюється згідно з планом.

У нашому МВ наявні усі види перечислених функцій.

8. Програмний метод управління.

Управління здійснюється за допомогою багатьох методів. Одним з найбільш типових є програмний метод управління, який передбачає наявність певного комплексу заходів по вирішенню проблемної ситуації суб’єктом управління з за найбільш оптимальною схемою. Оптимальною вважається така схема вирішення проблемної ситуації, за якою суб’єктом витрачається найменша кількість ресурсів з досягненням найбільшого результату.

Посилка(проблема, для вирішення якої суб’єктом управління докладаються певні зусилля)	Альтернативи вирішення(комплекс варіантів поведінки суб’єкта)	Засоби вирішення(комплекс приблизних засобів досягнення мети)	Кінцевий результат(досягнення (недосягнення) мети суб’єктом управління)
Ірак та Іран: Збереження самостійності та природних ресурсів;	1) активна позиція: Прийняти заходи за для вирішення проблеми; 2) пасивна позиція: Продовжувати не звертати увагу на дії ззовні та дотримуватися своєї позиції; 3) можливість допущення гіршого розвитку подій(з Іраком це вже відбулось;	Збереження самостійності, ресурсів та виконання ядерної програми; Встановлення лідерства з Близькосхідному регіоні; Проведення реформ у сфері економіки; Підвищення рівня якості та ефективності життя; Поліпшення відносин з іншими державами та зростання міжнародного авторитету;	На мою думку, ці дії на даний час не можуть бути виконаними, оскільки жоден з субєктів не буде йти на компроміс(а про Ірак зараз мова не йде), і для цього потрібен час та бажання всіх субєктів до вирішення питання мирним шляхом без військового конфлікту та порушення кордонів держав;
США: Загарбання територіії разом з природними ресурсами;	1) активна позиція: Прийняти заходи за для вирішення проблеми; 2) пасивна позиція: Продовжувати не звертати увагу на дії ззовні та дотримуватися своєї позиції; 3) можливість допущення гіршого розвитку подій(з Іраком це вже відбулось;	Посилення військового втручання у Близькосхідному регіоні; введення экономічних санкций; дестабілізація ситуації в регіоні будь-якими методами ;	Маючи за приклад ситуацію з Іраном, кінцевий результат досягнення є досить ймовірним, враховуючи останні заяви Барака Обами про готовність до військових дій і санкцій щодо Ірану.