- •Визначення пчк і виділення проблемної ситуації.
- •Введення поняття управління.
- •Тип управління.
- •Структура управління.
- •Організаційні форми управління.
- •Механізм управління.
- •Функції управління.
- •Програмний метод управління.
- •Аналіз обраного дослідником аспекту (політики держави) і виділення визначальних напрямків розвитку мв.
- •Загальний висновок про характер управління в мв.
Тип управління.
Існують 4 типи управління: статистичне, традиційне, раціональне і наукове. Статистичне управління засноване на статистичному методі (на основі статистичних даних робиться аналіз ситуації і залежно від отриманого результату надаються ті чи інші розпорядження). Оскільки головними інтересами даних відносин є природні ресурси, територія Іраку та Ірану, які мають має важливе стратегічне значення для встановлення контролю над всім Близькосхідним регіоном, ринки збуту товарів, то проаналізувавши кількісні дані і показники в разі встановлення контролю та підписання вигідних контрактів між субєктами, державні органи з боку усіх суб'єктів міжнародних відносин, можуть приймати певні заходи. Традиційне управління базується переважно на політичних традиціях і звичаях. Можна сказати, що взаємодія у цій проблемній ситуації між безпосередніми суб'єктами міжнародних відносин базується виключно на основі попереднього досвіду( приклад Іраку для ситуації з Іраном), стратегії кожної держави, традиції державного управління, попередньому досвіді, стилі прийняття політичних рішень. Раціональне управління - це така система керівництва людьми, коли в його процесі досягається максимально високий ефект у вирішенні певних завдань в економічній, політичній та культурологічній сферах. Динаміка управлінського процесу виражається у здатності управлінця гнучко і ефективно впливати на діяльність людей, сприяти успіху в досягненні поставленої мети у виробничій сфері, політичної діяльності, наукової організації, туристичних, спортивних об'єднаннях і т.д. Даний тип управління тісно пов'язаний з особистими здібностями лідера, позиції, якої він дотримується, то є розвиток міжнародних відносин залежить від дій акторів, в даному випадку від Президента Іраку – Садама Хуссейна, президента Ірану - Махмуда Ахмедінежада та Президентів США – Джорджа Буша та Барака Обами. Наукове управління передбачає свідоме використання влади, матеріальних і людських ресурсів, наукових знань для отримання відповідних результатів. Можна стверджувати, що цим видом управління цілком свідомо користується США.
Структура управління.
Вцілому існує 3 види структур управління:
Вільна(передбачає широке коло вибору варіантів поведінки);
Гнучка(передбачає наявність декількох варіантів поведінки);
Жорстка(передбачає абсолютну обмеженість варіантів поведінки).
Для даного МВ, на мою думку, найбільш характерною є гнучка структура управління, оскільки кожен із субєктів має альтернативні варіанти поведінки.
Організаційні форми управління.
З відомих нам форм управління є 3:
Прогресивно-динамічна;
Оптимально-статусно-динамічна;
Регресивно-статусна.
На мою думку для даного МВ найбільш оптимальною є оптимально-статусно-динамічна форма управління, оскільки на дані міжнародні відносини впливає стан їх субєктів(природні ресурси, вплив, авторитет тощо).
Механізм управління.
Механізмом управління є процес здійснення цілеспрямованого впливу щодо зміни стану об’єкту суб’єктом управління. З наведеного визначення випливає, що механізм управління є комплексним складним явищем.
Субєктами даного МВ державні органи Іраку, Ірану та США.
Обєктами є природні ресурси та територія.
Головною ціллю є досягнення встановленої мети кожним з субєктів.
Головні цілі США:
намагання отримати контроль над Близькосхідним регіоном, оскільки він є багатим на нафтові ресурси. Встановивши контроль, США буде в змозі розпоряджатися великою кількістю нафтових ресурсів. Тому, що цей регіон є найбагатшим на даний вид продукції, який тим чином є доволі дорошим. На мою думку США намагається змінити світ на однополярний, будучи єдиною наддержавою;
Головні цілі Іраку та Ірану:
намагання становлення ядерної держави, вихід з ізоляцію на світову арену, становлення важливих субєктів міжнародних екномічних відносин;
Головні цілі Китаю:
боротьба зе дешевий ринок та низькі ціни на нафту, небажання купувати нафту у Росії, інвестиції в економіку Ірака та Ірану, запобігання виникненню нових ядерних держав на світовій арені;
Головні цілі Країн ЄС:
ці країн прагнуть відновити контроль над колишніми своїми колоніями та сприяти інвестиціям у нафтову промисловість даного регіону. Маючу, певний контроль, та будучи у добрих стосунках з США, країни ЄС зможуть забезпечити собі приємливі ціни на нафто- та енерго- ресурси. Також країни ЄС перестануть бути залежними від Росії у енергетичних питаннях. Відігравання ролі буферу між США та Росією;
Головні цілі Росії:
бачення Іраку та Ірану, як союзників проти намагання США перетворити світ на однополярний, інвестиції в економіку та нові ринки сбуту продукції;
Наслідки управлінської діяльності - це короткострокові або довгострокові результати прийнятих рішень.
Схема взаємодії компонентів механізму управління:
1
N
- субєкт управління
- объект управління
- вектор впливу
N –нормаль управління