Подання про зняття інформації з каналів телефонного зв'язку

24 квітня 2006 р.

Слідчий прокуратури м. Києва, юрист 2 класу Протосенко С. А., розглянувши матеріали криміна­льної справи за обвинуваченням Прохорова Сидора Івановича і Шумилова Миколи Петровича у вчи­ненні злочину, передбаченого ч. З ст. 121 КК України, —

Встановив:

7 листопада 2006 р. біля 23 год. ночі Прохоров С.І., знаходячись у нетверезому стані, у селищі Металургів м. Києва на алеї скверу побив громадянина Андрусенка Олексія Яковича за те, що той, ідучи з дівчиною, нібито не поступився йому дорогою. Не приходячи у свідомість від отриманих уда­рів у голову, потерпілий помер. 7 листопада 2006 р. по даному злочинному факту була порушена кри­мінальна справа.

Очевидцем пригоди виявився кочегар сусідньої до місця вчинення злочину котельної Дудко Ми­хайло Сергійович, який 8 листопада 2006 р. по даній справі був допитаний у якості свідка.

10 листопада 2006 р. свідок Дудко М. С. звернувся до прокуратуру м. Києва з письмовою заявою про те, що після його допиту з приводу побиттю вчителя із с Тополівки Іванківського району Андру­сенка О. Я., невідомий неодноразово по телефону дзвонив йому додому і, погрожуючи розправою аж до убивства його і його дочки, ультимативно вимагав відмовитися від даних показань,

Є підстава думати, що погроза може бути приведена у виконання.

З метою запобігання злочину, викриття і покарання особи, яка по телефону загрожує розправою й ображає свідка Дудка М. С, для захисту його безпеки і безпеки членів його сім'ї він згодний, щоб правоохоронні органи прослуховували переговори з Його квартирного телефону № Київського вузла зв'язку. Даний захід необхідно проводити в межах 2-місячного терміну провадження досудового слід­ства, тому що іншими засобами одержати необхідну інформацію неможливо.

З огляду на викладене І беручи до уваги, що є достатні підстави думати, що в результаті зняття Інформації з каналів телефонного зв'язку будуть отримані дані, що мають істотне значення для спра­ви, керуючись ст. 31 Конституції України на підставі ст. 8 п. 9 Закону України «Про оперативно-пошукову діяльність», з урахуванням ст. 130 КПК України, —

ПРОШУ:

1. Розглянути подання та винести постанову про зняття інформації з каналів зв'язку.

Слідчий прокуратури м. Киева,

юрист 2 класу С А. Протосенко

214

Постанова про перекваліфікацію складу злочину

м. Київ « » 200 р.

Слідчий СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Іванов О.Г., розглянувши матеріали кримінальної справи № 60-1324, —

Встановив:

24 січня 2005 року, прокурором відділу прокуратури Шевченківського району в м. Києві порушена кри­мінальна справа, відносно Тромболи Ю. Т., за ознаками злочину, передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України.

В ході досудового слідства по кримінальній справі встановлено, шо 28 червня 2004 року, до ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві по спешіінії «02» надійшло повідомлення про те, шо 28.06.2004 року о 16.00 годині, на перехресті вул. Б. Хмельницького та І. Франка в м. Києві непов­нолітній Тромбола Ю. Т., 1989 p. н. наніс тілесне ушкодження неповнолітньому Олійнику А. 1.

Допитаний як обвинувачений Тромбола Ю. Т., пояснив наступне, що 26 червня 2004 року Олій­ник А. І. взяв у борі- іроші в сумі десять гривень, та пообіцяв повернути наступного дня. 28 червня 2004 року, він грав у футбол на спортмайданчику, біля будівництва споруд, до нього підійшов Ваня з яким вони проживали у підвалі. Він розповів, що біля кафе «Реприза», в м. Києві Толик миє машини, Тромбола Ю.Т. зразу пішов до нього, щоб забрати гроші та з'ясувати чому він не віддав їх зразу. Пі­дійшовши до нього, попросив свої гроші. Він відповів, що не віддасть гроші, так як у нього їх нема, а також пояснив, що він допомагає другу мити машини і за це грошей не отримує. Олійник А. І. не від­давав гроші, тому вони почали з ним сваритись, Тромбола Ю. Т. кричав на нього, нецензурно лаявся, коли проходили сторонні люди йому робили зауваження, але він не реагував, потім Олійник А. І. вда­рив його ногою, від удару Тромбола Ю. Т. впав на землю. Коли, він впав на землю, то продовжував па нього кричати, ображати його непристойними словами, а Олійник А. І. продовжував його бити. Тоді він дістав з кишені своїх брюк ніж, лезо, якого приблизно було 4 см., та вдарив Олійника А. І. в об­ласть лівої сторони, він знов його вдарив ногою, не звертаючи уваги па людей продовжував ображати його, а потім перелякався та втік. Потім Тромбола Ю. Т. попросив пробачення у Олійника А. І.

Потерпілий Олійник А. І. на допиті пояснив, що дійсно займав гроші у Тромболи Ю. Т. в сумі де­сять гривень, які зобов'язався повернути наступного дня, але не повернув як обіцяв, тому у них з Тромболою Ю. Т. виникла бійка, Тромбола Ю. Т. ображав Олійника А. І., лаявся нецензурними сло­вами та не звертав ніякої уваги на зауваження людей, які знаходились поблизу з ними. Після бійки приблизно увечорі 28.06.2004 року, Олійник А. І. та Тромбола Ю. Т. найшли між собою згоду.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 187 КК України характеризується прямим умис­лом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здій­снюється напад, — заволодіння чужим майном.

З суб'єктивної сторони злочин передбачений ст. 296 КК України характеризується умисною виною І мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства — це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, про­тиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, шо неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.

Враховуючи више викладене досудове слідство приходить до висновку, що Тромбона Ю. Т. з'ясовував свої відносини з Олійником А. І., та у ході сварки у них виникла бійка, при бійці вони один одного ображали нецензурними словами, та на зауваження сторонніх людей не реагували, та продовжу­вали з'ясовувати відносини: Тромбола К). Т., ображав Олійника А. І., а Олійник А. І. його вдарив ногою, із-за сильного удару Тромбола Ю. Т. впав, коли він лежав на землі, Олійник А. І., ще раз вдарив його но­гою, Тромбола Ю. Т. образив його ще раз, та діставши з кишені ніж, наніс поранення Олійнику А. І., та перелякавшись втік. Цього ж дня Тромбола Ю. Т. знайшов Олійника А. І. та попросив у нього пробачен­ня. Отже з урахуванням викладеного злочинні дії Тромболи Ю, Т. слід кваліфікувати як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжу­ється особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом за ст. 296 ч 4 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 130 КПК України, —