
- •Модуль іv. Похідна функції Заняття 12
- •§4.1. Похідна функції. Правила диференціювання функцій. Похідні основних елементарних функцій
- •Правила диференціювання функцій
- •Приклади
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§4.2. Диференціал функції. Застосування диференціала до наближених обчислень. Похідні і диференціали вищих порядків
- •Властивості диференціала
- •Приклади
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Заняття 13
- •§4.3. Основні теореми диференціального числення. Правило Лопіталя
- •Приклади
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§4.4. Застосування похідної до дослідження функцій
- •Алгоритм знаходження інтервалів зростання і спадання,
- •Алгоритм знаходження інтервалів опуклості вгору,
- •Приклади
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Заняття 14
- •§4.5. Дослідження функції та побудова її графіка
- •Приклади
- •Завдання для самостійного розв’язування
Модуль іv. Похідна функції Заняття 12
§4.1. Похідна функції. Правила диференціювання функцій. Похідні основних елементарних функцій
Нехай функція y=f(x) визначена в деякому околі точки х0. Надамо х0 приросту х і розглянемо відповідний приріст функції f(x0)=f(x0+х)–f(x0).
Похідною функції
y=f(x)
у точці
х0
називають границю відношення приросту
f(x0)
функції до приросту х
аргументу, коли приріст аргументу х
прямує до нуля. Позначають
або
.
Отже, за означенням:
=
.
Якщо =, то кажуть, що функції f у точці х0 має нескінченну похідну.
Для знаходження похідної функції f у точці х0 за означенням потрібно виконати такі кроки:
Надати аргументу х0 приросту х і знайти відповідний приріст функції f(x0)=f(x0+х)–f(x0).
Скласти відношення
.
Знайти
. Якщо ця границя існує, то вона є похідною функції f у точці х0, тобто = .
Нехай функція
y=f(x)
визначена на півінтервалі
(на піввідрізку
).
Вважають, що функція f
у точці х0
має ліву
(праву)
похідну,
якщо в цій точці існує ліва (права)
границя:
.
Для того щоб у точці х0 існувала похідна , необхідно й достатньо, щоб у цій точці існувала ліва і права похідні цієї функції і щоб ліва похідна дорівнювала правій похідній.
Функцію, що має скінченну похідну в точці х0, називають диференційовною в цій точці. Якщо функція диференційовна в точці х0, то вона є неперервною в цій точці.
Нехай D1
– множина точок, у яких функція f
диференційовна. Поставивши у відповідність
кожному числу хD1
число
,
одержимо нову функцію з областю визначення
D1.
Цю функцію називають похідною
функції
y=f(x)
і позначають
або
,
або
.
Операцію відшукання похідної функції називають диференціюванням функції.
Г
еометричний
зміст похідної:
дорівнює кутовому коефіцієнту k
дотичної, проведеної до графіка функції
f
у точці з абсцисою х0,
тобто
=tg ,
де
– кут між дотичною і додатним напрямом
осі абсцис (рис.4.1).
Існування похідної функції f у точці х0 рівносильне існуванню дотичної, проведеної до графіка функції f у точці з абсцисою х0.
Рівняння дотичної,
проведеної до графіка функції f
у точці з абсцисою х0:
.
Механічний зміст
похідної:
якщо матеріальна точка рухається за
законом
,
то
дорівнює швидкості точки в момент часу
,
тобто
;
якщо матеріальна точка рухається із
швидкістю, що змінюється за законом
,
то
дорівнює прискоренню точки в момент
часу
,
тобто
.
Економічний
зміст похідної:
якщо
– кількість виробленої виробником
продукції за час t,
то
дорівнює продуктивності праці виробника
в момент часу
,
тобто
.
Правила диференціювання функцій
Похідна суми функцій u і v:
.
Похідна добутку функцій u і v:
.
2.1.
(с–стала).
Похідна частки функцій u і v:
,
v0.
3.1.
(с–
стала).
Похідна складеної функції:
,
де u=g(x).
Похідна оберненої функції:
.
Похідна степенево-показникової функції:
,
f(x)>0,
g(x)>0.
Таблиця похідних основних елементарних функцій
1.
|
5.
|
2.
|
6.
|
2.1.
|
7.
|
2.2.
|
8.
|
2.3.
|
9.
|
3.
|
10.
|
3.1.
|
11.
|
4.
|
12.
|
4.1.
|
|