1.1 Законодавчо-нормативне аспекти обліку розрахунків за виплатами працівникам

На сьогодні, в Україні, агропромисловий комплекс, зокрема сільське господарства в цілому потребує обґрунтування стратегічних напрямків аграрної політики, з метою забезпечення збільшення обсягів виробництва, здійснення певних соціально-економічних перетворень.

Взагалі сфера трудових відносин та соціального захисту населення досить безмежна та багатогранна. Тому кожна норма, яка регулює дані відносини містить безліч нюансів. Через це будь-яке питання, стосовно законодавчо-нормативного регулювання з оплати праці можна розглядати під різними кутами з позиції працівника, роботодавця, контролюючих органів то що. А можна подивитись на все це очима бухгалтера, який фактично перекладає положення трудового законодавства на мову цифр.

Конституція України гарантує кожному:

• право на працю, що включає можливість заробляти собі па життя працею, яку він обирає або на яку вільно погоджується;

-- право на належні, безпечні, здорові умови праці;

• на заробітну плату не нижчу рівня визначеного чинним законодавством;

• право на своєчасне одержання винагороди за працю [39].

В Україні практично створено законодавчо-нормативну базу регулювання оплати праці відповідно до міжнародних трудових норм.

Водночас механізм державного і колективно-договірного регулювання оплати праці ще не спрацювали в повному обсязі.

Питання обліку оплати праці регулюється Законом України від 24 березня 1995 року за №108/95 ВР „Про оплату праці”.

Законом визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Також, норми даного Закону визначають економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функції заробітної плати [20].

Крім того держава повинна створювати умови для здійснення громадянами права на працю, гарантувати рівні можливості у виборі професії г/а роду трудової діяльності. Використання примусової праці суворо забороняється (ст. 43 Конституції України).

Стратегію державної політики, пріоритетні напрями діяльності уряду спрямовано на зростання добробуту громадян. Міністерство праці та соціальної політики України є головним державним органом, на який ік кладено забезпечення державної політики у сфері оплати праці, зайнятості населення, пенсійного забезпечення, соціального захисту населення тощо. Одним з основних завдань уряду було й залишається підвищення розміру заробітної плати.

Одним з основних видів державного регулювання оплати праці є встановлення розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно чийого законодавства розмір мінімальної заробітної плати не може бути меншим від прожиткового мінімуму встановленого Законом [20].

У ст. 10 Закону України „Про оплату праці” зазначено, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України, за поданням Кабінету Міністрів, як правило один раз на рік у Законі „Про державний бюджет України” [25].

Необхідно також звернути увагу на нову систему оподаткування.

У Законі України №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб'’ (зі змінами і доповненнями) встановлені розміри податкових соціальних пільг, які, залежать від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 6.1 ст 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб платник податку має право зменшити суму загального місячного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у відповідних розмірах.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, як заробітна плата якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1.01 звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих .

'Також є соціальна пільга передбачена Законом „Про податок з доходів фішчпих осіб” у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної за правилами п. 6.1, тобто 637,5 грн., та у розмірі, що дорівнює 200% суми пі..ьпі, тобто 850 - для платника податку, який є:

• особою, що є Героєм України, Героєм Радянського союзу, Героєм

Соціалістичної праці або Кавалером Ордена Слави;

• учасником бойових дій під час II Світової війні;

• колишнім в’язням концтаборів;

• особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час