Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВСЕ ЕКОНОМЕТРІЯ.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
02.09.2019
Размер:
3.16 Mб
Скачать

Хід роботи

Для виконання роботи використовуємо пакет EXCEL.

1. Блок вхідних даних вводимо відповідно в комірки А3:А13 і В3:В13. У стовпці С шукаємо , . Складаємо систему нормальних рівнянь (3.1), для цього будемо використовувати вбудовані статистичні функції СУММ і СУММПРОИЗВ (скорочено, відповідно, С і СП). Тоді жорданова таблиця для розв’язування системи нормальних рівнянь матиме вигляд:

A

B

C

D

E

17

a0

a1

a2

1

18

a0

n

C(p)

C(p^2)

C(d)

19

a1

C(p)

(р,р)

СП(р,р^2)

СП(p,d)

20

a2

C(p^2)

СП(р^2, p)

СП(р^2,p^2)

СП(p^2,d)

Розв’язуємо систему нормальних рівнянь використовуючи жорданові виключення, вибираючи за провідні елементи діагональні елементи. Значення таблиці після першого кроку методу Жордана-Гаусса знаходяться у блоці В23:Е23.

Алгоритм методу Жордана-Гаусса:

    1. Елементи провідного рядка ділимо на провідний елемент, так у комірці В23:=В18/$В$18. Формулу копіюємо у комірки С23:Е23.

    2. У провідному стовпці записуємо нулі, комірки В24:В25.

    3. Решта елементів обраховуємо за правилом прямокутника: . Так у комірці

А) С24:=С19–С18*$В$19/$В$18. Копіюємо формулу у комірки D24:Е24 по рядку.

В) С25:=С20–C18*$В$20/$В$18. Копіюємо формулу у комірки D25:Е25 по рядку.

Повторюємо кроки 1), 2) та 3) для наступних діагональних елементів. У блоці В33:D35 буде знаходитись одинична матриця, а в блоці Е33:Е35 вектор оцінок параметрів регресії .

1*. Для контролю, використаємо вбудовану статистичну функцію ЛИНЕЙН:

І. У комірку G18 вводимо ЛИНЕЙН(D3:D13;A3:В13;1;1).

ІІ. Виділяємо блок G18:I22, натискаємо клавішу F2, а потім Ctrl+Shift+Enter.

Знайдені оцінки параметрів і додаткова статистика знаходитиметься у діапазоні комірок G18:I22:

G

H

I

18

19

20

#Н/Д

21

#Н/Д

22

#Н/Д

Для нашого прикладу:

G

H

I

18

0,01

-0,79

8,97

19

0,01

0,09

0,24

20

0,99

0,22

#Н/Д

21

514,13

8,00

#Н/Д

22

50,68

0,39

#Н/Д

У таблиці

1) , , – шукані коефіцієнти;

2) , , – середні квадратичні відхилення оцінок параметрів;

3) – коефіцієнт детермінації; – середнє квадратичне відхилення показника;

4) – розрахункове значення F-статистики; – число ступенів вільності;

5) – сума квадратів відхилень розрахункових значень показника від його середнього значення, – залишкова сума квадратів.

2. Розраховуємо коефіцієнт детермінації за формулою (3.3) або за (3.2). Скористаємось вбудованою функцією для обчислення дисперсії ДИСП. У комірці Н25:=ДИСП(C3:C13), Н26:=ДИСП(D3:D13), відповідно, дисперсія статистичних значень попиту , дисперсія розрахункових значень попиту .

Тоді у комірці Н27, маємо .

3. Розраховуємо за формулою (3.4), результат записуємо у комірку Н28. Використовуючи вбудовану статистичну функцію FРАСПОБР шукаємо . У комірку Н29 записуємо: Н29:= FРАСПОБР(0,05;2;8 ).

4. За формулою (3.5) обраховуємо коефіцієнт еластичності у комірці Е3:=A3*($E$34+2*$E$35*A3)/D3. Одержану формулу копіюємо у блок комірок Е4:Е14.

5. Середній товарообіг у грошовому вираженні обчислюємо в блоці комірок F3:F14 за формулою (3.6). Так у комірці записуємо: F3:=A3*D3 і копіюємо у комірки F4:F14.

6. У комірки Н31 та Н32 записуємо за формулою (3.7) критичні значення регресії . Маємо

Н31:= (-$E$34+КОРЕНЬ($E$34*$E$34-3*$E$35*$E$33))/

/(3*$E$35),

Н32:=(-$E$34-КОРЕНЬ($E$34*$E$34-3*$E$35*$E$33))/

/(3*$E$35).

Знайдемо значення другої похідної ( ) у цих критичних точках :

J31:= 2*$E$34+6*$E$35*H31,

J32:= 2*$E$34+6*$E$3*H33.

Таким чином, у досягається максимальне значення товарообігу. Щоб порахувати його скопіюємо у комірку А14 значення , А14:= J32. І формули продовжимо на одну комірку по стовпцям В, D, E, F. Тоді отримаємо максимальне значення товарообігу в комірці F14 (нехай L32:=F14).

У стовпець G внесемо похідну за формулою (3.7)

G3:= $E$33+2*$E$34*A3+3*$E$35*B3,

і скопіюємо її у блок G4:G14.

7. Визначимо собівартість продукції залежно від обсягу за формулою (3.9) у стовпці Н: Н3:= $H$15+$H$16*D3, і скопіюємо її у блок Н4:Н14.

8. Прибуток підприємства за формулою (3.10) запишемо у стовпчик І: І3:=F3-H3, і скопіюємо її у блок І4:І14.

9. З умови за формулою (3.11) знаходимо критичні точки Р3, Р4 функції прибутку. Для цього порахуємо дискримінант за формулою (3.12):

G34:=4*((E34-H16*E35)^2+3*E35*(H16*E34-E33)).

Тоді у комірки Н35 і Н36 запишемо:

Н35:= (H16*E35-E34+0,5*КОРЕНЬ(H34))/(3*E35),

Н36:= (H16*E35-E34-0,5*КОРЕНЬ(H34))/(3*E35).

Знайдемо значення другої похідної ( ) у цих критичних точках :

J35:= 6*$E$35*H35+2*($E$34-H16*$E$35)),

J36:= 6*$E$35*H36+2*($E$34-H16*$E$35)).

Таким чином, у досягається максимальне значення прибутку.

А оптимальна кількість продукції, що випускається визначимо у комірці G38:

G38:= $E$33+$E$34*H36+$E$35*H36*H36.

Отже, максимальне значення прибутку у точці запишемо у комірку L36: L36:= H38*H36-(H15+H16*H38).