- •1.1. Зонна структура енергетичного спектра носіїв заряду
- •1.2. Локалізовані стани електронів і дірок у напівпровідниках
- •1.3. Енергетичний розподіл вільних носіїв заряду
- •1.4. Концентрації носіїв заряду
- •1.5. Нерівноважні носії заряду
- •1.6. Оптична генерація нерівноважних носіїв заряду
- •1.6.1. Оптичні константи та коефіцієнти
- •1.6.2. Основні типи поглинання світла
- •1.6.3. Визначення ширини забороненої зони
- •Контрольні запитання
- •Внутрішній фотоефект
- •2.2. Час життя нерівноважних носіїв заряду
- •2.3. Фотопровідність
- •2.4. Фоточутливість
- •2.5. Релаксація фотопровідності
- •2.6. Методи вимірювання стаціонарної фотопровідності
- •2.6.1. Методи з постійним освітленням
- •2.6.2. Метод із модульованим освітленням
- •2.6.3. Обчислення величини фотопровідності
- •Продиференціюємо вираз (2.57) по r, прирівняємо похідну du/dR до нуля і визначимо опір навантаження Rм, який відповідає максимальному сигналу uм:
- •2.7. Частотна залежність фотопровідності
- •2.8. Визначення часу життя і квантового виходу
- •Методом компенсації зсуву фаз
- •2.9. Вплив прилипання нерівноважних носіїв
- •2.9.1. Класифікація центрів захоплення
- •2.9.2. Типи рівнів прилипання
- •2.9.3. Вплив прилипання на фотопровідність
- •2.9.4. Вплив прилипання на фотопровідність у випадку
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
1.4. Концентрації носіїв заряду
Утворення вільних носіїв заряду потребує витрат енергії на подолання енергетичних щілин між дозволеними зонами або між локальними рівнями та цими зонами (рис. 1.7). У звичайних умовах енергія, необхідна для утворення вільних носіїв, береться з запасу теплової енергії кристала. Процес утворення вільних носіїв у цьому випадку називають термічною іонізацією атомів напівпровідника.
Внаслідок сильної взаємодії між вільними електронами й атомами або іонами кристала температури кристалічної гратки та вільних електронів, утворених у процесі термічної іонізації, у звичайних умовах практично однакові. Тому такі носії заряду перебувають у стані термодинамічної рівноваги з граткою.
- 11 -
Вільні носії заряду, що утворюються внаслідок термічної іонізації атомів кристала і перебувають в стані термодинамічної рівноваги з кристалічною граткою, називають рівноважними носіями.
Рис. 1.7. Схема можливих електронних переходів у процесі іонізації
основних (перехід 1) та домішкових (переходи 2 і 3) атомів.
Через А і Д позначені локальні рівні акцепторних та донорних
домішкових центрів відповідно
Концентрації рівноважних електронів у зоні провідності (с-зона) й дірок у валентній зоні (v-зона), які позначимо через nо і pо відповідно, дорівнюють:
, (1.3)
, (1.4)
де Nc i Nv – ефективні густини електронних станів у с- і v-зоні відповідно; F – рівень Фермі; k = 6,625.10-34 Дж . с – стала Больцмана.
Ефективні густини станів Nc i Nv відповідно дорівнюють
, (1.5)
, (1.6)
де – ефективні маси електронів і дірок. Із формул (1.3) і (1.4) видно, що концентрації електронів у зоні провідності та дірок у валентній зоні збільшуються при підвищенні температури напівпровідника.
- 12 -
Для напівпровідникового кристала без домішок і власних точкових дефектів
. (1.7)
Величину ni називають власною концентрацією носіїв заряду або концентрацією носіїв заряду в напівпровіднику з власною електропровідністю. У такому напівпровіднику вільні електрони і дірки утворюються внаслідок іонізації атомів напівпровідника, тобто внаслідок переходів електронів із v-зони в с-зону (рис. 1.7, переходи 1). У легованих напівпровідниках концентрація електронів у зоні провідності не дорівнює концентрації дірок у валентній зоні ( ). У напівпровіднику n-типу , а в напівпровіднику р-типу .
Використовуючи вирази (1.3) і (1.4), можна отримати
. (1.8)
Співвідношення (1.8) виконується не лише для напівпровідника з власною провідністю, в якому , але й для домішкових напівпровідників. Для будь-якого напівпровідника виконується рівність
. (1.9)
Зі співвідношення (1.9) випливає, що при заданій температурі добуток концентрацій електронів та дірок у невиродженому напівпровіднику є сталою величиною, яка залежить лише від властивостей напівпровідника (через величини Eg, ). За аналогією з хімічною термодинамікою співвідношення (1.9) називають законом чинних мас. Згідно з названим законом збільшення концентрації одного з носіїв заряду зменшує кількість носіїв протилежного знака так, що їх добуток залишається сталим.
Використовуючи вираз (1.9), завжди можна обчислити концентрацію одного з носіїв заряду при заданій температурі, якщо відома концентрація носіїв протилежного знака.