Причини інфляції

Інфляція, безумовно, породжується багатьма факторами. Вони неоднаково впливають на її рівень в часі і просторі, залежно від конкретного стану економіки, ситуації на ринку, державної політики тощо. Причини бувають об'єктивні і суб'єктивні.

До об'єктивних причин інфляції можна віднести стихійні лиха і крупні аварії, епідемії, неврожаї через несприятливі природні умови, а також війни, глобальні проблеми сучасності. Все це ускладнює забезпечення нормального і гармонійного ведення господарства. Значні кошти і цінності вимушено витрачаються на непродуктивні цілі, не на збільшення вартості, а на відновлення попереднього стану, або ж і просто втрачаються. Це негативно позначається й на сфері обігу.

Особливу увагу привертають суб'єктивні причини інфляції. Серед них можна виділити:

— диспропорційність економіки, невідповідність її структури вимогам ринку;

— відставання науково-технічного прогресу, неіноваційність технологій, недостатня якість продукції;

— дефіцитність державного бюджету, зокрема, надмірні витрати мілітаристського спрямування;

— нестабільність грошового обігу, надмірна емісія паперових грошей, нелегальне виготовлення фальшивих грошей;

— недосконалість фінансово-кредитних відносин, податкової системи і ціноутворення;

--- неврегульованість розподілу доходів населення і використання заощаджень, перевищення темпів росту заробітної плати стосовно загального рівня продуктивності праці;

— монополізація виробництва і ринку, їх тінізація;

— відставання інтеграції національної економіки у світове

господарство.

Ці та інші негативні причини, внутрішні і зовнішні, є результатом некомпетентної соціально-економічної політики держави, ігнорування або недотримання нею вимог об'єктивних економічних законів суспільного розвитку. Тому, як для прикладу України,„маємо те, що маємо».

Види інфляції

Інфляцію можна класифікувати за різними критеріями. Найчастіше враховується відсоткове перевищення в обігу грошової маси над товарною. Це ступінь порушення вимог законів грошового обігу. За такою ознакою інфляція буває:

1) повзуча < 5 %. Ціни ростуть повільно і не перевищують за рік вказану величину. Ситуація в основному контролюється державою, що під силу усім економічним системам. Небезпека полягає у мож¬ливості з часом посилення «знецінення» грошових знаків;

2) галопуюча > 5 %. Інфляція обчислюється, як правило, двозначними цифрами щороку. Ціни змінюються швидко, як і погіршується ситуація в економіці. Різко падають чинники господарювання. Наступає криза грошової і фінансово-кредитної систем;

3) гіперінфляція особливо небезпечна. Ціни іноді зростають що денно на декілька відсотків, а протягом року — на тризначні цифри. Це веде до соціально-економічної катастрофи, хаосу не лише в товарно-грошових відносинах, а й господарстві в цілому. Обвально знижується життєвий рівень населення. Паперові гроші майже перестають виконувати свої функції. Держава не здатна утримувати порядок, її роль фактично зведена до «нічного сторожа» (по А. Сміту) на ринку.

Розрізняють також інфляції: надлишкового попиту, надлишкової пропозиції (витрат), номінальну і реальну, цінову, помірну, очікувану і не прогнозовану, відкриту і приховану та ін. Але це скоріше не види, а форми прояву інфляції та її регулювання.