Тема 4. Гроші та закони їх обігу. Ціна в ринковій економіці

Лекция 5

1. Виникнення, суть і функції грошей.

2. Грошовий обіг. Грошова система та її елементи. Основні типи грошових систем. Повноцінні і неповноцінні гроші. Закони грошового обігу.

3. Інфляція як негативне економічне явище. Забезпечення стійкості грошей. Конвертованість валюти. Антиінфля-ційна політика держави. Грошові реформи.

Лекция 6

4. Теорії сутності ціни. Функції ціни. Фактори, що впливають на підвищення і зниження цін. Система цін. Види цін. Особливі, або спеціальні ціни. Процес ціноутворення. Концепції утворення цін. Методи ціноутворення. Способи регулювання цін. Цінова політика держави.

1. Виникнення, суть і функції грошей Виникнення грошей

Поява грошей вважається переважно об'єктивним історичним процесом, в основі якого лежить розвиток товарного виробництва і обміну, зокрема — еволюція форм вартості.

Ще в первісному суспільстві при зародженні простого товарного виробництва мав місце випадковий стихійний обмін. Він не був масовим, носив епізодичний характер. Це була проста форма вартості, яку можна виразити таким чином: Т - Т .

З поглибленням суспільного поділу праці обмін між товаровиробниками стає все регулярнішим. Поступово з'являється розгорнута форма вартості: Т - Т - Т -...

Тут кожний послідуючий товар є грошима, тобто еквівалентом вартості попереднього.

Але потреби в обміні зростають, і стає незручно декілька разів купляти-продавати, щоб одержати потрібний товар. Тому з часом відокремлюється якийсь товар, що набуває рис спільного еквівалента, виникає загальна форма вартості:

x Т =

y Т = n товара А

zТ =

Це особливий товар, бо решта товарів виражають у ньому свою вартість. В окремих місцевостях (регіонах) локальним еквівалентом вартості слугували речі, які у великих кількостях обмінювалися, мали пріоритетне значення для господарства і життя людей на даній території.

З часом повсюдно серед важливіших місцевих товарів-еквівалентів виділяється такий, за допомогою вартості якого решта товарів порівнюються між собою. Утворилася всезагальна або грошова форма вартості:

За одним товаром закріплюється роль інтегрального еквівалента, в якому виражаються затрати суспільно-необхідної праці, втіленої в інших товарах.

Таким чином, гроші — це специфічний товар, всезагальна форма вартості, універсальний еквівалент при обміні товарів.

Специфічність (відмінність) грошей як товару полягає у його властивостях. Споживна вартість грошового товару є здатність його бути посередником в обміні, що допомагає людям отримувати суспільні бла¬га взамін на продукти індивідуальної праці. При цьому забезпечується рівноцінній обмін, бо вартість усіх товарів прирівнюється до вартості товару-грошей як всезагального еквівалента.

Розмаїття грошей

Походження грошей має досить багату і супереч¬ливу історію, результатом чого є значна різноманіжність форм грошей.

Спершу виникли товарні гроші. Так, ними була худоба — у древніх греків, хутро і шкіра — у скандинавських народів, слонова кістка і навіть людські черепи в Африці, хутра куниць (куна) — на Русі, тощо. Причому ці речі-еквіваленти постійно витіснялись одне одним у пошуку найбільш сприйнятної форми для грошей.

На зміну товарно-речовим прийшли металеві гроші. В основному це були благородні метали, бо вони мають перевагу над іншими — однорідність, міцність, довго зберігаються, не втрачаючи своїх властивостей, і т. п. Залізо ж у чистому вигляді можна отримати лише в ла¬бораторних умовах. Можливим стало застосування різних сполук металів або сплавів. З IV—III століття до н. є. роль загального еквівалента закріплюється за сріблом і золотом, а з другої половини XIX ст. — за золотом. Воно має найкращі для цього властивості: висока цінність, обмеженість у природі, точно ділиться на дрібні частини ваги, не втрачає своєї якості за любих умов, приємно виглядить, зручне для транспортування, неможливе для підробки і т. д.

Однак, металевий обіг грошей супроводжується загостренням суперечностей: дороговизна, відставання добування коштовних металів, зношування монет, зменшення державою їх золотого вмісту, значні витрати на охорону і забезпечення функціонування. Тому не дивлячись на те, що по своїй природі золото та інші благородні метали (як і товарні еквіваленти вартості) є ідеальними повноцінними грошима, з часом вони поступились для зручності обміну своїм похідним формам.

Неповноцінні гроші вперше з'явились у Китаї (XII ст.), в Північній Америці — в кінці XVII ст., Європі (Франції) — 1701, Росії — 1769 році. Це були так звані паперові гроші як замінники повноцінних грошей, знаки або символи їх, монопольно випущені державою для примусового застосування в обігу. Емісія (випуск) паперових грошей (асигна¬цій) вигідна державі, яка має від цього дохід — «сеньйораж», часто використовує їх для покриття видатків, контролює фінансово-кредитну сферу та ін. Паперові гроші є фактично офіційними документами під гарантію держави із встановленим у законодавчому порядку курсом грошової одиниці країни — валюти (англ. сиrrепсу — грошовий обіг), яка вимірює величину вартості товарів.

Проте паперові гроші принесли з собою нові суперечності. За золотого стандарту представницька вартість купюр визначалася вартістю тієї кількості благородних металів, яку вони заміщували в обігу. В період демонетизації зростав відрив паперових грошей від їх металевої субстанції. Тобто випускалась надмірна кількість грошових знаків, які, на відміну від дійсних грошей, не мають вартості. Це приводить до інфляції із тяжкими для країни соціально-економічними наслідками. Крім того, паперові гроші люди навчились фальшувати, тобто підробляти. Щоб запобігти проникненню фальшивих грошей в обіг, паперові знаки випускають із спеціальними елементами захисту (в доларі США їх 39, в німецькій марці — було 40, гривні — 17)1. Але й це не допомагає. Підробка грошей триває, хоч боротьба з нею посилюється.

З виникненням кредитних відносин з'являються гроші, які стають засобом боргових зобов'язань: вексель, банкнота, чек та ін. З кінця XVII ст. припиняється емісія розмінних на золото банкнот і поступово вони стають тільки знаком кредиту. Продаж товарів у кредит означає відстрочку плати за них. Вексель дає право його власнику вимагати від боржника повернути зазначену в ньому суму через певний термін часу. Векселі є цінними паперами і нарівні з грошима використовуються для взаємних розрахунків. Для цього застосовується й платіжні доручення підприємств.

Сучасні гроші мають кредитно-паперову природу. Співіснування в них двох різнорідних засад породжує їхню внутрішню суперечність. Наявність кредитного компоненту дає їм можливість виконувати грошові функції. Цей момент є основним. Паперовий компонент спричиняє нестабільність грошового обігу. Тому роль кредитних грошей зростає. Нині значно поширились кредитні картки, які дозволяють здійснювати електронні розрахунки. Удосконалення форм грошей відбувається постійно. І фактично сьогодні грошима є все те, що виконує їх функції. Виникли міжнародні гроші (наприклад, євро). Світовими грошима стали платіжні засоби, що використовуються в розрахунках між країнами. Цю роль зараз виконують резервні національні валюти деяких розвинутих держав.