8. Підстави виникнення права на захист

Виникнення прав на захист, здійснення правового захисту пов'язане з наявністю певних підстав, які роблять такий захист можливим і необхідним.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права є найпоширенішою підставою для виникнення права на захист:

• в газеті надрукована неправдива інформація, яка принижує ділову репутацію особи;

• договір укладено внаслідок обману;

• наймач ухиляється від сплати орендної плати;

• підрядник не вклався у визначений договором строк будівництва;

• в результаті аварії було завдано каліцтво пасажирові.

Невизнання права може трактуватися як спосіб його «пасивного» порушення, тобто це ще не порушення, а, так би мовити, психічна, словесна (паперова) атака.

Після реєстрації шлюбу М. поселилася у квартиру, наймачем якої був Т., її чоловік. Відповідно до закону М. одержала право на проживання у цій квартирі як член сім'ї наймача, проте чоловік постійно заявляв, шо може виселити її в будь-який момент.

У цій ситуації М. має право на захист у зв'язку з невизнанням її самостійного права на житло.

Актом оспорення права буде позов про визнання особи такою, що втратила право на житло.

У цій ситуації протидією такій вимозі може бути зустрічний позов про примусове вселення в квартиру.

Особа має право вчиняти відповідні дії з метою припинення дій, метою яких є порушення права. Так, за статтею 443 ЦК, автор має право вимагати заборони видання його твору без його згоди. Тобто, йдеться про припинення дій, які спрямовані на порушення права.

Необхідність захисту права, інтересу або правопорядку виникає, передусім, у зв'язку з протиправною, винною поведінкою.

Разом з тим, право особи може бути порушено і непротиправ-ною, невинною поведінкою, наприклад, випадковим заподіянням шкоди.

Відповідно до статті 1187 ЦК, особа, яка постраждала від діяльності, що є джерелом підвищеної небезпеки, має право на відшкодування і тоді, коли в діях того, хто здійснював таку діяльність, не було вини.

Право на захист пов 'язане з встановленням особи правопорушника. Відсутність інформації про нього у потерпілого, невстанов-лення правопорушника правоохоронними органами - все це робить здійснення права на захист неможливим або малоймовірним.

Така сумна перспектива є одним із стимулів страхування різноманітних ризиків, що можуть настати у разі, зокрема, заподіяння шкоди невстановленою особою.

Потреба у захисті може виникнути як наслідок дії самого носія права, наприклад, у зв'язку з втратою ним відповідного право-встановлюючого документа.

Захист інтересу можливий також у разі його порушення непро-типравною поведінкою. Особа може звернутися до суду із заявою про захист у разі колізії між її інтересами та інтересами інших учасників правовідносин, причому навіть і тоді, коли поведінка кожного з них є правозгідною.

Так, у разі заперечення одного із членів сім'ї щодо обміну квар-

тири, у якій вони проживають, інші члени сім'ї мають право звернутися до суду із заявою про проведення примусового обміну.

Колізія інтересів може бути підставою до подання заяви до суду кимось із співласників чи спадкоємців.