Тема 5. Дієслово та його форми

План

1. Дієслово як повнозначна частина мови. Неозначена форма дієслова.

2. Категорія виду дієслів.

3. Перехідність та неперехідність.

4. Категорія стану.

5. Відмінювання дієслів. Дві основи дієслова.

6. Категорія способу: дійсний, умовний, наказовий.

7. Категорія особи й числа. Безособові дієслова.

8. Категорія часу: теперішній, майбутній, минулий, давноминулий час.

І. Дієслово як повнозначна частина мови. Неозначена форма дієслова

Дієслово – це самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета як процес.

Дієслово виражає динамічну змінну ознаку дії або стану протягом їх тривання на відміну від інших частин мови (іменника, прикметника, прислівника), які передають статичну ознаку, напр.:

Тиша – тихий – тихо – тихнути (похідні: затихати, втихати);

Дієслово має п’ять основних форм:

1. неозначена (інфінітив) – незмінна: говорити, косити, терти;

2. способова – змінюється за способами, часами, особами або родами, числами: говорю, напиши!, сказав би; відповів, працюю, розповім; стрибаєш, їсть, варимо, печуть; плела, зробило, підкреслили;

3. дієприкметник – змінюється за відмінками, родами і числами: забута книга, на Богом забутому хуторі, в забутій кимось валізі, звернулися до давно забутих джерел;

4. безособова форма на –но, -то) – незмінна: підписано наказ, зведено новобудову, оформлено достроково; затримано студента.

5. дієприслівник: нагадавши правила, закликавши до патріотизму, подолавши ретельний відбір.

Неозначена форма дієслова (інфінітив) – це початкова форма дієслова, вихідна форма дієслівної парадигми. Вона називає дію або стан безвідносно до часу, особи, роду, числа, способу, тож вона незмінна.

Неозначену форму мають усі дієслова СУЛМ. Характерною ознакою неозначеної форми є суфікси –ти, (публ., наук., офіц.-діловий); -ть (розм., худож.): ходити – ходить; носити – носить; танцювати – танцювать.

Мета: Інфінітив вживається для посилення наказу, передачі необхідності та неминучості дії: “Гімн України знати назубок!” (газ.). “Стратегія районного бюджету – працювати в правовому полі” (газ.).

Іі. Категорія виду дієслів

Вид дієслова – це дієслівна категорія, яка називає дію, обмежену в часі початком або кінцем чи необмежену.

Видові значення наявні у всіх дієсловах.

Доконаний вид дієслів виражає дію, що має певну межу тривання.

Напр.:

початок дії: заговорити, вилетів, заспівавши, рушимо;

кінець дії: прилетів, прогуркотіти, сказаний, скошено, посидівши;

одноразовість: мигнув, гукнете, ударивши, допоможуть.

Від дієслів доконаного виду творяться:

1. давноминулий, минулий і простий майбутній часи: сходив був, сходив, сходжу;

2. пасивні дієприкметники: прочитаний, скошений, вибілений;

3. активні дієприкметники доконаного виду: позеленілий, посивілий, змарнілий, опалий;

4. дієприслівники доконаного виду: прочитавши, підписавши, натерши.

Недоконаний вид дієслів виражає дію, що перебуває

1. в процесі здійснення, незавершеної повторюваності: гуркочуть, летів, смикає, співаючий;

2. багаторазовість дії: покрикувати, погуркувати, посписувати;

Від дієслів недоконаного виду творяться:

1. минулий, теперішній та складний і складений майбутні часи: попереджав, попереджаю, попереджатиму, буду попереджати;

2. пасивні дієприкметники (зрідка): читаний, писаний, шитий;

3. активні дієприкметники недоконаного виду: синіючий, видніючий;

4. дієприслівники недоконаного виду: говорячи, купаючись, підстрибуючи.

Вид не впливає на значення дієслова. Те саме дієслово може мати як доконаний, так і недоконаний вид. Дієслова, що тотожні за своїм лексичним значенням і мають тільки різний вид, творять видові пари (за допомогою суфіксального, префіксального чи комбінованого способів): підписати – підписувати; одягати – одягти, робити – зробити; інформувати – поінформувати; бродити – забрести.

Увага! Приклади творення видових пар від суплетивних форм: брати – взяти, ловити – впіймати, говорити – сказати, шукати – знайти.