Блекота чорна – Hyoscyamus niger l.

Свіжа рослина має важкий, дурманний запах, що при сушінні майже зникає. Цвіте рослина з травня до жовтня. Уся рослина дуже отруйна. Найтоксичнішим в рослині є її насіння. Квітки стають токсичними в кінці весни.

Листки, блекоти містять ті ж алкалоїди, що й беладонна, головним чином гіосціамін, але кількість його значно менша – до 0,1 %. Тут виявлено також речовини глікозидного походження: гіосципікрин, тіосперин, гіосцепірезин.

Симптоми отруєння виявляються вже через 15 – 20 хвилин.

Всім відомий вислів «блекоти об'ївся», що означає «зробив незрозуміле дію, що межує з божевіллям».

Цей вираз з'явився невипадково. Якщо скуштувати блекоти, через кілька хвилин виникає сплутаність свідомості, сильне збудження, запаморочення, зорові галюцинації, захриплість голосу, сухість у роті. Очі починають блищати, зіниці розширюються.

Потерпілому ввижаються кошмари, він у страху кидається у пошуках порятунку. Потім настає втрата свідомості.

Може наступити кома. Смерть наступає при паралічі дихального центру і судинної недостатності.

Олію блекоти застосовують зовнішньо як засіб при невралгіях, ревматизмі.

У гомеопатії використовується вся свіжа рослина як при збудженні ЦНС, так і при її пригніченні. Призначають при білій гарячці, галюцинаціях, при психічних порушеннях, при інфекційних захворюваннях, як спазмолітичний засіб при спазмах зорових м’язів, діафрагми, спазматичному кашлі.

Чистотіл великий – Chelidonium majus l.

Усі частини рослини містять оранжево-жовтий молочний сік. Цвіте рослина все літо. Усі частини рослини отруйні.

Усі органи рослини містять алкалоїди (1,8-3%), у траві знайдено сапоніни, флавоноїди, органічні кислоти.

Чистотіл широко застосовують у народній (традиційній) і офіційній медицині для лікування багатьох хвороб, зокрема для лікування пухлин.

Це ефективний засіб при лікуванні бородавок, кондилом, папілломатозу горла, поліпів товстої кишки, захворюваннях печінки, жовчного міхура та інших.

Екстракти з чистотілу володіють антибактеріальною, противірусною та протигрибковою дією. Їх рекомендують застосовувати при лікуванні ран, які важко загоюються, опіків, запалень, екзем, дерматитів та псоріазу.

Дані про протипухлинну активність екстрактів чистотілу суперечливі. Проте у народній медицині він широко застосовується для лікування пухлин різної локалізації, особливо раку шкіри та шлунку.

В Австрії виготовляють протипухлинний препарат “Україн”, що містить суміш алкалоїдів чистотілу модифікованих алкілюючими речовинами.

В експериментальних моделях і клінічних спостереженнях різних типів злоякісних новоутворень доведено, що рослинні алкалоїди чистотілу звичайного селетивно накопичуються в пухлинній тканині, інгібують ріст ракових клітин, пригнічуючи в них процеси синтезу білка і корегують метаболічний дисбаланс, індукований пухлиною.

Болиголов плямистий – Conium maculatum L.

Болиголов плямистий є яскравим представником отруйних рослин. Він відомий ще з античних часів та широко застосовується в народній медицині й у наш час.

Містить токсичні алкалоїди кониїн, конгідрин, псевдоконгідрин. Кониїн володіє нікотиноподобною дією, в малих дозах викликає скорочення м'язів, в токсичних – параліч. В давнину застосовувався як смертельна отрута.

Болиголов має болезаспокійливу, седативну, протиастматичну, протисудомну, протиракову дії. Широке застосування знайшов болиголов і в гомеопатії для лікування великої кількості захворювань. Він входить до складу багатьох гомеопатичних лікарських препаратів відомих фармацевтичних фірм

Безконтрольне вживання препаратів народної медицини та помилкове використання болиголову плямистого замість їстівних рослин родини Селерових є причиною гострих отруєнь.

Часто отруєння відбувається при попаданні в рот стебел, що помилково приймаються дітьми за дудник, з якого роблять свистілки, при поїданні насіння, схожого на кріп, при засміченні грядок з овочевими культурами.

Викликає контактні пошкодження шкіри і слизових оболонок, що протікають за типом сильних алергічних реакцій.

Цикута отруйна – Cicuta virosa L.

Цикута дуже підступна своїм приємним морквяним запахом, кореневище її солодкувате на смак.

Основна діюча речовина– отруйна жовта смола цикутотоксин, вміст якого в кореневищах доходить до 2 – 3%, тому найбільшу небезпеку для людини і тварин представляють кореневища: 100- 200 г кореневища достатньо, щоб убити корову, а для вівці – удвічі менше.

Дія отрути настільки сильна, що тварини іноді гинуть.

Перші ознаки отруєння з'являються вже через декілька хвилин.

При отруєнні цикутою стан дуже важкий: часта блювота, рясне слиновиділення, запаморочення. Шкіра бліда. Зіниці сильно розширюються. З'являються сильні судоми.

Найчастіше страждають діти шкільного віку. Незнайомі з отруйними властивостями рослини діти іноді їдять коріння цикути, що призводить до трагічних випадків.

При отруєнні цикутою тільки вчасно надана медична допомога може врятувати життя постраждалому.

За наявними даними, 400 г сіна з цикути отруйної достатньо для загибелі коня. Експериментами на тваринах встановлено, що в малих дозах кореневища і коріння цикути отруйної діють седативно, пригнічуючи центральну нервову систему.