7.3.10. Види періодичних і продовжуваних видань

Газета — це періодичне газетне видання з по­стійною назвою, що виходить через короткі (день, кілька днів) проміжки часу, містить офіційні документи, оперативну новинну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу. Газету можуть випускати також протягом короткого часу, обме­женого періодом проведення певного заходу, конференції, фестивалю тощо. Газета може мати додаток чи додатки у вигляді окремих газетних випусків і у вигляді газетно-журнальних видань, які мають самостійну назву, а також платівок, дискет, магнітофонних плівок, інших носіїв аудіовізуальної Інформації.

Громадсько-політична газета — це газета, яка висвітлює питання внутрішньої і зовнішньої політики держави та міжнародног життя.

Спеціалізована газета — це газета, яка висвітлює окремі проблеми громадського життя, науки, техніки, культури та інших галузей діяльності й призначена лише для певних категорій читачів. За тематичною спрямовані­стю, цільовим і читацьким призначенням спеціалізовані газети розрізняють: економічні, бізнесові, медичні, спортивні, культурологічні, літературні, мистецькі, релігійні, рекламні, розважальні, дітячі та юнацькі.

Спеціальний газетний ви­пуск — це газетне видання, підготоване з якоїсь нагоди виїзною або громадською редакцією основної газети з метою оперативного доведення необхідної інформації читачам, що має назву основного видання і виходить протягом обмеженого часу із зазначенням поточного і валового номерів, року і дати.

Журнал (часопис) — це періодичне журнальне видання, яке виходить під постійною наз­вою з періодичністю в тижні чи місяці, має постійні рубрики, мі­стить статті, реферати, інші мате­ріали з різних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературно-художні твори, ілюстрації, фотографії. Журнал може мати додаток чи додатки у вигляді періодичних чи продовжуваних видань, а також платівок, дискет, магнітофонних стрічок, інших носіїв аудіовізуальної інформації.

Громадсько-політичний журнал — це періодичне журнальне видання, що містить статті й матеріали актуаль­ної громадсько-політичної тематики. Громадсько-політичний журнал може містити сатиричні й гумористичні твори, матеріали галузевого та науково-популярного характеру. Залежно від читацької адреси громадсько-політичний журнал може бути призначений: молоді, жінкам, чоловікам, іншим окремим категоріям читачів.

Науковий журнал — це періодичне журнальне видання, що містить статі й матеріали теоретичних досліджень, а також статі й матеріали прикладного характеру, призначені переважно фахівцям певної галузі науки. Залежно від цільового призначення наукові журнали поділяють на науково-теоретичні, науково-практичні та науково-методичні. Науково-практичний журнал, який містить статті, матеріали, реферати з технічних наук, називається науково-технічним журналом.

Науково-популярний журнал — це періодичне журнальне видання, що містить статі й матеріали з основ наукових знань, також популярні ві­домості про теоретичні та/чи експериментальні дослідження в галузях науки, культури, практичної діяльності, що служить поширенню знань та само­освіти.

Виробничо-практичний журнал — це періодичне журнальне видання, яке містить статі й матеріали з технології, техніки, економіки, організації виробництва або практичної ді­яльності з методичними розроб­ками й призначене працівникам певної галузі виробництва.

Популярний журнал — це періодичне журнальне видання, яке містить статі й матеріали з різноманітних питань культури, спорту, побуту тощо й призначене для широкого кола читачів.

Літературно-художній журнал — це періодичне журнальне видання, що містить твори художньої літератури, а та­кож публіцистичні та критичні статі й матеріали.

Реферативний журнал — це періодичне реферативне видання, яке містить реферати за певною тематикою та офіційно зареєстроване як журнал.

Бюлетень — це періодичне або продовжуване видання, що випускається оперативно (в стислі строки), має ознаки журнального або газетного видання й містить матеріали організації, яка його видає. Періодичні бюлетені, як правило, мають постійну рубрикацію. В окремих випадках бю­летені можуть випускати протягом короткого часу, обмеженого періодом проведення певного заходу.

Нормативний бюлетень — це бюлетень, який містить матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру і видається, ях правило, державним органом.

Довідковий бюлетень — це бюлетень, який містить довідкові матеріали, розташовані в порядку, зручному для їхнього швидкого пошуку.

Рекламний бюлетень — це бюлетень, який містить викладені в привабливій формі відомості про вироби, послуги, заходи з метою створення на них попиту.

Бюлетень-хроніка — це бюлетень, який містить повідомлення про ді­яльність установи, яка його видає.

Бюдетень-таблиця — це бюлетень, який містить дані ци­фрового чи іншого характеру, відображені в формі таблиці.

Статистичний бюлетень — це бюлетень-таблиця, змістом якого є оперативні статистичні дані, що характеризують певну сферу життя та діяльності суспільства.

Календар — це періодичне довідкове видання з послідовним переліком днів, тижнів, місяців року, яке містить відомості різного ха­рактеру. Календарі можуть бути що­річними, щомісячними, щотижневими.

Табель-календар — це аркушеве видання, яке містить календар-щорічник з переліком днів року, розташованих за місяцями у виг­ляді таблиці.

Відривний (перекидний) календар — це настінний (настільний) календар-щоденник, в якому для кожного дня чи тижня, місяця відведено окремі аркуші, що відривають (перекидають).

Календар книжкового типу — це календар-щорічник, який випускають у вигляді книжкового видання, з матеріалами, підібраними відповідно до певної тематики і призначений певним категоріям читачів.

Календар знаменних дат — це календар-щорічник (щоквартальник, щомісячник, щотижневик) з вибірковим переліком днів року, пов'язаних, з певними пам'ятними подіями та відомостями щодо цих подій.

Експрес-інформація — це періодичне реферативне видання, яке містить розширені та зведені реферати найактуальніших опублікованих зарубіжних матеріалів або неопубліковаких вітчизняних доку­ментів, призначене для оперативного інформування фахівців.

7.4. Типологія електронних видань

7.4.1. Проблеми означення електронних видань

В Україні нормативним документом, який регламентує функціонування електронних видань, є ДСТУ 7157:2010¹. У ньому зазначеється, що електронний документ — це «документ, інформація в якому представлена в формі електронних даних і для використання якого необхідні засоби обчислювальної техніки», а електронне видання — це «електронний документ (група електронних документів), що пройшов редакційно-видавниче опрацювання, призначений для розповсюдження в незмінному вигляді, має вихідні відомості». На такому самому означенні електронного видання ґрунтується і російський стандарт ГОСТ 7.83-2001.

Якщо порівняти таке означення електронного видання з означенням паперового видання, то стає очевидно, що вони є аналогічними. Проте між паперовими й електронними виданнями є суттєва різниця: паперові видання є незміненними, а електронні видання можуть постійно змінюватися. Крім того, в процесі публікування електронних видань видавці-аматори ігнорують необхідність редакційно-видавничого опрацювання, а також необхідність наявності вихідних відомостей. Проконтролювати такий стан і накласти на видавців-аматорів санкції держава за чинним законодавством не може. Поряд із цим, більшість сайтів електронних видань не мають передбаченого стандартом титульного екрану, який має бути одним з перших екранів електронного видання (або спеціальний системний екран), що містить вихідні відомості. На противагу цьому, в інтернеті формуються власні правила оформлення титульних сторінок. Внаслідок цього під подане вище означення переважна більшість електронних видань не потрапляє.

Така ситуація створює для означення електронних видань і укладання їх типології цілу низку труднощів. Тому можна сказати, що в науковому плані — незважаючи на наявність стандарту — означення електронних видань перебуває в стадії становлення.