- •7.2. Виникнення й розвиток типології видавничої продукції
- •7.3.2. Види видань за аналітико-синтетичним опрацюванням інформації
- •7.3.3. Види видань за видами знаків
- •7.3.4. Види видань за матеріальною конструкцією
- •7.3.8. Види видань за структурою
- •7.3.9. Види неперіодичних видань
- •7.3.10. Види періодичних і продовжуваних видань
- •7.4.2. Книжкові видання
- •7.4.3. Періодичні й продовжувані видання
- •7.5. Типологія акцидентної продукції
7.3.10. Види періодичних і продовжуваних видань
Газета — це періодичне газетне видання з постійною назвою, що виходить через короткі (день, кілька днів) проміжки часу, містить офіційні документи, оперативну новинну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу. Газету можуть випускати також протягом короткого часу, обмеженого періодом проведення певного заходу, конференції, фестивалю тощо. Газета може мати додаток чи додатки у вигляді окремих газетних випусків і у вигляді газетно-журнальних видань, які мають самостійну назву, а також платівок, дискет, магнітофонних плівок, інших носіїв аудіовізуальної Інформації.
Громадсько-політична газета — це газета, яка висвітлює питання внутрішньої і зовнішньої політики держави та міжнародног життя.
Спеціалізована газета — це газета, яка висвітлює окремі проблеми громадського життя, науки, техніки, культури та інших галузей діяльності й призначена лише для певних категорій читачів. За тематичною спрямованістю, цільовим і читацьким призначенням спеціалізовані газети розрізняють: економічні, бізнесові, медичні, спортивні, культурологічні, літературні, мистецькі, релігійні, рекламні, розважальні, дітячі та юнацькі.
Спеціальний газетний випуск — це газетне видання, підготоване з якоїсь нагоди виїзною або громадською редакцією основної газети з метою оперативного доведення необхідної інформації читачам, що має назву основного видання і виходить протягом обмеженого часу із зазначенням поточного і валового номерів, року і дати.
Журнал (часопис) — це періодичне журнальне видання, яке виходить під постійною назвою з періодичністю в тижні чи місяці, має постійні рубрики, містить статті, реферати, інші матеріали з різних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературно-художні твори, ілюстрації, фотографії. Журнал може мати додаток чи додатки у вигляді періодичних чи продовжуваних видань, а також платівок, дискет, магнітофонних стрічок, інших носіїв аудіовізуальної інформації.
Громадсько-політичний журнал — це періодичне журнальне видання, що містить статті й матеріали актуальної громадсько-політичної тематики. Громадсько-політичний журнал може містити сатиричні й гумористичні твори, матеріали галузевого та науково-популярного характеру. Залежно від читацької адреси громадсько-політичний журнал може бути призначений: молоді, жінкам, чоловікам, іншим окремим категоріям читачів.
Науковий журнал — це періодичне журнальне видання, що містить статі й матеріали теоретичних досліджень, а також статі й матеріали прикладного характеру, призначені переважно фахівцям певної галузі науки. Залежно від цільового призначення наукові журнали поділяють на науково-теоретичні, науково-практичні та науково-методичні. Науково-практичний журнал, який містить статті, матеріали, реферати з технічних наук, називається науково-технічним журналом.
Науково-популярний журнал — це періодичне журнальне видання, що містить статі й матеріали з основ наукових знань, також популярні відомості про теоретичні та/чи експериментальні дослідження в галузях науки, культури, практичної діяльності, що служить поширенню знань та самоосвіти.
Виробничо-практичний журнал — це періодичне журнальне видання, яке містить статі й матеріали з технології, техніки, економіки, організації виробництва або практичної діяльності з методичними розробками й призначене працівникам певної галузі виробництва.
Популярний журнал — це періодичне журнальне видання, яке містить статі й матеріали з різноманітних питань культури, спорту, побуту тощо й призначене для широкого кола читачів.
Літературно-художній журнал — це періодичне журнальне видання, що містить твори художньої літератури, а також публіцистичні та критичні статі й матеріали.
Реферативний журнал — це періодичне реферативне видання, яке містить реферати за певною тематикою та офіційно зареєстроване як журнал.
Бюлетень — це періодичне або продовжуване видання, що випускається оперативно (в стислі строки), має ознаки журнального або газетного видання й містить матеріали організації, яка його видає. Періодичні бюлетені, як правило, мають постійну рубрикацію. В окремих випадках бюлетені можуть випускати протягом короткого часу, обмеженого періодом проведення певного заходу.
Нормативний бюлетень — це бюлетень, який містить матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру і видається, ях правило, державним органом.
Довідковий бюлетень — це бюлетень, який містить довідкові матеріали, розташовані в порядку, зручному для їхнього швидкого пошуку.
Рекламний бюлетень — це бюлетень, який містить викладені в привабливій формі відомості про вироби, послуги, заходи з метою створення на них попиту.
Бюлетень-хроніка — це бюлетень, який містить повідомлення про діяльність установи, яка його видає.
Бюдетень-таблиця — це бюлетень, який містить дані цифрового чи іншого характеру, відображені в формі таблиці.
Статистичний бюлетень — це бюлетень-таблиця, змістом якого є оперативні статистичні дані, що характеризують певну сферу життя та діяльності суспільства.
Календар — це періодичне довідкове видання з послідовним переліком днів, тижнів, місяців року, яке містить відомості різного характеру. Календарі можуть бути щорічними, щомісячними, щотижневими.
Табель-календар — це аркушеве видання, яке містить календар-щорічник з переліком днів року, розташованих за місяцями у вигляді таблиці.
Відривний (перекидний) календар — це настінний (настільний) календар-щоденник, в якому для кожного дня чи тижня, місяця відведено окремі аркуші, що відривають (перекидають).
Календар книжкового типу — це календар-щорічник, який випускають у вигляді книжкового видання, з матеріалами, підібраними відповідно до певної тематики і призначений певним категоріям читачів.
Календар знаменних дат — це календар-щорічник (щоквартальник, щомісячник, щотижневик) з вибірковим переліком днів року, пов'язаних, з певними пам'ятними подіями та відомостями щодо цих подій.
Експрес-інформація — це періодичне реферативне видання, яке містить розширені та зведені реферати найактуальніших опублікованих зарубіжних матеріалів або неопубліковаких вітчизняних документів, призначене для оперативного інформування фахівців.
7.4. Типологія електронних видань
7.4.1. Проблеми означення електронних видань
В Україні нормативним документом, який регламентує функціонування електронних видань, є ДСТУ 7157:20101. У ньому зазначеється, що електронний документ — це «документ, інформація в якому представлена в формі електронних даних і для використання якого необхідні засоби обчислювальної техніки», а електронне видання — це «електронний документ (група електронних документів), що пройшов редакційно-видавниче опрацювання, призначений для розповсюдження в незмінному вигляді, має вихідні відомості». На такому самому означенні електронного видання ґрунтується і російський стандарт ГОСТ 7.83-2001.
Якщо порівняти таке означення електронного видання з означенням паперового видання, то стає очевидно, що вони є аналогічними. Проте між паперовими й електронними виданнями є суттєва різниця: паперові видання є незміненними, а електронні видання можуть постійно змінюватися. Крім того, в процесі публікування електронних видань видавці-аматори ігнорують необхідність редакційно-видавничого опрацювання, а також необхідність наявності вихідних відомостей. Проконтролювати такий стан і накласти на видавців-аматорів санкції держава за чинним законодавством не може. Поряд із цим, більшість сайтів електронних видань не мають передбаченого стандартом титульного екрану, який має бути одним з перших екранів електронного видання (або спеціальний системний екран), що містить вихідні відомості. На противагу цьому, в інтернеті формуються власні правила оформлення титульних сторінок. Внаслідок цього під подане вище означення переважна більшість електронних видань не потрапляє.
Така ситуація створює для означення електронних видань і укладання їх типології цілу низку труднощів. Тому можна сказати, що в науковому плані — незважаючи на наявність стандарту — означення електронних видань перебуває в стадії становлення.
