Поради встановлення гарних взаємин з колегами.

• Ніколи не принижуйте гідність людей, особливо при свідках.

• Ніколи нікого не критикуйте в присутності інших людей. Якщо Вам потрібно щось висловити людині, робіть це конструктивно, тактовно й завжди тільки віч-на-віч.

• Завжди приділяйте людині увагу.

• Ніколи не демонструйте при співбесідниках, що Ви віддаєте перевагу комусь іншому.

•Будьте певними у ваших думках, почуттях і рішеннях. Нерішучість

породжує подив, безлад й невпевненість.

У кожному разі потрібно завжди пам’ятати золоте правило моральності: ставтеся до інших так, як би ви хотіли, щоб вони ставились до вас.

10) Стресові ситуації стали частим гостем у житті людей. У всіх її сферах можливе виникнення конфліктів, спірних ситуацій, неприємностей. Організм змушений реагувати на негативні фактори і намагатися захистити себе. До якогось моменту будуть справлятися внутрішні резерви людини, але лише частково. Щоб допомогти собі, потрібно навчитися правильно виходити з стресових ситуацій.

- Щоб вийти без шкоди для свого здоров’я зі стресової ситуації, потрібно, перш за все, чітко для себе з’ясувати, що саме вона зараз володіє вами.

- Нормалізуйте своє дихання. Коли виникає стресова ситуація, дихання стає поверхневим, переривчастим. У такому випадку випрямити спину, розправте плечі. Глибоко вдихніть, а потім видихніть все повітря. Постарайтеся дихати в одному ритмі. Це допоможе вашому організму швидше заспокоїтися.

- Сконцентруйте свою увагу на об’єкті, абсолютно не пов’язаний зі стресом. Психологи радять концентруватися на цифрах. Знайдіть пусте приміщення і сядьте на стілець. Він не повинен бути занадто м’яким. Якщо у нього є спинка, то сядьте боком до неї, щоб не спиратися ліктем. Випрямитеся, закрийте очі. Почніть повільно рахувати від 1 до 100. Якщо ви в якийсь момент зрозумієте, що ваші думки вже десь далеко, починайте рахувати знову. Концентруйтеся таким чином хоча б 10 хвилин.

- Постарайтеся розслабитися. Зробити це вам допоможе гаряча ванна з ароматичною маслами. Вимкніть світло, запаліть свічки, закрийте очі. Проведіть у такому положенні 10-15 хвилин. Вода відмінно заспокоює нервову систему, а ароматичні масла сприяють підвищенню тонусу.

- Перенаправте енергію свого стресу на що-небудь інше. Для цього відмінно підійде будь-яка рухова активність. Якщо ви усвідомлюєте, що часто стикаєтеся із стресовими ситуаціями, запишіться в тренажерний зал. Можете зробити пробіжку, зігнати всі свої емоції на боксерській груші або поплавати в басейні.

11 Психологічна саморегуляція в конфліктній ситуації

У функціональному плані в саморегуляції поведінки можна виділити часові межі або часові фактори, які визначають два основних типи саморегуляції поведінки:

·         Перший тип ( тактичний) – це саморегуляція, яка має чіткі часові межі свого здійснення: передбачає управління  поведінкою протягом короткого проміжку часу в конкретних ситуаціях діяльності або спілкування і обумовлена конкретним поведінковим актом, дією або вербальними проявами.

·         Другий тип (стратегічний) – це саморегуляція поведінки протягом довготривалого часу; вона пов’язана з плануванням особистістю ціленаправлених змін в самій собі. Ця форма базується на досвіді самопізнання механізмів оволодіння своїми внутрішніми резервами, які направлені на найбільш повну реалізацію себе а також забезпечує підпорядкування мотивів протягом всього життя, побудову ієрархії мотивів і вирішення конфліктів між індивідними і соціальними мотивами і мотивами духовними, індивідуальними на користь останніх.

Існує декілька способів оволодіння сильними емоціями. До них відносяться такі:

розрядка емоцій — вивільнення надмірних почуттів безпечним шляхом, що не зачіпає інших, наприклад, у спортивних іграх чи під час пробіжки. Як уважають фахівці, велика частина гніву накопичується у м’язах плечей, у верхній частині рук і в пальцях. Тому деякі розряджають свої емоції, вичавлюючи сухий рушник, ламаючи олівці і подібними способами;

можливість поділитися почуттями — іноді потрібно просто виговоритися друзям;

розслаблення і самоконцентрація;

рятування від емоцій за допомогою проектування та знищення їх. Розслабтеся, уявіть, що ви випромінюєте гнів, яким охоплені, і проектуйте його на екрані. Потім уявіть, що ви берете променеву гармату і стріляєте в нього. Це дає вихід прагненню до насильницьких дій. Із кожним влученням ваше роздратування слабшає і, зрештою, зникає;

звільнення від гніву за рахунок зменшення зросту людини, що викликає цей гнів. Уявіть собі, що людина, яка викликає ваш гнів, набагато нижча за вас на зріст. Поговоріть із нею подумки, уявляючи її такою, яка робить щось таке, що вас дратує. Під час такої розмови зменшуйте зріст цієї людини, а голос її нехай стає усе слабкішим. Незабаром вона здасться вам жалюгідною, а себе ви відчуєте набагато сильнішим і спокійнішим.

Кожна проблема має єдине вирішення. Думати так нерозумно, тому що існує безліч альтернатив і потрібно зуміти їх побачити.

Перебороти помилкові уявлення, що провокують конфліктну поведінку, може допомогти знання гумористичних принципів, законів і правил, деякі з яких наведено нижче:

закон Мерфі: під тиском усе погіршується;

спостереження Етторе: сусідська черга завжди рухається швидше;

закон котячої безвихідності: як тільки кішка простяглася й почала засипати на ваших колінах, вам терміново знадобилося встати і йти;

закон Пітера: піклуйтеся про мух, а слони самі про себе подбають;

закон добровільної праці Зімергі: люди завжди згодні зробити роботу, коли необхідність у ній уже відпала;

принцип зустрічі знайомих: імовірність зустріти знайомих зростає, якщо ви йдете з персоною, знайомство з якою вам не хотілося б афішувати

14. Принцип поетапного просування до істини. Принцип поетапного просування до істини в процесі ведення суперечки припускає наступні стадії: Вставне інформування. Ведучий, ініціатор зустрічі зацікавлених сторін інформує учасників про проблему, цілі і саму ситуацію, що породила дискусію-суперечку.

Аргументація сторін. Кожна зі сторін, що має свою позицію, свою точку зору на рішення проблеми, висловлює й аргументовано відстоює свою точку зору. Критичні судження. Кожна зі сторін, що сперечаються, виступає по відношенню друг до друга як опоненти, висловлює критичні судження, сумніви, відстоюючи свою позицію. Активне протиборство сторін. Продовження дискусії, спора, пошук додаткових аргументів і прихильників, підключення всіх бажаючих взяти участь у суперечкі. Контраргументація й зіставлення альтернатив. Пошук компромісних варіантів рішення проблеми. На цьому етапі кожна із протиборчих сторін повинна піти на прийнятні поступки. Частковий відхід від своєї позиції, ії активний перегляд. Аналізуються й зіставляються всі можливі варіанти рішення проблеми. Пошук прийнятного рішення. Іде активний пошук і узагальнення всього конструктивного, позитивного, що було висловлено в процесі

дискусії/суперечки, відслідковуються точки дотику, зближаються позиції, виробляються взаємоприйняті рішення. Завершення суперечки, узагальнення результатів. На цьому етапі підводяться підсумки суперечки, резюмуються результати, констатується,

що досягнуто і якою ціною.