2.Правила спілкування з конфліктною особистістю.

 У процесі спілкування з конфліктною особистістю бажано дотримуватися таких правил:

• виявляйте витримку, щоб не дати можливості втягнути себе в конфлікт і посилити його;

• вислухайте тих, хто до вас звертається, дайте йому "поплакатися";

• не поспішайте з висновками й обіцянками, не говоріть зопалу;

• не переоцінюйте себе, свою інформацію, свою попередню думку про "складну особистість".

• будьте принциповим, однак не боріться заради принципу.

• пвмятайте, прямолінійність це не завжди добре й корисно для вас.

• критикуйте, але не займайтеся критиканством.

• частіше усміхайтеся усмішка дешево коштує, проте дорого цінується.

• будьте незалежні, але не самовпевнені.

• не перетворюйте настирливість на докучливість.

• не чекайте справедливості у ставленні до себе, якщо ви не справедливі до інших.

• не виявляйте ініціативу там де її не потребують.

• проявляйте доброзичливість та коректність.

• реалізуйте себе у творчості, а не у сварках.

Модель поведінки з конфліктною особистістю:

1. Усвідомлення конфліктності.

2. Уникнення впливуконфліктної людини.

3. Дотримання нейтралітету

4. Виявити причини її конфліктності.

5. Знайти способи задоволення її прихованих інтересів та потреб.

6. Використати спільні підходи

7. Нейтралізація, контроль.

3.Поради керівникові проти силового тиску, шантажу.

1. Бажано щоразу шукати причину, головний мотив, з»ясувати, чого домагається співбесідник.

2. Не давати втягнути себе в малий конфлікт, який може перерости у великий.

3. Усі елементи шантажу, силового тиску слід викривати у колективі та негайно викорінювати.

4. Позбутися співробітника, який «каламутить воду», щоб формувати навколо себе опозицію.

Критика, різні зауваження повинні бути використані з психолого-педагогічним тактом.

Пропонується для керівників перелік зразків критичних зауважень, які можна використовувати:

підбадьорююча критика: «Нічого. Наступного разу зробите краще. А зараз - не вийшло »;

Критика-докір: «Ну, що ж ви? Я на вас так розраховував (а )!»;

Критика-надія: «Сподіваюся, що наступного разу ви зробите це завдання краще»;

Критика-аналогія: «Раніше, коли я був таким, як ви, я, допустив точно таку ж помилку. Ну і попало ж мені від мого начальника !»;

Критика-похвала: «Робота зроблена добре. Але тільки не для цього випадку »;

безособова критика: «У нашому колективі є ще працівники, які не справляються зі своїми обов'язками. Не будемо називати їх прізвища »;

Критика-заклопотаність: «Я дуже стурбований склалися станом справ, особливо у таких наших товаришів, як ...»;

Критика-співпереживання: «Я добре вас розумію, входжу в ваше становище, але й ви увійдіть у моє. Адже справа-то не зроблено ...»;

Критика-жаль: «Я дуже шкодую, але мушу зазначити, що робота виконана неякісно»;

Критика-здивування: «Як?! Невже ви не зробили цю роботу?! Не чекав (а )...»;

Критика-іронія: «Робили, робили і ... зробили. Работка що треба! Тільки як тепер в очі начальству дивитися будемо ?!»;

Критика-докір: «Ех, ви! Я був про вас набагато більш високої думки »;

Критика-натяк: «Я знав однієї людини, який вчинив так само, як ви. Потім йому довелося погано ...»;

Критика-пом'якшення: «Що ж зробили так неакуратно? І не вчасно ?!»;

Критика-зауваження: «Не так зробили. Наступного разу радьтеся »;

Критика-попередження: «Якщо ви ще раз допустіть шлюб, нарікайте на себе !»;

Критика-вимога: «Роботу вам доведеться переробити !»;

Крітка-виклик: «Якщо допустили стільки помилок, самі й вирішуйте, як виходити з положення»;

Конструктивна критика: «Робота виконана невірно. Що збираєтеся тепер зробити ?»;

Критика-побоювання: «Я дуже побоююся, що наступного разу робота буде виконана на такому рівні».