![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Поняття культура. Феномен розвитку укр культури.
- •Культура первісного суспільства на землях України.
- •Трипільська культура як визначне явище світової історії.
- •Культура населення кімерійсько-скіфо-сарматського часу.
- •60. Розвиток освіти і науки в Україні у роки Української революції 1917-1920 рр.
- •61. Вплив революційних подій на розвиток української літератури і видавничої справи.
- •62. Роль м.Грушевського у розвиток української культури.
- •63. Культурний ренесанс у 20-і рр.. 20 ст.
- •65. Становлення української радянської літератури.
- •66. Модерний театр та становлення кіномистецтва в Україні (20-30 рр.)
- •67. Мистецькі обєднання в Україні в 20-30 рр.
- •68. «Розстріляне відродження».
- •69. Трагічні наслідки утвердження культу особи для розвитку української культури.
- •70. Українська культура під час Другої світової війни та в повоєнні роки.
- •71. Розвиток освіти і науки у повоєнний час.
- •72. Літературно-мистецькі об’єднання в Україні середини 40-60 рр.
- •74. «Теорія злиття націй» та її практичне втілення.
- •75. Розвиток освіти в Україні в умовах адміністративно-командної системи управління.
- •76. Розвиток науки в Україні в 60-70 рр. 20 ст. Політична та ідеологічна заангажованість гуманітарного знання.
- •77. Рух «шістдесятників» в Україні та його вплив на національні культурні здобутки.
- •78. Літературна і громадська діяльність в.Симоненко та в. Стуса.
- •79. Театральна культура 60-80 рр.
- •80. Встановлення державної незалежності України та розвиток національної культури
- •81. Закони про державність української мови та їх впровадження в життя (90 рр. 20 ст.)
- •82. Освітня та культурна політика Української незалежної держави.
- •83. Зміна державної політики щодо релігії і церкви у роки незалежності України. Роль церкви у збереженні духовних цінностей українського народу.
- •84. Роль памяток історії і культури у формуванні національної самосвідомості.
- •85. Роль закладів культури (бібліотек, музеїв, клубів, театрів) у формування національної самосвідомості.
- •86. Сучасне театральне мистецтво України.
- •87. Сучасне образотворче мистецтво України.
- •88. Діяльність культурно-просвітницьких та мистецьких громадських обєднань у сучасній Україні.
- •89. Культура української діаспори та її зв’язки з Україною
- •90. Зародження та основні етапи розвитку культури рідного краю.
88. Діяльність культурно-просвітницьких та мистецьких громадських обєднань у сучасній Україні.
89. Культура української діаспори та її зв’язки з Україною
Украї́нська діа́спора — збірне визначення української національної спільноти поза межами українських земель (етнічної української території), яка почуває духовий зв'язок з Україною.
Станом на 2004 рік за межами України проживає від 10 до 15 млн. українців та їх нащадків, тобто близько чверті народу. Відповідно до статті 12 Конституції України ( 254к/96-ВР ) держава дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців.
Від самого початку емігранти намагалися гуртуватися при Греко-католицькій церкві, унаслідок чого було створено греко-католицькі єпископати у США й Канаді. Потреба згуртування серед заокеанської еміграції, як і приклади організованості чужомовного оточення, стимулювали українців до створення цілої мережі власних релігійних, братсько-допомогових, освітніх, господарських і громадянсько-політичних організацій у нових країнах поселення.
Так постали окремі національні спільноти української діаспори, які підтримували зв'язки з рідними землями та культурними центрами на батьківщині: звідти приходили книги, преса, приїздили священики, культурні діячі для праці серед поселенців, — і також ширилися нові ідеї й рухи, що виникали в Україні. Емігранти за океаном під впливом рідних земель пройшли пришвидшений процес національного самоусвідомлення, а дечим навіть перевищили людей того ж самого становища, які залишилися вдома. Слід згадати, що в українському суспільно-політичному житті назагал майже не брали участі емігранти з Закарпаття й Лемківщини — ці творили свої організації і навіть мали окрему церковну (греко-католицьку) організацію.
Політична ідеологія свідомішої частини української діаспори була орієнтована на національне визволення і державну самостійність України. Щодо цього українська діаспора в США й Канаді особливо активізувалася під час Першої світової війни й українських визвольних змагань. Виняткову роль відіграла закарпатьська еміграція в США, яка своїми заходами вирішально вплинула на приєднання в 1919 р. Закарпаття до Чехословацької республіки. Крім політичної і фінансової допомоги, репрезентативні організації українців Канади й США вислали своїх представників до Європи з метою сприяння українським позиціям на Мировій конференції.
Українська діаспора в Російській Імперії (зокрема в Азії), що була майже винятково хліборобська, мала цілком інший характер, ніж в Америці. Після 1860 р., вона була далі скерована на Надволжя і на Урал, але в останній чверті 19 ст., коли вільної для поселення землі в європейської Росії вже не було, скерувалася за Урал, спершу на Західному Сибірі і сусідню частину Туркестану, згодом і на Далекий Схід, на так званий Зелений Клин.
90. Зародження та основні етапи розвитку культури рідного краю.