1. Генеральна конференція.

Визначає політику та загальний напрям діяльності організації, затверджує її програми та бюджет, вибирає членів Виконавчої ради та інших органів, призначає Генерального директора ЮНЕСКО, вирішує інші питання.

Генеральна конференція складається з представників держав-членів Організації.

Рішення Генеральної конференції ЮНЕСКО приймаються, як правило, простою більшістю голосів, а з найбільш важливих питань – більшістю в дві третини голосів присутніх та тих, що беруть участь у голосуванні.

Статутом ЮНЕСКО визначені найбільш важливі випадки, коли рішення приймаються більшістю в дві третини голосів представників держав-членів, а саме: 1) прийняття в ЮНЕСКО за рекомендацією Виконавчої ради нових держав-членів, які не є членами ООН (ст. ІІ.2); 2) прийняття членів-співробітників (ст. ІІ.3); 3) прийняття міжнародних конвенцій, які підлягають ратифікації державами-членами (ст. IV.4; 4) допущення спостерігачів від неурядових організацій (ст. IV.13); 5) поправки до Статуту (ст. ХІІІ.1). Поправки, що накладають на держави-члени нові зобов’язання, підлягають ратифікації не менше ніж 2\3 держав-членів; 6) прийняття правил, що стосуються процедури внесення поправок в Статут (ст. ХІІІ.2).

В Правилах процедури Генеральної конференції (п. 2 ст. 81) міститься наступний додатковий перелік випадків, коли рішення приймаються більшістю в 2\3 голосів: а) зміна місця перебування Організації; б) зміна правил, що стосуються процедури внесення поправок в Статут і застосування ст. 106 цих правил; 3) прийняття юридичним комітетом висновку з будь-якого питання, що стосується тлумачення Статуту та Правил; 4) включення нових питань в порядок денний, згідно п. 2 ст. 14 Правил; 5) затвердження порядку денного позачергової сесії; 6) призупинення дії однієї з статей Правил процедури; 7) призупинення дії однієї з статей Положення про фінанси; 8) призупинення дії однієї зі статей Правил процедури, що стосуються рекомендацій, що робляться Генеральною конференцією державам-членам, згідно ст. 20 цих Правил; 9) затвердження попередньої та остаточної загальної суми витратного кошторису бюджету Організації, який складається на 2-річний період.

2. Виконавча рада.

Вона складається з представників 51 держав, що вибираються на 4 роки на основі справедливого географічного розподілу та різноманітності культур (10 місць – країни Західної Європи, Північної Америки та Ізраїль, 4 місця – країни Східної Європи, 9 місць – країни Латинської Америки та Карибського басейна, 8 місць – країни Азії та басейну Тихого океану, 20 місць – країни Африки та арабські держави).

В своїй роботі Виконавча рада керується, крім Статуту, Правилами процедури. В повноваження Виконавчої ради входять підготовка порядку денного Генеральної конференції (мається на увазі розгляд програми роботи Організації, та відповідних бюджетних кошторисів, поданих Генеральним директором та винесення їх на Генеральну конференцію з усіма своїми рекомендаціями). Виконавча ради також може запитувати консультативні висновки Міжнародного суду ООН з юридичних питань, що виникають у межах діяльності Організації в період між сесіями. На Виконавчу раду покладається відповідальність за виконання прийнятої нею програми. У період між сесіями Виконавча рада може також виконувати консультативні функції при Організації Об’єднаних Націй.