
- •1.Державотворча роль укр. Мови.
- •2.Функції мови
- •3.Стилі мовлення
- •4. Офіційно-діловий стиль мовлення
- •6. Вимоги до усного професійного мовлення
- •7. Мовленєвий етикет
- •8. Культура мовлення під час дискусії
- •9. Основні правила ведення дискусії
- •10. Мова і професія
- •11. Виступ. Композиція мовлення.
- •12. Види розумової діяльності людини.
- •13.Форми розумової д-сті людини
- •14.Поняття про риторику
- •15.Правила риторики
- •16.Техніка підготовки ораторського монологу
- •19. Культура ділового спілкування
- •20. Професійна культура та мораль
- •25. Рівні ділового спілкування
- •26. Стилі спілкування
- •27. Культура спілкування
- •28.Службова бесіда
- •37.Однозначність і багатозначність слів.
- •39.Синоніми в діловому мовлені.
- •38.Омоніми в діловому мовлені.
- •40.Пароніми в діловому мовлені.
- •41.Абревіатури в діловому мовленні. Правила скорочування слів.
- •42.Роль словників у підвищенні мовної культури
- •43. Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок)
- •44.Прикметник у професійному мовленні
- •48.Особливості синтаксису ділового мовлення
- •57. Кличний відмінок іменника. Форми та особливості звертань у діловому мовленні.
- •58. Особливості українського наголосу. Акцентуаційні норми.
- •60. Роль синонімів у текстах ділового мвлення.
- •49. Порядок слів у реченні
- •50. Однорідні члени речення
- •51. Координація присудка з підметом
- •52. Складні випадки керування
- •53. Документ його функції
- •54. Класифікація документів
- •55. Основні реквізити документа, їхня характеристика
- •56. Загальні вимоги до оформлення та особливості мови ділових паперів
- •29 Службова нарада
- •30 Суть та функції переговорів.
- •32 Культура телефонного діалогу
- •35/Терміни і професіоналізми
- •36 Джерела формування фразеологізмів
- •34 Шляхи творення термінів
- •35 Поняття термін
38.Омоніми в діловому мовлені.
Омоніми (від грец. homos - однаковий, опута — ім'я) - це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Явище омонімії - наслідок випадкового збігу звучання, у значенні ж два слова-омоніми не мають абсолютно нічого спільного, напр.: дід1 - батьків або материн батько; дід2 - будяк; дід3 - сніп соломи чи очерету; дід4 — їжа з пшона та борошна; дід5 - назва танцю; або стан1 - стоянка; воююча сторона; стан2 - талія; стан3 - умови, ситуація; стан4 - пристрій.
Джерелами омонімії є:
випадковий збіг неспоріднених слів: деркач (птах) - деркач (віник); термін (слово) - термін (строк);
розпад багатозначного слова: переказати (переповісти) - переказати (гроші); сісти (про людину) - сісти ( про батарейку);
словотворчі процеси: винний (вина) - винний (вино); безділля (неробство) - безділля (відсутність долі); компостувати (компостер) - компостувати (компост); ВАК (Вища арбітражна комісія) - ВАК (Вища атестаційна комісія);
збіг абревіатури та вже наявного в мові слова: СУМ (Словник української мови - сум (смуток); СТО (станція технічного обслуговування) - сто (100);
збіг українського та іншомовного слова: лава (предмет для сидіння) - лава (з італ. - розплавлена вулканічна маса); клуб (диму) - клуб (з англ. - товариство, приміщення);
засвоєння з різних мов: ліга (з франц. - асоціація) - ліга (з італ. - знак над нотами у вигляді дуги); клінкер (з нім. - спечені глиняні вироби V вигляді цегли) - клінкер (з англ. - вузький довгий спортивний човен).
Існує також явище міжмовної омонімії - продукт взаємодії близь- ^оспоріднених мов, сплутування однакових за звучанням слів, що позначають різні поняття у різних мовах.
40.Пароніми в діловому мовлені.
Пароніми (грец. para - біля, поруч, опума - ім'я) - слова, які дуже близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням. Саме ця близькість, незначна звукова різниця у мовленні спричиняє труднощі у засвоєнні і призводить до помилок. Паронімія - явище, поширене у всіх сферах мовної діяльності.
Слова можуть мати спільні корені, але відрізнятися різними префіксами або наявністю / відсутністю префіксів. Найчастіше це дієслова або похідні від них утворення
Пароніми - слова, близькі за звуковим складом, але різні за значенням.
Вони часто відрізняються суфіксом, префіксом, постфіксом -ся, закінченням.
Треба стежити за правильним вживанням паронімів у мовленні.
Наприклад: Адрес. Адреса.
Адрес - письмове привітання на честь ювілею.
Адреса - місце проживання або надпис на конверті.
Виборний. Виборчий.
Виборний - вживається, коли йдеться про виборну посаду.
Виборчий - пов'язане з виборами (округ, кампанія, право, бюлетень).
Виключно. Винятково.
Виключно - в значенні лиш, тільки (виключно для вчителів)
Винятково - дуже, особливо, надзвичайно (має виняткове значення).
Дипломат. Дипломант. Дипломник.
Дипломат - посадова особа, яка займається дипломатичною дальністю.
Дипломант - особа відзначена поче