
- •Місце статистики в системі суспільних наук.
- •Методи статистики.
- •Статистика та правові науки.
- •Предмет правової статистики.
- •Значення правової статистики та її основні галузі.
- •Поняття статистичного спостереження, його види і форми.
- •Статистична звітність органів внутрішніх справ і прокуратури.
- •Вибірковий метод у правовій статистиці.
- •Поняття статистичного групування і зведення матеріалів статистичного спостереження.
- •Основні положення теорії групування.
- •Застосування групування в кримінальній статистиці.
- •Прийоми групування, що застосовуються в цивільно-правовій статистиці.
- •Статистичні таблиці та вимоги до них. Табличний і графічний методи в правовій статистиці
- •Поняття статистичних графіків.
- •Поняття абсолютних величин і узагальнених показників.
- •Види відносних показників.
- •Середні величини у правовій статистиці.
- •Спроби розрахунку показників варіацій.
- •Загальне поняття індексів.
- •Статистичний аналіз - основа вивчення злочинності.
- •Прийоми вивчення матеріалів в кримінальній статистиці. Система показників.
- •Метод динамічних рядів та його види.
- •Метод варіаційних рядів та його види.
- •Поняття моди і медіани у правовій статистиці.
- •Графічне зображення показників статистики.
- •Аналіз структури і динаміки цивільних судових справ.
- •Роль статистики в оцінці діяльності судів при розгляді цивільних справ.
- •Автоматизована система опрацювання даних правової статистики.
- •Статистичні ряди та їх види.
- •Визначте темп приросту.
- •Визначте темп росту.
- •Відносини інтенсивності.
- •Відносини розподілу.
- •Відносини координації.
- •Відносини порівняння.
- •Коефіцієнт ураженості злочинністю різних груп населення.
- •Відносини, що характеризують динаміку.
- •Ланцюговий спосіб обчислення динаміки.
- •Обчислення показників динаміки із застосуванням нерухомої бази.
- •Варіаційні ряди, їх значення.
- •Динамічні ряди, їх значення.
Основні положення теорії групування.
Теорія групувань вимагає одержання всебічної характеристики досліджуваного явища або його типів. Виділити і охарактеризувати типи можна лише за умов попереднього теоретичного висвітлення факторів, при поєднанні статистичних методів узагальнення з теоретичними положеннями наук, що вивчають дане явище.
Одним з основних положень теорії групувань вважається виділення із всієї різноманітності зв'язків основного процесу, який визначає всі інші зміни явища і веде до якісних перетворень.
Застосування групування в кримінальній статистиці.
Групування і класифікації у кримінально-правовій статистиці ґрунтуються на кримінальному законодавстві та на окремих теоретичних положеннях кримінологічних наук. У звітності правоохоронних органів усі суспільно небезпечні діяння класифікуються за такими юридичними ознаками.
1. За ступенем тяжкості (ст. 12 ККУ):
злочини невеликої тяжкості;
злочини середньої тяжкості;
тяжкі злочини;
особливо тяжкі злочини.
2. За спеціальним об’єктом злочинного посягання відповідно до Особливої частини ККУ:
злочини проти основ національної безпеки України;
злочини проти життя та здоров’я особи;
злочини проти волі, честі та гідності особи;
злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;
злочини проти власності;
злочини у сфері господарської діяльності;
злочини проти довкілля;
злочини проти громадської безпеки;
злочини проти безпеки виробництва;
злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту;
злочини проти громадського порядку та моральності;
злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення;
злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації;
злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднання громадян;
злочини проти використання електронно-обчислювальної техніки та комп’ютерних мереж;
злочини у сфері службової діяльності;
злочини проти правосуддя;
злочини проти встановленого порядку несення військової служби;
злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
3. За іншими ознаками складу злочину.
а) За формою вини:
умисні злочини з прямим та непрямим умислом (ст. 24 ККУ);
необережні злочини, коли мала місце злочинна самовпевненість або злочинна недбалість (ст. 25 ККУ).
б) За видом покарання (ст. 51 ККУ):
штраф;
позбавлення військового, спеціального звання, рангу або кваліфікаційного класу;
позбавлення права обіймати певні посади або здійснювати певну діяльність;
громадські роботи;
виправні роботи;
службові обмеження для військовослужбовців;
конфіскація майна;
арешт;
обмеження волі;
тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців;
позбавлення волі на певний строк;
довічне ув’язнення.
в) За підслідністю:
справи, попереднє слідство в яких обов’язкове;
справи, попереднє слідство в яких необов’язкове;
протокольна форма досудової підготовки матеріалів;
справи, в яких слідство проводилось органами внутрішніх справ, прокуратурою, податковою службою, службою безпеки;
справи приватного обвинувачення.
Злочини класифікуються також за іншими кримінологічними ознаками:
за галузями економіки або видами економічної діяльності;
за територіальною поширеністю;
за місцем і часом скоєння;
за окремими мотивами і способами скоєння (корисливі, насильницькі злочини);
за знаряддям скоєння злочину (вогнепальна зброя, вибухові речовини, холодна зброя);
за характеристиками особи злочинця.
Важливе місце посідають також групування злочинів, осіб, які їх скоїли, та заходів кримінально-правового впливу за кількісними правовими ознаками:
за строком розслідування;
за строком судового розгляду;
за строком позбавлення волі;
за кількістю учасників скоєння злочину;
за кількістю минулих судимостей;
за сумою завданих матеріальних збитків і іншими.
Наведена класифікація злочинів за певними групувальними ознаками не є вичерпною, але сприяє дослідженню різних аспектів злочинності.