5. Значення правової статистики та її основні галузі.

Правова статистика грає істотну роль справі боротьби з порушеннями законності, у поліпшенні діяльності суду, прокуратури й органів МВС. Статистичні матеріали використовуються передусім на оперативного керівництва цих органів з метою контролю та виявлення позитивних і негативних аспектів у тому діяльності. Необхідно пам'ятати, що облік у сфері здійснення правосуддя є це й контролю за слідчої і судової практикою. Тільки у вигляді добре організованою правової статистики можна встановити, як працюють суду, прокуратура, арбітражного суду, міліцію та органи, що призводять вирок в виконання. У поєднанні з матеріалами статистичні показники представляють важливий джерело аналізу роботи юстиції України. Дозволяючи встановити основні тенденції у цій роботі, статистика допомагає виявити найтиповіші вади суспільства і вжити заходів для їх ликвидации.

Слід також сказати пам'ятати використання матеріалів правової статистики у роботі з вдосконаленню законодавства. Розробка проектів законів у галузі кримінального, громадянського обов'язку і адміністративного правничий та процесу, і навіть судочинства неспроможна уникнути цілого низки показників, які висвітлюють поширеність конкретних видів порушень, практичні застосування чинного законодавства. Ілюструючи своїми даними практику застосування тих чи інших законів, характеризуючи рух певних порушень, правова статистика підтверджує доцільність чи, навпаки, недоцільність дії певний період конкретного закону, ефективність. Звідси може виникнути необхідність встановлення нових форм боротьби з певними нарушениями.

Величезна роль правової, точніше кримінальної статистики у справі вивчення і попередження злочинності. Щоб діяти з будь-якими шансами на успіх, треба знати той матеріал, який доведеться воздействовать

Правова статистика вивчає різні правові явища. Залежно від характеру, обсягу і органів, які одержують і подають статистичну інформацію, правову статистику можна поділити на такі галузі: 1) статистика конституційного судочинства; 2) кримінально-правова статистика; 3) цивільно-правова статис­тика; 4) адміністративно-правова статистика; 5) статистика дисциплінарних правопорушень; 6) статистика прокурорського нагляду; 7) господарсько-пра­вова статистика; 8) митна статистика.

6. Поняття статистичного спостереження, його види і форми.

Для вивчення масових соціально-економічних явищ, у тому числі

й злочинності, необхідно зібрати відповідну про них інформацію -статистичні дані. Згідно із Законом України «Про державну статис­тику», статистичною інформацією (данимр) є офіційна державна інформація, що характеризує масові явища та процеси, які відбува­ються в різних сферах суспільного життя України та її роль регіонів}

З метою реєстрації окремих фактів сукупності, що вивчаєі ься, збору даних щодо масових явищ та процесів проводиться статис­тичне спостереження, яке ґрунтується на наукових та планомір­них засадах. Водночас, статистичні дані, отримані на підставі про­ведених статистичних спостережень, є результатом зведення та угруповання первинних даних.

Статистичне спостереження проводять органи державноійстатис-гики шляхом збирання статистичної звітності, здійснення одно­разових обліків, переписів, опитувань, вибіркових та інших обсте­жень. У системі правоохоронних органів цю роботу здійснюють відповідні обліково-реєстраційні підрозділи.

Статистичне спостереження не можна ототожнювати із власним спостереженням, власним сприйняттям явищ та процесів, оскільки статистичне спостереження здійснюється шляхом збирання, обліку та узагальнення данюр

Основним завданням} статистичного спостереження є отримання реальних" статистичних даних, які об'єктивно характеризують со­ціальне явище, яке вивчається. Зрозуміло, наприклад, вивчення злочинності, що може вестися з різних позицій, з різною метою. Якщо поставити за мету дослідження особи злочинця або установ­лення способів вчинення злочинів, або вивчення причин вчинення

злочинів, то залежно від неї, в одному випадку, необхідно буде реєструвати одні ознаки, в другому - інші/]

За широтою охоплення одиниць сукупності статистичні спосте­реження поділяються на суцільні та несуцільні.

Суцільне статистичне спостереження здійснюється щодо всіх без винятку одиниць сукупності, яка вивчається.

Несу цільне статистичне спостереження своїм об'єктом має окремі одиниці сукупності, яка вивчається.

Державні статистичні спостереження проводяться органами дер­жавної статистики відповідно до затвердженого Кабінетом Мініст­рів України плану державних статистичних спостережень. Інші спостереження організуються відповідно до Положення про про­ведення статистичних спостережень та надання органами держав­ної статистики послуг на платній основі.

На сучасному етапі вирішальну роль у здійсненні статистично­го спостереження відіграє автоматизована система обліку, збиран­ня, накопичення та опрацювання даних про всіх юридичних осіб (Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України). Ця система базується на широкому використанні та застосуванні ав­томатизованих комп'ютерних систем, засобів зв'язку, економіко-математичних методів тощо.

У статистичній практиці застосовують переважно дві організа­ційні форми спостереження:

- облік та звітність;

- спеціально організоване спостереження.

Облік та звітність первинних даних є початковою і основною складовою статистичного спостереження. Офіційний державний об­лік та звітність у всіх сферах, у тому числі і правовій, організується централізовано спеціально уповноваженим центральним органом ви­конавчої влади -Державним комітетом статистики Удсраїни та тери­торіальними органа\ґїГд^р^сЯЙіої статистики, облік та звітність орга­нізуються і здійснюються за єдиними принципами, методологією та затвердженими формами і за визначеними термінами. Така центра­лізована система обліку і звітності в державі є запорукою ефективного державного керівництва економічними, політичними та соціальними процесами. (Більш детально питання обліку, звітносХі в системі право­охоронних органів буде розглянуте у наступному розділі посібника).

Другою формою статистичного спостереження є спеціально ор­ганізований перелік, обстеження, анкетування тощо, їх застосовують тоді, коли завдання дослідження вимагають використання даних, які не охоплюються офіційною статистикою.

Типовим прикладом перепису є перепис населення, який про-подиться на певну дату і за певним інтервалом. Він дає інформа­цію про населення за різними ознаками та характеристиками (віко­вий та національний склад; сімейний стан та житлові умови тощо). Серед статистичних обстежень найбільш поширеними є: обстеження бюджетів сімей робітників, службовців, працівників правоохоронних органів, неповнолітніх правопорушників і т. ін. При вивченні особи злочинців виникає необхідність у більш по­глибленому дослідженні їх інтересів, психофізіологічних особли­востей, суспільної орієнтації тощо. Ці відомості, як правило, збира­ються при спеціальному вивченні кримінальних справ, проведенні анкетування осіб, які вчинили злочини, інтерв'юванні співробіт­ників правоохоронних органів та правопорушників. Методика їх проведення досить повно розроблена такими науками, як соціоло­гія, психологія, кримінологія.

За способами та джерелами здобуття статистичної інформації ста­тистичне спостереження поділяється на три види: безпосереднє спостереження, опитування і документальний облік (реєстрація). Безпосереднє спостереження полягає у здійсненні обліку фактів, реєстрації ознак сукупності, що вивчається, шляхом безпосеред­нього підрахунку, зважування, виміру тощо. Характерним прикла­дом може бути безпосереднє обстеження товарно-матеріальних цінностей при проведенні інвентаризації.

Опитування, як спосіб проведення спостереження, передбачає отримання відомостей, що цікавлять, безпосередньо зі слів опиту­ваного (наприклад, при проведенні перепису населення).

Документальний облік є спостереженням, що гарантує, як правило, найбільш точні його результати. Основою цього способу спостереження служать відповідні документи, тому статистичні дані для дослідження беруться із документів, карток, формулярів тощо (наприклад, картка на кримінальну справу, картка на підсуд­ного).