Визначте темп приросту.
Темп приросту показує, наскільки рівень ряду більший від того, з яким ми порівнюємо. Темп приросту обчислюється відношенням абсолютного приросту до базисного рівня.
Визначте темп росту.
Темп зростання- це показник ряду динаміки, який показує у скільки разів змінився поточний рівень показника, що аналізується порівняно з рівнем попереднього, або базового періоду.
Середній темп росту – обраховується по формулі середньої геометричної.
Для
ланцюгового ряду: 
,
де n – кількість ланцюгових темпів зростання
Для
базисного ряду: 
де n – кількість періодів
Відносини інтенсивності.
Відношення частини до цілого (відносини інтенсивності)
Серед відносин інтенсивності значний інтерес викликає розповсюдженість певних явищ у соціальному середовищі (злочинів, адміністративних і цивільних деліктів, правопорушників тощо). Це не може не цікавити
правову статистику. Адже насамперед показники інтенсивності свідчать про стан з правопорушеннями.
У відносних величинах, що характеризують відносини інтенсивності, у якості частини виступає досліджуване явище, а в якості цілого середовище, де це явище себе проявляє. Тільки застосовуючи показник відносин інтенсивності можна об'єктивно співставити ситуацію з правопорушеннями різних видів у різних районах, областях, країнах і в різні аналогічні проміжки часу (здебільшого – роки). Скажімо, було б недоречно робити певні висновки стосовно ситуації із злочинністю, співставляючи її абсолютні показники (кількість злочинів і злочинців) за рік у Донецькій і Тернопільській областях. Адже кількість мешканців у першій у кілька разів більша, ніж у другій. Очевидно треба знайти якийсь загальний, об'єднуючий, підхід для співставимо'!' оцінки ситуації у цих двох областях.
У кримінально-правовій статистиці (як і в інших галузях статистики) це досягається шляхом введення показника, який зветься коефіцієнтом злочинності. Так званий коефіцієнт загальної злочинності визначається шляхом співвідношення кількості вчинених за відповідний період злочинів до загальної кількості населення, яке проживає в даному регіоні (цей показник є "цілим") з розрахунку на 100. тис., 10 тис., або 1 тис. мешканців. Такий показник можна співставити і за різні адекватні проміжки часу на одній території (скажімо, області), і по різних територіях за один і той же час.
Відносини розподілу.
Відносини, що характеризують структуру сукупності (відносини розподілу)
Ці відносини характеризують питому вагу (частку) окремої частини сукупності у всій сукупності. Як правило, сукупність (ціле) береться за 100 відсотків (інколи за одиницю), а її окремі частини за відповідну кількість відсотків (або за дріб від одиниці). Розподіл сукупності проводиться за певним показником, який характеризує ступінь розповсюдженості ознак, що його складають, у цій сукупності. Скажімо, вираховую-.ться відсоткові співвідношення населення за статтю, віком, соціальним становищем, ступенем матеріальної забезпеченості.
Найширше застосування дістають відносини розподілу в правовій статистиці. Показники, за якими тут проводиться розподіл, мають здебільшого нормативний, соціально-демографічний, кримінологічний характер. Наприклад, показники розподілу цивільних справ, розглянутих судами, по окремих категоріях, показники розподілу, що хара- ктеризують діяльність окремих суб'єктів, які застосовують заходи адміністративного стягнення, слідчих органів за категоріями і строками в за категоріями і строками розслідування кримінальних справ. Без цих даних неможлива аналітична і прогностична робота в сфері боротьби із злочинністю, прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо підвищення ефективності роботи правоохоронних органів.
Одним з найважливіших якісних показників злочинності є питома вага в ній тяжких злочинів. У 1998 році у загальній сукупності зареєстрованих в Україні злочинів тяжкі становили 37,5 %.
Найчастіше розподіл сукупності, яка має значну кількість показників, подається у вигляді таблиці, діаграми, картограми.
Розподіл сукупності, який робиться за певною підставою, може, у свою чергу, створювати сукупність із послідуючим її розподілом, що дасть можливість глибше проаналізувати досліджуване питання. Скажімо, розподіл злочинців у 1998 році за підставою досягнення повноліття на момент вчинення злочину показав, що неповнолітніх було 8,6 %. Якщо частку неповнолітніх розглядати як окрему сукупність (100 %), то за відношенням до навчання вона може бути поділена на такі категорії:
учнів шкіл – 25,6 %, .учнів професійних училищ -14,0 %, інших – 60,4 %;
за видами вчинених злочинів: злочини проти особи – 2,1 %, крадіжки
приватного майна – 50,0 %, крадіжки державного майна -20,5 %, розбої і
грабежі – 9,0 %, хуліганство -6,2 %, інші – 12,2 %.